Ухвала суду № 51592920, 29.09.2015, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2120/15-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1

за участю:

секретаря Чокан Д.В.

прокурора Марковського С.І.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець питання щодо продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12015260150000266 від 30.05.2015 року обвинуваченого за ст. 121 ч.1 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Чернівці і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 21.04.2015 року за ст.309 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень. Вирок набрав законної сили, докази погашення судимості відсутні

встановив:

В ході розгляду в суді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015260150000266 від 30.05.2015 року щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, з посиланням на наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України та неможливістю завершення розгляду справи внаслідок неявки в суд неповнолітнього свідка, якого необхідно допитати.

Сторона захисту заперечувала проти заявленого клопотання і просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що всі ризики, які були наявними на час звертання прокурора з клопотанням про встановлення запобіжного заходу обвинуваченому, відпали. Обвинувачений та потерпілий вже допитані і наявним є тільки ризик незаконного впливу обвинуваченого на неповнолітнього свідка. Однак при застосуванні домашнього арешту така незаконна дія зі сторони обвинуваченого неможлива і крім того суд може заборонити ОСОБА_3 зустрічатися із свідком.

Потерпілий підтримав клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

Вирішуючи клопотання учасників провадження, суд виходить з того, що ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 01.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів апеляційного суду Чернівецької області від 11.06.2015 року, підозрюваному на той час ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 21,47 хвилин 29 липня 2015 року, а ухвалою Сторожинецького районного суду від 29 липня 2015 року, строк тримання обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, під вартою у Чернівецькому СІЗО № 33, продовжено ще на два місяці, до 29 вересня 2015 року включно до 21 години 47 хвилин, із визначенням застави у розмірі 25 (двадцяти пяти) розмірів мінімальної заробітної плати, в сумі 30450 (тридцять тисяч, чотириста пятдесят) гривень.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3, 30 травня 2015 року біля 17,20 години перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись по місцю свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 під час конфлікту із ОСОБА_2, ножем господарського-побутового призначення, наніс останньому удар в ділянку черевної порожнини, в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правої підреберної ділянки, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням правої долі печінки та кровотечею в черевну порожнину, які відносяться до тяжких, небезпечних для життя, тілесних ушкоджень.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Оцінюючи в сукупності встановлені в судовому засіданні обставини доцільності тримання обвинуваченого під вартою, встановлені в ст.178 КПК України суд вважає, що ОСОБА_3 під час провадження в суді слід тримати під вартою і підстави для застосування більш мяких запобіжних заходів, відсутні.

Згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до восьми років.

Обвинувачений раніше до скоєння інкримінованого йому кримінально-караного діяння, вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 21.04.2015 року був засуджений за умисний злочин повязаний із незаконним обігом наркотичних засобів. Покарання не відбув, судимість не погашена.

Суд знаходить, що обвинувачений може незаконно впливати на неповнолітнього свідка, який є сином потерпілого, який в свою чергу є другом обвинуваченого. Тобто існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

На думку суду існує також і ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення майже одразу після того як був засуджений за вчинення іншого умисного кримінального правопорушення, а тому він може продовжувати вчинювати інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, при вирішенні вказаного питання, суд знаходить, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3Б, опинившись на волі, може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, а саме на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд враховує також і характеризуючі дані про особу обвинуваченого та відсутність у нього роботи.

Заперечення сторони захисту проти продовження строку тримання під вартою є не логічним, оскільки не заперечуючи ризику впливу обвинуваченого на неповнолітнього свідка, захист заявляє про необхідність зобовязання обвинуваченого не зустрічатися із свідком. Разом з тим суду не заявлялося клопотання про заборону зустрічі обвинуваченого із потерпілим по справі який є другом обвинуваченого та рідним батьком неповнолітного свідка.

Наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості, що грунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства України та не порушує норми, правила і вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року і практику Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обовязку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що таким розміром має бути 25 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 30 (тридцять) тисяч, 450 (чотириста пятдесят) гривень, що може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок прибувати до суду з певної періодичністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити тримання обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, під вартою у Чернівецькому СІЗО № 33, на два місяці, до 29 листопада 2015 року включно до 21 години 47 хвилин.

Розмір застави визначити у межах 25 (двадцяти пяти) розмірів мінімальної заробітної плати, в сумі 30 (тридцять) тисяч, 450 (чотириста пятдесят) гривень, які можуть бути внесені як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до Сторожинецького районного суду із встановленою останнім періодичністю.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сторожинецький районний суд, Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя: