Ухвала суду № 51597522, 19.02.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1- кс/760/1004/14

760/3422/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кізюн Л.І., за участю секретаря судових засідань Слепухи О.П., слідчого Шуліки А.О., розглянувши клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Шуліки А.О., погодженого прокурором відділу прокуратури області Хахлюком В.В., тимчасовий доступ до речей і документів в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013100000000042 від 16 листопада 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Шуліки А.О. про надання тимчасового доступу до документів, з якого вбачається, що у провадженні слідчого ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013100000000042 від 16 листопада 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Актом Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №214/22-1/22946976 від 28.10.2013 року «Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (код за ЄДРПОУ 22946976, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р.» встановлено порушення п.п. 5.9.3 п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94ВР, п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого службовими особами Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» внаслідок фінансово-господарських операцій (страхування фінансових ризиків) із ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» (код за ЄДРПОУ 32704920, колишня назва ТДВ «Страховик») неправомірно занижено податок на прибуток на загальну суму 5 577 417 грн.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до акту, встановлено завищення задекларованих ПрАТ «Альба Україна» показників рядку 04.1 «Декларації податку на прибуток підприємств» «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім зазначених у 04.11»на загальну суму 22 286 810 грн, внаслідок відображення у складі витрат страхових внесків сплачених ТДВ «Страховик» (нинішня назва ТДВ «Страхова компанія «Сяйво», код за ЄДРПОУ 32704920).

При проведенні перевірки (Акт Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №28/22-1/32704920 від 22.07.2013 року) ТДВ «Страховик» (нинішня назва ТДВ «Страхова компанія «Сяйво» за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 встановлено, що ТДВ «СК «Сяйво» задекларовано валові внески в сумі 206 737 898 грн., сплаченої згідно договорів перестрахування наступним контрагентам:

- ІІІ квартал 2010 у сумі 110480438 грн.:

ТДВ «СК «Зеніт» - 26684860 грн.;

ПАТ «СК «Прогрес-фонд» - 54000 грн.;

ТДВ «СПК «Впевненість-безпека» - 83741578 грн.

- IV квартал 2010 у сумі 74452043 грн.:

ТДВ «СК «Рада» - 66198658 грн.;

ТДВ «СПК «Впевненість-безпека» - 8253385 грн.

- 1 квартал 2011 у сумі 21805417 грн.:

ПАТ «СК «Прогрес-фонд» - 21805417 грн.

Питома вага вихідного перестрахування ТДВ «СК «Сяйво» щодо отриманих (нарахованих) валових внесків становить:

- за ІІІ квартал 2010 становить 99,7 відсотків,

- за IV квартал 2010 становить 99,5 відсотків,

- за І квартал 2011 становить 97,5 відсотків.

Тобто, практично всі кошти, які надходили на користь ТДВ «СК «Сяйво», в якості перестрахування перераховувались на рахунки ТДВ "СК Зеніт" (код 36757227), ПАТ "СК "Прогрес-фонд" (код 30303336, колишня назва ТОВ «ТД «Балтеп Україна»), ТДВ "СПК "Впевненість-безпека" (код 31958460), ТДВ "СК Рада" (код 30779308, колишня назва ТОВ «СК «Відродження України»).

Відповідно до порушень, описаних у пп.3.1.2 та 3.3.1 акту перевірки, ТДВ «СК «Сяйво» фактично не мало можливості здійснювати захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб-страхувальників, та можливо вважати, що договори з назвою страхові фактично не могли бути виконані, тобто оформлені з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В результаті проведених слідчих заходів вдалося встановити кінцеві обладнання споживачів телекомунікаційних послуг з абонентськими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 (номерний ресурс належить ТОВ «Астеліт»), які належать директору ПрАТ "СК "Прогрес-фонд" (код 30303336) ОСОБА_5 та директору ТДВ "СПК "Впевненість-безпека" (код 31958460) ОСОБА_6, та які обґрунтовано підозрюються в причетності до вчинення даного кримінального правопорушення.

Оскільки у досудового слідства є підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення необхідної інформації, слідчий просить надати тимчасовий доступ до документів, а саме дозвіл на отримання у оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» інформації про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, у період часу з 00 год. 00 хв. 01.06.2013 до 24 год. 00 хв. 15.01.2014, з абонентськими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, що обслуговується ТОВ «Астеліт», а також виготовити на паперовому та електронному носіях документ за вказаними вище абонентськими номерами з розташуванням та номерами базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання (абонент А); ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента А: унікальний ідентифікатор сім - карти (ІМSI), міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (далі - ІМЕІ) тощо; типи з'єднання абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, SMS (короткі текстові повідомлення), MMS (мультимедійні повідомлення), GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язком смузі частот), переадресація тощо; дата, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонента А; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з яким відбувався сеанс зв'язку абонента А (абонент Б); за наявності контрактної угоди (або відповідної реєстрації) з абонентом А надати відомості про його особу.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку що у клопотанні слід відмовити повністю з наступних підстав.

Частиною 2 статті 160 КПК України передбачено вичерпний перелік відомостей, які повинно містити клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ч. 1 ст. 162 КПК України, інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання належить до охоронюваної законом таємниці.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами, телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.

Лише в тому випадку, якщо сторона кримінального провадження, крім передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України обставин також доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, які в свою чергу містять охоронювану законом таємницю, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів.

Крім того, ч. 4 ст. 132 КПК України передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

З клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів не вбачається, що слідчий використав всі надані йому законом можливості для отримання потрібних йому речей і документів без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Дії, передбачені ст.ст. 263, 268 КПК України є негласними слідчими (розшуковими) діями, дозвіл на проведення яких надає слідчий суддя суду апеляційної інстанції. Інформація щодо цих дій, згідно із Законом України «Про державну таємницю» та пунктами 4.12.4 і 4.12.5 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 року № 440, містить відомості, що становлять державну таємницю.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Керуючись вимогами ст.ст. 159-166, 369, 370, 371, 372, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Шуліки А.О., погодженого прокурором відділу прокуратури області Хахлюком В.В., тимчасовий доступ до речей і документів, які можуть знаходитися у оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн