Рішення № 51593896, 08.06.2015, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1779/14-ц

2015 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2015

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Димбіцького Ю.В.

при секретарі Телевань С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою, та позбавлення реєстрації місця проживання, третя особа без самостійних вимог Державна міграційна служба України у Вінницькій області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому вказала, що із 1995 року вона проживала із відповідачем ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу. 23 червня 2003 року вони разом отримали ордер ВАТ «Іллінецьке ПБМП-5» на користування житловою площею у кімнатах №№ 17, 18, 19 гуртожитку підприємства № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області. Потому вони разом переобладнали вказані кімнати у квартиру № 20, однак досі не приватизували її. З часом їхні взаємини із ОСОБА_2 зіпсувались, і з 2008 року відповідач не проживає разом із нею у вказаному житлі, хоча залишається зареєстрованим у ньому. При цьому він не оплачує комунальні послуги, систематично влаштовує скандали, псує майно і обладнання квартири, чим створює їй перешкоди в користуванні житловою площею.

Посилаючись на приписи ст.ст.71, 72, 116 ЖК України, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області внаслідок відсутності в ній понад встановлені строки та зняти його з реєстрації у вказаному житлі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала із викладених у позовній заяві мотивів і просить суд задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_1 не визнав і пояснив, що він проживає у вказаній квартирі № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області періодично, оскільки позивач ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в цьому. Поведінка позивача щодо недопущення його до квартири раніше зумовлювала його звернення до Іллінецького районного суду Вінницької області, рішенням якого від 18 червня 2010 року було усунуто перешкоди в користуванні ним переобладнаною із кімнат №№ 17, 18, 19 квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області шляхом його вселення та зобовязано ОСОБА_1 не чинити йому будь-яких перешкод в користуванні вказаним житлом. Попри таке рішення суду відповідач продовжувала чинити такі перешкоди, що підтверджується наданими ним суду актами від 17 листопада 2010 року та від 12 січня 2013 року. Крім того, вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2011 року ОСОБА_1 було засуджено по ст.317 ч.2 КК України за надання вказаної квартири із корисливих мотивів стороннім особам для незаконного вживання наркотичних засобів.

Відтак він вважає, що не втратив право користування квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області, тому просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову.

Заслухавши пояснення сторін, аргументи представника відповідача, показання свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази у справі, суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову із наступних мотивів.

Правовідносини, що визначені позивачем предметом спору у справі, регулюються житловим законодавством України щодо умов збереження жилого приміщення за тимчасово

відсутніми громадянами, порядок визнання особи такою, що втратила право

користування жилим приміщенням, та виселення без надання громадянам іншого жилого

приміщення.

Зокрема, відповідно до ст.ст.71, 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців; визнання особи такою, що втратила право користування жилим

приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені

строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сімї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобовязано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

На підставі наданих сторонами у справі і досліджених в судовому засіданні доказів судом визнаються встановленими наступні обставини у справі за їх хронологією:

- 23 червня 2003 року ВАТ «Іллінецьке ПБМП-5» видало ОСОБА_2 ордер на житлову площу в гуртожитку № 1 по вул.Карла Маркса, 49 в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області, що складається із кімнат №№ 17, 18, 19, для вселення у складі членів сімї ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.17);

- цей ордер не був визнаний частково недійсним в судовому порядку (а.с.4 6);

- ОСОБА_1 із 29 квітня 2010 року зареєстрована у квартирі № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області (а.с.15);

- формальних доказів реєстрації відповідача ОСОБА_2 у квартирі № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області позивач не надала, проте це факт не заперечується відповідачем (пояснення сторін);

- ОСОБА_1 раніше зловживала спиртними напоями, внаслідок чого ОСОБА_2 вимушено перервав своє постійне проживання у квартирі № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області (показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5М.);

- рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, усунено перешкоди в користуванні ним переобладнаною із кімнат №№ 17, 18, 19 квартирою № 20 в житловому будинку колишнього гуртожитку ВАТ «Іллінецьке ПБМП-5» № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області шляхом вселення його у вказану квартиру та зобовязано ОСОБА_1 не чинити йому будь-яких перешкод в користуванні квартирою № 20 в житловому будинку колишнього гуртожитку ВАТ «Іллінецьке ПБМП-5» № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області (а.с.49);

- вказане рішення суду за актом державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області від 17 серпня 2010 року було виконане (а.с.50);

- після того ОСОБА_1 повторно, 17 листопада 2010 року і 12 січня 2013 року, чинила перешкоди в користуванні ОСОБА_2 квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області (а.с.51, 52, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3В.);

- 6 жовтня 2010 року та 24 липня 2014 року ОСОБА_2 шляхом зламу замка на вхідних дверях отримував доступ у квартиру № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Вінницької області (а.с.3, 16, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4О.);

- вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2011 року ОСОБА_1 було засуджено по ст.317 ч.2 КК України за надання квартири № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області із корисливих мотивів стороннім особам для незаконного вживання наркотичних засобів (а.с.61);

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2008 2014 роках кожен окремо провадили оплати окремих комунальних послуг за користування квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області (а.с.18 24);

- 26 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом (а.с.1).

Оцінюючи в сукупності усі наведені вище досліджені в судовому засіданні докази в контексті наведених вище правових норм регулювання предмету спору, суд доходить наступних висновків.

Відповідач ОСОБА_2, рівно як і позивач ОСОБА_1, за ордером від 23 червня 2003 року є правомірним наймачем квартири № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області, при цьому іншого житлового приміщення на праві користування чи власності в населеному пункті м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області немає.

Відповідач ОСОБА_2 із 2008 року періодично відсутній у належній йому, рівно як і позивачу ОСОБА_1, на праві користування квартирі № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області із поважних причин, позаяк його постійному проживанню чиняться неодноразово створювані ОСОБА_1 обєктивні перешкоди у користуванні ним житловим приміщенням а також протиправна поведінка ОСОБА_1 щодо житлового приміщення.

Відповідач ОСОБА_2 із 2008 року по 2014 рік частково окремо від ОСОБА_1 провадив оплату окремих комунальних послуг за користування квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області

Відтак суд вважає, що зазначені позивачем у позовній заяві передбачені ст.ст.71, 116 ЖК України підстави для визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області, та передумови для його виселення із зазначеного житлового приміщення не доведені позивачем будь-якими належними допустимими доказами і фактично відсутні.

Крім того, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 про зняття відповідача ОСОБА_2 з реєстрації у квартирі № 20 в житловому будинку № 49 по вул.Карла Маркса в м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області при відсутності рішення про визнання його таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням, не може бути задоволена судом, позаяк, відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», власне рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, було б підставою для зняття особи з реєстрації відповідними компетентними органами.

З огляду цього суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою та позбавлення реєстрації місця проживання, третя особа без самостійних вимог Державна міграційна служба України у Вінницькій області, за безпідставністю і не доведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.71, 116 ЖК України, ст.ст.209, 212 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою та позбавлення реєстрації місця проживання, третя особа без самостійних вимог Державна міграційна служба України у Вінницькій області, за безпідставністю і не доведеністю позовних вимог.

Копію цього рішення суду невідкладно надіслати третій особі у справі без самостійних вимог, представник якої не був присутній в судовому засіданні під час його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

Суддя Ю.В. Димбіцький