Справа №235/4419/15-а
Провадження №2-а/235/585/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
28 вересня 2015 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 у м. Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області протиправними та зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області протиправними та зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона, відповідно до пенсійного посвідчення серії АГ №191454, виданого 08.10.2004 р., з 11.12.2012 р. є інвалідом 2 групи загального захворювання та отримувала пенсію по інвалідності як працюючий пенсіонер у розмірі 90% пенсії за віком, як передбачено ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Працювала на державній службі з 09.12.2003 р. до 30.07.2004 р., з 11.11.2005 до 27.04.2015 р. (стаж державної служби складає понад 10 років). Вийшла на пенсію з посади головного державного фінансового інспектора відділу стратегічного планування, взаємодії зі ЗМІ та звязків з громадськістю Державної фінансової інспекції в Донецькій області.
28.04.2015 р. для реалізації права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» як службовець Державної фінансової інспекції в Донецькій області звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з відповідною заявою, про що їй було надано розписку-повідомлення про отримання заяви та інших документів, зокрема, довідку про складові заробітної плати за період з 01.06.2009 р. до 31.05.2014 р., в яку були включені, в тому числі, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати в сумі 15076,32 грн. ( за період з 01.06.2009 р. по 31.05.2014 р.), та надала довідку про складові заробітної плати за станом на 27.04.2015 р. в якій зазначено посадовий оклад: 1438,00 грн., надбавка за ранг - 70,00 грн., надбавка (винагорода) за вислугу років (30 %); 452,40 грн., загалом 1960,40 грн., на яку нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
Однак при нарахуванні пенсії до складу заробітної плати не були включені «інші виплати», а саме: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, а також сума винагороди за вислугу років у розмірі 30%, що суттєво вплинуло на розмір пенсії позивачки.
15.05.2015 р. позивачка звернулася до відповідача з заявою, в якій просила надати протокол про призначення пенсії та розяснити, чи включено до розміру заробітної плати, яка враховується для розрахунку пенсії: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та винагорода за вислугу років у
розмірі 30 %.
Листом від 25.05.2015 р. відповідачем надано відповідь на заяву, в якій зазначено, що статтею 33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога, індексація та винагорода за вислугу років як складова заробітної плати державного службовця не передбачена.
Позивачка вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та такими, що порушують її законні права.
З довідки про складові заробітної плати за період з 01.06.2009 до 31.05.2014р. вбачається, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за роботу на державній службі нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуй вони входять до системи оплати праці державного службовця, а тому є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватись при обчисленні пенсії.
Стаж роботи позивачки на державній службі складає понад 20 років, що дає право на одержання винагороди за вислугу років у розмірі 30%. Відповідно до довідки Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 34 від 27.04.2015 р. з 01.06.2012 р. призначена та виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 30 %. Приймаючи до уваги той факт, що стаж складає понад 20 років, позивачці нараховувалась винагорода за вислугу років у розмірі 30 %, на яку нараховувались страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується Довідкою про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивачка вважає, що дії відповідача незаконними, а тому наполягає на задоволенні позовних вимог.
Позивачка до судового засідання не зявилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не зявився, надали заперечення відповідно до яких справи просять провести розгляд справи за відсутності представника відповідача, та відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що позивачку Управлінням з 28.04.2015 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №3723 Про державну службу. Під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до складу заробітної плати Управлінням не було зараховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років у розмірі 30% (враховано надбавку за вислугу років у розмірі 20%). Управління підтримує свою позицію щодо незарахування вищезазначених складових заробітної плати до складу заробітної плати для обчислення пенсії. За довідками підлягають врахуванню суми надбавок, премії, премії до свят та ювілейних дат. Інші виплати не підлягають включенню до сум обрахувань для призначення пенсії, так як вони складаються з індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Управління вважає, що оскільки позивачці пенсія за віком призначена саме за Законом Про державну службу, то при зясуванні обрахунків щодо підстав призначених пенсій даної категорії приорітет повинен надаватися саме нормам Закону 3723. Відповідно до ст.ЗЗ Закону 3723 заробітна плата державного службовця складається з посадових окладів, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Законодавцем чітко визначено перелік складових зарплати державного службовця, які можуть бути віднесені до його зарплати. Ні індексацію, ні матеріальну допомогу, ні винагороду за багаторічну сумлінну працю до таких віднесено не може бути. Управління вважає, спеціальним законом, який регламентує виплату заробітної плати є Закон України №108/95 Про оплату праці (далі - Закон 108/95). Відповідно до ст.1 цього Закону заробітну плату визначено як винагороду обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган, виплачує працівнику за виконану ним роботу. Ст.2 Закону 108/95 визначає структуру заробітної плати. Вона не містить вказівки на те, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати. Більше того, у зазначеній нормі Закону відсутнє таке поняття як матеріальна допомога, тому законних підстав для віднесення матеріальної допомоги до складу (структури) заробітної плати, в тому числі, державного службовця немає. Посилання позивача на ст.66 Закону України Про пенсійне забезпечення та ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не підтверджує доводи позивача. За цією нормою до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування. Матеріальна допомога та індексація не можуть бути віднесені до сум заробітної плати. Інші правові норми, на які посилається позивач також не спростовують тезу про відокремлення матеріальної допомоги та індексації від видів оплати праці, які повинні враховуватися при обчисленні пенсії.
Те, що з інших виплат (не складових заробітної плати) проведено утримання збору на обовязкове державне пенсійне страхування не може вважатися підставою для включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням суми винагороди за вислугу років у розмірі 30% Управління зазначає, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 затверджений Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які і мають спеціальні звання. Згідно ч. 2 цього Порядку при наявності стажу роботи від 5 до 10 років винагорода за вислугу років виплачується особам державної податкової служби у розмірі 20%, від 10 до 15 років у розмірі 25%, від 15 до 20 років - 30%, від 20 до 25 років - 35%, від 25 і більше років - 40%.
Із довідки про складові заробітної плати станом на 27.04.2015 вбачається, що позивачу виплачувалася винагорода за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу, стаж державної служби не відображений. Разом із тим, в цій же довідці зазначається, що позивачу виплачувалася надбавка за вислугу років у розмірі 20%, стаж державної служби становить повних 10 років.
Тому Управлінням при обчисленні заробітної плати для призначення пенсії (переведенні з одного виду на інший) було враховано надбавку за вислугу років у розмірі 20%. Відповідно до підпункту 2 пункту 11 Закону України №79-VII від 28.12.2014 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу», відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% від суми заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування (вказані зміни набули чинності з 01.01.2015). Таким чином, статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній з 01.01.2015, тобто на момент звернення позивача за перерахунком) пенсія державним службовцям призначається саме у розмірі 60% від заробітної плати. З урахуванням даного законодавчого положення, Управлінням й було прийняте рішення про обчислення пенсії позивача у розмірі 60% від заробітної плати.
У зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експертів, суд відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України розглядає справу у письмовому провадженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 відповідно до пенсійного посвідчення АГ № 191454, є інвалідом 2 групи (а.с.9).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивачка працювала на державній службі з 09.12.2003 р. до 30.07.2004 р., з 11.11.2005 до 27.04.2015 р. (а.с.18-27).
28.04.2015 року позивачка звернулась до Управління Пенсійного Фонду в м. Красноармійську та Красноармійському районі з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.10).
Згідно відповіді відповідача від 25.05.2015 року позивачку з 28.04.2015 року переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування», яку обчислено за нормами Закону України «Про державну службу». Пенсія обчислена в розмірі 60% заробітної плати (а.с.16).
Проте, Управлінням Пенсійного Фонду України не враховано до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексацію заробітної плати.
Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вищезазначеного закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Враховуючи вищезазначене, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 вищезазначеного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Частиною 6 статті 95 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1078.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України «Про оплату праці»).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
З довідки про складові заробітної плати за період з 01.06.2009 р. до 31.05.2014р. вбачається, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за роботу на державній службі - нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то вони входять до системи оплати праці державного службовця, а тому є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватись при обчисленні пенсії.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1141 від 27.07.1998р. «Про затвердження Порядку виплати винагороди за вислугу років працівникам Державної фінансової інспекції та її територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль за витрачанням бюджетних коштів» до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях на посадах бухгалтерів, бухгалтерів-ревізорів, контролерів-ревізорів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, інженерів-будівельників, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до органів державної контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції та її територіальних органів і зараховані на відповідну посаду. Пунктом 2 постанови визначено винагороду за вислугу років працівникам Держфінінспекції та її територіальних органів, зокрема, при наявності стажу роботи понад 20 років виплачується винагорода у розмірі 30 %. Враховуючи зазначене, стаж роботи позивачки на вищезазначених посадах складає понад 20 років, що дає право на одержання винагороди за вислугу років у розмірі 30%.
Відповідно до довідки Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 34 від 27.04.2015 р. позивачці з 01.06.2012 р. призначена та виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 30 %. Також у довідці зазначено, що сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески становить 1960,40 грн. (посадовий оклад 1438,00 грн. + винагорода за вислугу років (30 %) 452,40 грн.).
Стаж роботи позивачки підтверджується трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи на посадах «економічного профілю» понад 20 років. Приймаючи до уваги той факт, що стаж позивачки на посадах «економічного профілю» складає понад 20 років, їй нараховувалась винагорода за вислугу років у розмірі 30 %, на яку нараховувались страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується довідкою про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обовязків» сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.
Посилання відповідача на те, що відповідно до довідки про складові заробітної плати станом на 27.04.2015 р. позивачці виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 20%, за стаж державної служби 10 років та винагорода за вислугу років у розмірі 30 %, а тому для призначення пенсії відповідачем було враховано надбавку за вислугу років у розмірі 20 % є невірним, оскільки у довідці зазначено, що сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески становить 1960,40 грн. (посадовий оклад 1438,00 грн. + винагорода за вислугу років (30 %) 452,40 грн.).
Посилання відповідача на те, що довідки про складові заробітної плати за період з 01.06.2009 р. до 31.05.2014 р. не можуть бути допустимими доказами по справі, не враховуються судом, оскільки в довідках міститься штамп, печатка організації, яка видала ці довідки (Державна фінансова інспекція у Донецькій області) та підписи в.о. заступника начальника ОСОБА_2 та в.о. заступника фінансового відділу ОСОБА_3. Крім того, оригінали довідок про складові заробітної плати містяться у Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, оскільки при зверненні з заявою про призначення мені пенсії позивачкою було надано оригінали зазначених довідок, які і були враховані відповідачем при призначенні пенсії 28.04.2015 р.
Таким чином, суд вважає, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування,включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положеннями Закону України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону України» Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тастаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Частиною першоюстатті 244-2 КАС Українирішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.2,7,11,158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області протиправними та зобовязання вчинити певні дії.
Визнати неправомірними та протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області щодо неврахування при розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років у розмірі 30%, наданих довідками про складові заробітної плати за період з 01.06.2009 р. до 31.05.2014 р. та про складові заробітної плати за станом на 27.04.2015 р., в які включені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, винагорода за вислугу років у розмірі 30%, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески (збір на обовязкове державне пенсійне страхування).
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 28.04.2015 р. з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років у розмірі 30%, згідно довідок про складові заробітної плати за період з 01.06.2009 р. до 31.05.2014 р. та про складові заробітної плати за станом на 27.04.2015 р., з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески (збір на обов»язкове державне пенсійне страхування), залишивши за ОСОБА_1 пенсію у розмірі 60% її заробітної плати відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої були сплачені внески на момент виходу на пенсію.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Судове рішення № 51602901, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 28.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/4419/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: