Ухвала суду № 51600293, 22.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 149/496/15-ц Провадження № 22-ц/772/2654/2015Головуючий в суді першої інстанції Вергелес В. О.Категорія 59Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 липня 2015 року в цивільній справі за позовом

Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_2 про повернення транспортного засобу, -

встановила:

В лютому 2015 року Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про повернення транспортного засобу. Зазначили, що 09.11.2011 року помер інвалід війни першої групи ОСОБА_3, якому відповідно до наказу головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 20.04.2010р. №138 було безоплатно надано в користування автомобіль марки «Славута» ЗАЗ - 110387-40, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1.

Позивачі посилаються на те, що членом сім'ї померлого є відповідач ОСОБА_2, яка не має правових підстав для безоплатного користування вказаним транспортним засобом, оскільки не переоформила автомобіль на своє ім'я за умови сплати його залишкової вартості. Згідно п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006р. № 999, автомобіль, строк експлуатації якого менший десяти років, повертається головному управлінню соціального захисту у повному комплекті (відповідно до розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 27 березня 2013р. №125 Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації реорганізовано в Департамент соціальної політики облдержадміністрації).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 07 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації автомобіль «Славута» ЗАЗ-110387-40, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, у повній комплектності, який був виданий інваліду війни І групи безоплатно - відмовлено.

Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції належним чином не взяв до уваги доводи, заявлені в обґрунтування позовних вимог, порушив норми процесуального права а також неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачами не доведено обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та невірно обрано спосіб захисту своїх інтересів.

Судом встановлено, що у 2010 році інвалід війни І групи ОСОБА_3, що підтверджується відповідним посвідченням серії Б№22143, відповідно до Постанови КМУ № 999 від 19.07.2006 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» та наказу начальника ГУ праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА № 38 від 20.04.2010 року безоплатно отримав автомобіль марки «Славута» ЗАЗ-110387 - 40, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 (а.с.4-9).

09.01.2011 року інвалід І групи ОСОБА_3 помер.

За дорученням ГУ праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради листом від 10.02.2012 року № 331/1 повідомило ОСОБА_2 про її право або викупити автомобіль, а у випадку відмовити це зробити, про її обов'язок повернути автомобіль ГУ праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА (с. 10).

Заявою від 29.05.2012 року ОСОБА_2 повідомила ГУ праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА про те, що не згодна сплатити до 01.07.2012 року залишкову вартість автомобіля і згодна повернути ГУ праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА автомобіль у повній комплектності (а.с.11).

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачі у справі не надали суду належних та достатніх доказів того, що відповідач ОСОБА_2 була членом сім'ї ОСОБА_3 та відповідно до вимог закону має обов'язки перед позивачами у зв'язку з наданням ОСОБА_3 автомобіля та щодо повернення автомобіля після його смерті.

Відповідно до довідки Порицької сільської ради Хмільницького району № 802 від 03.07.2015 року, ОСОБА_3, 1925 року народження, на день смерті проживав в АДРЕСА_1, з ОСОБА_4, 1929 року народження (а.с.100).

Таким чином, факт реєстрації ОСОБА_3 у житловому будинку належному ОСОБА_2 по вулиці Тургенєва, 77г в м. Хмільнику, не є належним доказом того, що на час смерті померлий проживав разом з відповідачем однією сім'єю.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проте, позивачами всупереч вказаним вимогам цивільно-процесуального законодавства, не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених ними позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють обґрунтування позовних вимог і зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

«З оригіналом вірно»

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.