Рішення № 5158448, 07.09.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

№2-1350/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Кононенко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 25.02.2009 р. він звільнений з АТЗТ «Угольинвест» у зв’язку з невиплатою заробітної плати по ст.38 ч.3 КЗпП України. Під час його роботи відповідач виплачував заробітну плату не в повному обсязі, у зв’язку із чим за підприємством утворилась заборгованість по заробітній платі з листопада 2008 року у сумі приблизно 7500 грн., яку відповідач не виплатив йому ні в день звільнення, ні до теперішнього часу. Крім цього, йому не виплачена вихідна допомога в розмірі 5484,24 грн. У зв’язку із затримкою розрахунку відповідач зобов’язаний виплатити йому також середній заробіток за період з листопада 2008 р. по день постановлення рішення з розрахунку 84,42 грн. у день.

Діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка складається з того, що дев’ять місяців з вини відповідача він жив без заробітної плати, був вимушений позичати гроші у знайомих та сусідів, відмовляти собі у одягу, харчуванні, змінити звичний образ життя. Моральну шкоду він оцінює у 10000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі приблизно 7500 грн. 19 коп., вихідну допомогу в сумі 5484,24 грн. середній заробіток за весь час затримки розрахунку з листопада 2008 року по день фактичного розрахунку, моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

20 серпня 2009 року позивач подав до суду письмову заяву про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 6850 грн. 43 коп., вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення судом рішення, моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

07.09.2009 р. позивач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, просив постановити заочне рішення у випадку неявки відповідача в судове засідання.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представника в судове засідання не направив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, позивач просив провести заочний розгляд справи, тому суд ухвалив на підставі ст.ст.169,224 ЦПК України розглянути справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно із трудовою книжкою наказом від 22.08.2003 року №147к позивач був прийнятий на роботу на АТЗТ «Угольинвест» з 22.08.2003 року в якості гірничого майстра. Відповідно до наказу від 29.05.2009 р. №90к з 25.02.2009 р. позивач звільнений за ст.38 ч.3 КЗпП України у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати (а.с.6).

Під час роботи позивача на підприємстві відповідача, в ідповідач не виконував свої обов'язки по своєчасній виплаті заробітної плати у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість по заробітній платі.

Згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно із довідкою відповідача заборгованість позивача по заробітній платі складає: за листопад 2008р. – 2209,23грн., за грудень 2008р. - 1546,08грн., за січень 2009р. – 1478,4грн, за лютий 2009р. – 1616,72грн., всього – 6850,43 грн.

Вказана сума заборгованості по заробітній платі не виплачена позивачу ні в день звільнення, ні до теперішнього часу. Сума заборгованості підтверджена довідкою відповідача (а.с.20) і позивачем не оспорюється.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. включно в розмірі 6850 грн.43 коп.

Відповідно до ст.44КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

В судовому засіданні встановлено, що при звільненні позивача з підприємства відповідача за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати відповідач вихідну допомогу позивачу не виплатив, заперечень проти вимог позивача не надав.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оплату праці”, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вихідна допомога розмір якої визначається з наступного розрахунку:

• кількість відпрацьованих годин за грудень 2008 р. згідно графіку роботи Підприємства – 164;

• кількість відпрацьованих годин за січень 2009 р. згідно графіку роботи Підприємства – 143;

• середньомісячна кількість відпрацьованих годин – 153,50 (164год.+143год.=307год./2=153,50);

• середньомісячна кількість робочих днів при шестигодинному робочому дні згідно графіку роботи Підприємства – 25,58 (153,50/6=25,58);

• заробітна плата позивача за грудень 2008 р. – 1884,89 грн.;

• заробітна плата позивача за січень 2009 р. – 1828,09 грн.;

• середньогодинна заробітна плата – 12,09 грн. (1884,89 грн. + 1828,09 грн.=3712,97 грн. /307 год.=12,09 грн.);

• середньоденна заробітна плата – 72,54 грн.(12,09 грн. х 6 год.=72,54 грн.);

• розмір вихідної допомоги – 5566,72 грн. (72,54 грн.х25,58х3=5566,72 грн.).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вихідна допомога в розмірі 5566 грн. 72 коп.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку

В судовому засіданні встановлено і підтверджено довідкою, наданою відповідачем, що в день звільнення виплата всіх сум, що належать від підприємства, позивачу проведена не була, суперечки про їхній розмір між сторонами немає.

Заробітна плата позивача за два відпрацьованих календарних місяці перед звільненням становить : за грудень 2008 р. і січень 2009 року : 1884 грн. 89 коп.+ 1828 грн. 08 коп. = 3712 грн. 97 коп. Кількість відпрацьованих годин за грудень 2008 р. і січень 2009 року становить 307 відпрацьованих годин (164 відпрацьованих год. + 143 відпрацьованих год. = 307 відпрацьованих годин). Середньогодинний заробіток позивача становить 12 грн.09 коп. в 1 годину ( 3712,97 грн. : 307 год. = 12,09 грн.). Згідно із довідкою відповідача позивач працював 5-ти денний робочий тиждень з 6-ти часовим робочим днем. Строк затримки розрахунку за період з 25.02.2009 р. по 07.09.2009 р. складає 786 годин (131 робочий день х 6 годин = 786 год.).

Середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.02.2009 р. по 07.09.2009 р. складе – 9502 грн. 74 коп. (786 робочих годин х 12грн.09 коп. середньогодинний заробіток позивача = 9502 грн.74 коп.).

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9502 грн.74 коп.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) щкоди” від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що при звільненні позивачу не були виплачені належні йому суми, чим були порушені його законні права і це призвело його до моральних страждань. Суд вважає, що позивачу спричинена моральна шкода, оскільки він не міг розпорядитися своїми грошима, використати їх за своїм розсудом, він переживала, що не може забезпечити себе та свою сім’ю самим необхідним для життя, це вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи термін невиплати належної позивачу суми, розмір заборгованості, обсяг та тяжкість моральних страждань, вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що сума 500грн. відповідає перенесеним стражданням, і вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково - у сумі 500грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. включно в розмірі 6850 грн.43 коп., вихідна допомога в сумі 5566 грн. 72 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9502 грн.74 коп., моральна шкода в сумі 500грн., а всього – 22419 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць, а саме за листопад 2009 року в сумі 2209 грн. 23 коп., підлягає обов'язковому негайному виконанню.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у доход держави судовий збір у розмірі 227 грн. 69 коп. (6850,43 грн. + 5566,72 грн. + 9502,74 грн. = 21919,89 грн. х 1%=219,19 грн. + 8,50 грн.=227,69 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на користь Державного бюджету Ворошиловського району м. Донецька .

Керуючись ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ст. 127 ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оплату праці”, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року , ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 81,88, 209, 210, 212, 214, 215, 223,224, 367 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» (86500, м.Сніжне, Донецької області, вул.. Шуберта,106, код 21781993), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. включно в розмірі 6850 грн.43 коп., вихідну допомогу в сумі 5566 грн. 72 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9502 грн.74 коп., моральну шкоду в сумі 500грн., всього стягнути 22419 грн. 89 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць, а саме за листопад 2009 р. в сумі 2209 грн. 23 коп., підлягає обов'язковому негайному виконанню.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн. у дохід Державного бюджету Ворошиловського району міста Донецька.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» судовий збір у дохід держави у сумі 227 грн.69 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Торезьким міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, надавши в Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

ОСОБА_3ОСОБА_1