Рішення № 51596055, 28.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-35-15

(№ 760-8574-13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28. 09. 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Яковенко Н. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачі не виконують умови кредитного договору №122/П/99/2007-840 від 12. 04. 2007 року та договору поруки № б/н від 12. 04. 2007 року, внаслідок чого станом на 26. 03. 2013 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 160829,29 дол. США, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши в процесі розглдяу справи заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд про задоволення позову та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 12. 04. 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №122/П/99/2007-840, відповідно до умов якого боржник отримала у тимчасове користування кредит в сумі 106708,00 дол. США, строком до 12. 04. 2037 року, зі сплатою 10,7% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кошти, отримані в рамках кредиту, сплачувати проценти щомісяця у сумі не менше ніж та що зазначена в кредитному договорі.

Вбачається, що свої зобов'язання за укладеним з позивачем кредитним договором ОСОБА_1 виконує не належним чином, в зв'язку з чим станом на 26. 03. 2013 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 160829,29 дол. США, яка складається із: заборгованості по основній сумі кредиту - 103218,72 дол. США, заборгованості за відсотками - 41288,35 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань по договору - 5651,42 дол. США, штраф за порушення вимог кредитного договору - 10670,80 дол. США, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Судом встановлено, що 12. 04. 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № б/н, відповідно до якого поручитель безвідзивно і безспірно зобов'язалась відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору (п. 1.1 договору поруки).

Позичальник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у договорі повністю (чи у будь-якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об'ємі, що і позичальник, що визначено умовами договору поруки.

Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.

Кредитор набуває право вимоги від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані.

Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по договору поруки, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем.

Вбачається, що позивачем було направлено вимоги відповідачам з пропозицією виконати взяті на себе зобов'язання за неналежне виконання своїх обов'язків.

Проте відповідачі не виконали пропозицію позивача.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе обов'язків утворилась значна заборгованість по кредитному договору, яка не погашена відповідачами.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України (Позика). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що i боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №122/П/99/2007-840 від 12. 04. 2007 року станом на 26. 03. 2013 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 160829,29 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи, що боржник та поручитель не виконали свої зобов'язання перед позивачем, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи зазначене, з урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 3441 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №122/П/99/2007-840 від 12. 04. 2007 року яка утворилась станом на 26. 03. 2013 року в сумі 160829,29 дол. США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» витрати по оплаті судового збору в сумі 3441 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: