АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
Провадження: № 22-ц-/790/6229/15 Головуючий: 1 інстанції - Харченко А.М.
Справа: № 643/5502/15ц Доповідач - Івах А.П.
Категорія: договірні
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Івах А.П.,
суддів - Пономаренко Ю.А., Кокоші В.В.
при секретарі - Каплоух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2укладено договір № б/н від 23.11.2010 року, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 13000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь - якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 28.02.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 27201.09 грн.. яка складається з наступного:
12562.33 грн. - заборгованість за кредитом;
12267.28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
500, 00 грн. - штраф (фіксована частина).
1271.48 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 липня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТКБ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості 27201 грн. 09 коп. за кредитним договором № б/н від 23.11.2010 року, а саме: 12562 грн. 33 коп. - заборгованість за кредитом, 12267 грн. 28 коп. заборгованість по процентам за нотування кредитом, 600 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф, 1271 грн. 48 коп. - штраф (процентна складова). Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування та ухвалення нового яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити у повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилається на те, що посилання суду першої інстанції на розрахунок заборгованості за договором, який був наданий позивачем, за будь-яких умов не може бути належним та допустимим доказом отримання нею кредиту саме у сумі 13000 грн., а також наявності в неї заборгованості за кредитом у розмірі 12562,33 грн..
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Судом безспірно встановлено, що між 23.11.2010 рокуміж ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2укладено договір № б/н.
Відповідно до Умов договору та Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 13000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору станом на 28.02.2015 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 27201.09 грн.. яка складається з наступного:
12562.33 грн. - заборгованість за кредитом;
12267.28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
500, 00 грн. - штраф (фіксована частина).
1271.48 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Вказаний кредитний договір складається із заяви позичальника ОСОБА_2, «Умов та Правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою», а також Тарифів банку, з якими позичальник була ознайомлена у письмовому вигляді та з якими погодилася у повному обсязі.
За умовами зазначеного кредитного договору позичальник ОСОБА_2 зобовязалася здійснювати погашення заборгованості за кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку забогованості, а також сплачувати проценти за користування кредитними коштами та погасити Кредит у повному обсязі.
Згідно Правил користування платіжною карткою, які є невідємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, строк дії Карки вказаний на лицьовій стороні Картки (місяць і рік).
Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Згідно п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь - якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком,.
ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно ч. 1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли годи з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Розглядаючи спір, суд повно та всебічно зясував дійсні обставини справи, правильно визначився з юридичною природою правовідносин, що виникли між сторонами, і законом, що їх регулює та правильно дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
З висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується, находить його таким, що відповідає вимогам ст. ст. 57-60, 64 ЦПК України та нормативно-правовим актам, якими керувався суд при ухваленні рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, ухвалив законне рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Підстав для задоволення апеляційної скарги скасування чи зміни рішення суду судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -
Судове рішення № 51590221, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 24.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/5502/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: