Вирок № 51605481, 28.09.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/830/15-к

№1- кп/303/128/15

номер рядка стат. звіту - 22

ВИРОК

Іменем України

28 вересня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Пак М.М.

при секретарі Тромпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв.№24, не працюючого, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні та вихованні якого знаходяться двоє малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України,

за участю сторін

кримінального провадження:

прокурора Галецький Р.Й.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчиненні кримінального злочину при таких обставинах.

01 березня 2014 року біля 14 години 00 хвилин за адресою м.Мукачево по вул. Возз'єднання, буд.№20 в приміщенні ТРК Щодня, ОСОБА_1 маючи на меті шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3, шляхом обману - під приводом придбання квартири в м.Ужгород і подальшої її реалізації за більш вигідною ціною з послідуючим розподілом грошової суми із потерпілим, заволодів у ОСОБА_3 грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США, вартість яких згідно курсу НБУ по відношенню до української гривні станом на 01 березня 2014 року згідно довідки АТ Укрексімбанк №81/378 від 29 жовтня 2014 року, становить 99 863 гривні, які в дійсності наміру повертати не мав, а привласнив їх та використав у власних потребах, чим самим ОСОБА_1, завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Дані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому.

-2-

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину не визнав, та показав суду, що по факту передачі коштів йому свідком ОСОБА_6 у розмірі 10000 доларів США - йому нічого не відомо. З потерпілим ОСОБА_3 відносини у нього дружні, знайомі багато років, але за час їх знайомства ніяких справ із ним не мав. Також показав суду, що потерпілий ОСОБА_3 звернуся з заявою у прокуратуру на грунті ревнощів, оскільки він (ОСОБА_1Ю.) тісно спілкувався з ОСОБА_6, зустрічався з нею, часто спілкувалися з нею по телефону, а коли ОСОБА_3 зробив роздруківку телефонних розмов, то йому не сподобалось, що вони часто спілкуються. Так вважає, що ревнощі є підставою для «оговорення» , оскільки за те, що він (ОСОБА_1) спілкувався з ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_3 попереджав його, що знайде підстави щоб за це його покарати. Ствердив, що з ОСОБА_6 він товаришував і був у тісних зв'язках як чоловік і жінка.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_1 знає вже біля 25 років, і до події яка відбулася 01 березня 2014 року, стосунки в них були дуже хороші. У 2014 році з обвинуваченим у них була розмова, що в Ужгороді є квартира, яку можна придбати, а потім за вигідною ціною продати. Яка це квартира, в якому районі міста Ужгорода, за якою адресою, вони мали намір з обвинуваченим придбати йому не відомо, а тільки відомо, що це була двохкімнатна квартира. Так він (ОСОБА_3І.) повинен був дати гроші на цю квартиру, а обвинувачений повинен був купити квартиру. Перед цим також був випадок, що він дав обвинуваченому гроші, той купив автомобіль, а потім вигідно продали його і грошові кошти які отримали від продажу автомобіля поділи порівну. Щодо квартири домовленість була така, що він дає обвинуваченому гроші на квартиру в сумі 10 000 доларів США, а обвинувачений дає 8 000 доларів США і останній займається купівлею та оформленням такої, і до 01 вересня 2014 року повинен надати йому відповідні документи на дану квартиру. Щодо грошей на придбання квартири то він, грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, номіналом по 100 доларів, зранку 01 березня 2014 року відвіз додому до ОСОБА_6 і передав їй, яка в подальшому повинна була передати дані гроші обвинуваченому. Коли ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 гроші, він передзвонив йому і сказав, що грошові кошти отримав. Після 01 вересня 2014 року, він приїхав до обвинуваченого додому, який повідомив йому на рахунок купівлі квартири, що "ОСОБА_7 мене кинули", і показав якесь доручення, яке потім розірвав, це був листок формату А4, нотаріально не посвідчений, у відповідь він сказав обвинуваченому, що це була значна сума для купівлі квартири, то давай будемо якось вирішувати це питання, однак ОСОБА_1 відповів йому, що не потрібно, оскільки доручення на купівлю квартири було підробленим. Щодо передачі грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, йому відомо, що обвинувачений та ОСОБА_6 телефонували між собою, і домовлялися про передачу грошей. Також йому відомо, що ОСОБА_1 під час того як отримав грошові кошти, перераховував їх, і під час цього були присутні ОСОБА_8 та мама ОСОБА_6 - ОСОБА_9.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що перебуває у дружніх відносинах як з обвинуваченим ОСОБА_1Ю, так і з потерпілим ОСОБА_3. Так, минулого року потерпілий, попросив її передати обвинуваченому грошові кошти в сумі 10 000 доларів США. Зранку 01 березня 2014 року біля 08.00 год., він приніс до неї додому, за адресою : м.Мукачево, вул.М.Токаря, буд. №7, грошові кошти у вищевказаній сумі, після чого вона перерахувала їх, вся сума була номіналом по 100 доларів. Факт передачі потерпілим їй грошових коштів за адресою її проживання, бачили її мама та рідний брат, оскільки вони знаходились вдома. Після чого вона пішла на роботу. Будучи на роботі вона подзвонила обвинуваченому ОСОБА_1 і повідомила, щоб він прийшов забрати гроші, на що останній відповів що протягом дня зайде. Так, десь біля 14 години ОСОБА_1 прийшов в ТРК Щодня в магазин Редлайн, де вона працює, і передала йому гроші, які знаходились в пакеті та які обвинувачений біля неї перерахував. Факт передачі грошових коштів також бачила її мама ОСОБА_9, яка знаходилась біля неї та її рідний брат ОСОБА_8, який був на відстані 4-5 метрів від них, з присутніх у магазині нікого не було. Після передачі грошових коштів ОСОБА_1 сказав їм: Що ви нічого не бачили, на що вона відповіла йому Що гроші я тобі передала, і щоб потім не виникало ніяких проблем. Для чого потерпілий передавав гроші обвинуваченому їй не було відомо. Під час передачі грошей, обвинувачений був одягнутий в спортивний костюм, біла куртка (вітровка) і в кепці. Також свідок повідомила суду, що з потерпілим ОСОБА_3 вони перебувають у дружніх (тісних) відносинах, а після того як померла мати потерпілого, останній декілька разів залишався у неї ночувати.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що потерпілий ОСОБА_3 попросив його сестру ОСОБА_6, передати обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, для чого саме потрібно було передати гроші останньому йому не відомо. В день передачі грошей після обідньої перерви він прийшов до сестри на роботу в ТРК «Щодня» і під час передачі грошей, він знаходився від них на відстані 5 метрів, поруч біля них знаходилась його мама. Яка між ними відбувалась розмова він не чув, оскільки в цей час розмовляв по телефону. Бачив як ОСОБА_1 перерахував грошові кошти, які були номіналом

-3-

по 100 доларів і пішов геть. Обвинувачений ОСОБА_1 був одягнутий у спортивний костюм темного кольору і в кепці. Також показав суду, що факт передачі грошей потерпілим ОСОБА_3 його сестрі ОСОБА_6 він не бачив, а тільки бачив, як в ТРК Щодня, ОСОБА_1 біля сестри перераховував гроші, в чому саме вони були упаковані він не бачив. Також свідок повідомив суд, що його сестра ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_3 є дуже близькими друзями, вони товаришують та зустрічаються.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що минулого року в березні місяці ОСОБА_3, зранку біля 08 години приїхав до них додому за адресою : м.Мукачево, вул.М.Токаря, 7, привіз та залишив дочці ОСОБА_6 гроші в сумі 10 000 доларів США, яка повинна була передати їх ОСОБА_1, але якими саме купюрами вона не бачила. Потім дочка з даними грошима пішла на роботу в ТРК Щодня. Після обідньої перерви прийшов ОСОБА_1, який був одягнутий в темні штани та світлу кофту за грошима, дочка віддала їх обвинуваченому, які біля них перерахував і поставив у кульок. Також в цей час біля них знаходився її син ОСОБА_8, який факту передачі коштів не бачив, а бачив тільки як вже ОСОБА_1 перераховував такі. Для чого необхідно було передавати гроші обвинуваченому їй невідомо. Також свідок повідомила суд, що між потерпілим та її донькою ОСОБА_6 хороші відносини, інколи ОСОБА_3, після того як померла його мама, залишався у них ночувати.

На підтвердження вини ОСОБА_1 по предявленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст.190 КК України, стороною обвинувачення подано наступні письмові документи:

?заява ОСОБА_3 від 17 вересня 2014 року, в якій просить вирішити питання про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ч.3 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який 01 березня 2014 року виманив у нього нібито для придбання квартири в місті Ужгород, грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які обіцяв повернути до 01 вересня 2014 року. На даний час ОСОБА_1 гроші не повернув та повертати відмовляється;

?довідка видана в.о. начальника відділення в м.Мукачево філії АТ Укрексімбанк у м.Ужгороді ОСОБА_10 від 29 жовтня 2014 року, з якої вбачається, що станом на 01 березня 2014 року офіційний курс НБУ гривні до іноземних валют становив: 100 доларів США - 998,6300 грн.;

?лист Директора Товариства з обмеженою відповідальністю Мукачівський інститут меблів від 26 листопада 2014 року, згідно якого повідомляє, що в середині приміщення ТРК Щодня ведеться відеоспостереження, але зберігання відеозапису на сервері відбувається лише протягом нетривалого терміну (до тижня), згідно принципу роботи системи відеоспостереження, так як в подальшому проходить запис нової інформації;

?вимога про наявність судимості ДІАЗ МВС України за №36/5/16661 від 30 вересня 2014 року згідно якої, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

?лист за №710 від 08 жовтня 2014 року головного лікаря Мукачівської ЦРЛ ОСОБА_7, згідно якого ОСОБА_1 на обліку у психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває;

?лист за № 1888 інспектора КВІ м.Мукачево ВДПтСУ в Закарпатській області ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_1 на обліку в КВІ м.Мукачево не перебуває;

?лист Мукачівського міського центру зайнятості за № 2301 від 21 жовтня 2014 року згідно якого ОСОБА_1 на обліку в Мукачівському міському центрі зайнятості не перебуває;

?характеристика заступника начальника ВДІМ Мукачівського МВ (з обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_12, згідно якої ОСОБА_1, проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, кв.№24, разом з дітьми. За місцем проживання характеризується посередньо, участі у громадському життя вулиці не приймає, спиртними напоями не зловживає, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався;

?лист за № 1088 від 18 листопада 2014 року начальника Центра надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_13 та облікової картки приватного ТЗ згідно яких, за ОСОБА_1 значиться зареєстрований транспортний засіб марки TOYOTA PRIUS, Комбі-Б, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1;

?лист заступника начальника інспекції ОСОБА_14 за № 2350/9/07-09-18-02 від 01 грудня 2014 року, згідно якого ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку в Мукачівській ОДПІ, як суб'єкт підприємницької діяльності;

?витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не значиться зареєстрованим;

?лист за № 11167/02 від 26 листопада 2014 року начальника управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області ОСОБА_15, згідно якого ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває;

-4-

?характеристика в.о. директора ТОВ І.Т.В. Сервіс Плюс ОСОБА_16, згідно якої ОСОБА_1, проживає в будинку за адресою : м.Мукачево, вул.Драгоманова, 54/24. По місцю проживання від сусідів стосовно його поведінки скарг не поступало, негативних відгуків, що компрометують його - ТзОВ І.Т.В. Сервіс Плюс не отримувало;

?довідка управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівського району від 19 січня 2015 року, згідно якої ОСОБА_1 рахується на обліку в УПФ в м.Мукачево та Мукачівському районі та отримує пенсію по втраті годувальника;

?довідка за № 2-011209 від 20 січня 2015 року, видана ТзОВ І.Т.В. Сервіс Плюс, згідно якої на утриманні ОСОБА_1 знаходяться двоє неповнолітніх дітей: донька - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_7;

?довідка управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево за № 1888 від 06 серпня 2007 року, згідно якої ОСОБА_1 знаходиться на обліку у міському управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію по втраті годувальника в розмірі 443,55 грн.;

?копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 1-ФМ за № 030833 виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції, згідно якого 27 грудня 2001 року народилась ОСОБА_17, та копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 І-ФМ за № 020636 виданого 08 грудня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції, згідно якого 28 листопада 2005 року - народилась ОСОБА_18.

Крім письмових доказів сторони обвинувачення, стороною потерпілого під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України було надано - роздруківку довідкової інформації про надані послуги ОСОБА_3, телефонного зв'язку GSM Супер МТС Олімпійський, станом з 01 березня - 01 квітня 2014 року, з якої вбачається, що 01 березня 2014 року о 12 год. 28 хв. було здійснено телофонний дзвінок з мобільного оператора потерпілого ОСОБА_3 обвинуваченому ОСОБА_1.Оглянутий документ, є неналежним доказом, оскільки не містить відомості на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Згідно статті 84 Кримінально - процесуального кодексу України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню. Стаття 85 Кримінально - процесуального кодексу України дає визначення, які докази є належними, тобто такі, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 92 Кримінально - процесуального кодексу України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на прокурора.

Оцінивши сукупність зібраних доказів, покази свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не в повній мірі відображають картину того, як відбувалася передача грошей потерпілим ОСОБА_3 свідку ОСОБА_6, яка показала, що коли потерпілий зранку передавав їй грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, то це бачили її мама та брат ОСОБА_8, але ця версія не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, під час допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які ствердили, що факт передачі грошових коштів за адресою їх місця проживання - не бачили. Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки з показів даних в судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_9 перебувають у тісних звязках як чоловік і жінка.

Крім цього, стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано жодних доказів щодо наявності субєктивної сторони злочину - шахрайства, яке полягає в тому, що отримання майна (грошей) під умовою виконання якого-небудь зобовязання може кваліфікуватися як шахрайство лише у тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобовязання не виконувати. В судовому засіданні не було встановлено і з доданих стороною обвинувачення документів не вбачається прямого умислу обвинуваченого ОСОБА_1 на заволодіння майном і корисливого мотиву останнього. Водночас суд бере показання в першу чергу самого потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим знайомий досить тривалий час, 25 років, вони перебували в дуже добрих дружніх стосунках, займались неодноразово так званим бізнесом «купи-продай», в основному це були автомобілі, гроші на покупку, як правило давав він - ОСОБА_3, після чого з отриманою грошовою вигодою ділились. Придбання квартири, про яку йдеться в обвинуваченні, це був такий черговий спосіб заробити грошей, як потерпілому так і обвинуваченому.

-5-

Таким чином, належних (прямих/непрямих), допустимих доказів того, що ОСОБА_1 в момент заволодіння (отримання) грошей мав мету їх присвоїти, а зобовязання - купити квартиру, не виконати, в судовому засіданні не встановлено.

Так, шахрайство як злочин є однією із «класичних» форм розкрадання і характеризується прямим умислом, корисливими мотивом і метою. Доведення умислу при кваліфікації шахрайства становить собою одну з найбільш тяжких правових проблем - адже для цього слід довести беззаперечний факт небажання особи повертати отримане майно, відшкодовувати його вартість та/або здійснювати інші дії якими було зумовлене отримання майна.Неповернення (а також неповне або несвоєчасне повернення) майна внаслідок дій, що не залежали від волі особи, якій інкримінується шахрайство (в тому числі наслідків фінансово-економічної кризи) усуває наявність умислу особи на заволодіння майном (правами на майно), а отже за таких обставин відсутнім є склад злочину, передбачений ст. 190 КК України.

Провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності, суд приходить до висновку, що отримані судом докази, є не достатніми для постановлення обвинувального вироку відносно ОСОБА_1.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення ОСОБА_1 , які є неналежними, відповідно до ст. 85 КПК України, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті та свідчили б про вину обвинувачено ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Так, у статті 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до роз'яснення пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 1 листопада 1996 року Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддявизнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод /ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97/встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, що також закріплено в пункті 1 статті 11 Загальної декларації прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 373 Кримінально - процесуального кодексу України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а виправдання за будь-якою з наведених підстав означає повну реабілітацію обвинуваченого та підтверджує його непричетність до кримінального правопорушення. Так, доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення, адже ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Частиною 3 статті 373 Кримінально - процесуального кодексу України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку.Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

З'ясувавши обставини, установлені під час кримінального провадження та перевіривши їх доказами наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення та стороною захисту у своїй сукупності суд, виходячи з загальних засадах кримінального судочинства-верховенства права, законності, презумпції

-6-

невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності вважає, що під час судового розгляду не здобуто та не надано доказів вчинення кримінального злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1.

Тому, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому, а тому його необхідно виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального злочину, в якому обвинувачується особа.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 129 Кримінально - процесуального кодексу України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих вчиненням злочину в розмірі 266 291, 00 грн. та судових витрат на оплату послуг адвоката - залишити без розгляду.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальних витрати по справі не має.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирався.

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих вчиненням злочину в розмірі 266 291, 00 грн. та судових витрат на оплату послуг адвоката - залишити без розгляду.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2015 року про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: квартиру № 24, що знаходиться в будинку № 54 по вулиці Драгоманова в м.Мукачево Закарпатської області - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий М.М.Пак