Ухвала суду № 51602164, 17.09.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6180/15-ц

2/264/3231/2015

У Х В А Л А

17 вересня 2015 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, ознайомившись в м. Маріуполі з позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з березня по серпень 2015 року, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а також спричинену йому моральну шкоду в сумі 7000 грн.

Ознайомившись із заявою, суддя прийшов до висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 119 ЦПК України, згідно з якою позовна заява повинна містити, зокрема, ціну позову щодо вимог майнового характеру, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці керується тим, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обовязків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення заробітної плати та середнього заробітку, тобто з позовом майнового характеру, позивач всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не вказує ціну позову.

Крім того, позивачем не зазначено ані суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, ані суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми із зазначенням графіку роботи, кількості робочих днів за період затримки розрахунку та середньоденного заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи, що за таких обставин у суду немає можливості прийняти рішення, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу для усунення недоліків строк пять днів з дня отримання ухвали, про що повідомити його, надіславши копію ухвали та роз?яснити, що у випадку, якщо вимоги не будуть виконані до зазначеного строку, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1