Ухвала суду № 51581249, 16.12.2013, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/1803/13-к

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

16 грудня 2013 рокусмт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючої судді - Бандури А.П.,

при секретарі Козацькій І.В.,

прокурора Тищенко В.О.,

представника потерпілої ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Млинівського районного суду Рівненської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013190160000526, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, 16 грудня 2013 року заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У ч.1 ст. 194 КПК України визначено критерії для обрання того чи іншого запобіжного засобу, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 162 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

На думку суду, наявні обставини свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою не зменшилися, а також існують обставини, які дають підставу суду вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підтвердженням цьому, являється те, що ОСОБА_3 неодноразово раніше притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, зокрема, ОСОБА_3 судимий 02 березня 1983 Дубенським міським судом за ч.2 ст.81 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, 06 грудня 1990 року Промисловим районним судом м. Оренбурга за ст.15, ст.145 ч.2 КК РРФСР до чотирьох років позбавлення волі, 29 січня 1997 року Дубенським районним судом за ч.3 ст.81 КК України до двох років виправних робіт, 07 серпня 1997 року Дубенським районним судом за ст.17 ст.81 ч.3 КК України до трьох років чотирьох місяців позбавлення волі, 10 жовтня 2001 Дубенським міським судом за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.3 ст.81 КК України до п`яти років позбавлення волі.

Маючи ці судимості не погашеними та не знятими у встановленому законом порядку, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_3 є особою суспільно небезпечною та схильною до вчинення злочинів і дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде продовжувати злочинну діяльність, тобто встановлена наявність ризику, зазначеного у п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

В ході досудового слідства встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3, діючи з метою уникнення кримінальної відповідальності за заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5, в телефонній розмові з ОСОБА_6, шляхом висловлювання погроз фізичним насильством намагався змусити останнього відмовитись від раніше даних ним показань в якості свідка у даному кримінальному провадженні та змінити їх на його користь.

Також, з урахуванням того, що з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є єдиними свідками у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 постійно підтримує стосунки, останній, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню фактичних обставин, створювати докази власної невинуватості та, в звязку з цим, незаконно впливати на показання зазначених свідків, що свідчить про наявність ризику, зазначеного у п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як особа, яка веде аморальний спосіб життя та схильна до агресивної поведінки, зловживає спиртними напоями, в звязку з чим, раніше притягався до адміністративної відповідальності, не має постійних занять та постійного джерела заробітку, веденням домашнього господарства не займається, не одружений, утриманців не має, за місцем реєстрації не проживає, що вказує на відсутність у нього стримуючих чинників особистісно-соціального характеру.

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час провадження у кримінальних справах про попередні злочини щодо ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, з вироку Млинівського районного суду від 1 липня 2008 року вбачається, що підсудний ОСОБА_3 в порушення умов запобіжного заходу ухилявся від суду, не зявлявся на неодноразові виклики, без дозволу суду на тривалий час відлучився з місця постійного проживання, перебував у розшуку, тому щодо нього запобіжний захід з підписки про невиїзд змінено на тримання під вартою, що вказує на недотримання підозрюваним умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів.

Наведені фактичні дані дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду та перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обовязків, тобто встановлена наявність ризиків, зазначених у п.1, п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обовязків, а також запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 193, 196, 197, 199, 314-316 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, судимому 02 березня 1983 року Дубенським міським судом за ч.2 ст. 81 КК України до чотирьох років позбавлення волі, 06 грудня 1990 року Промисловим районним судом м. Оренбурга за ст. 15, ст. 145 ч. 2 КК РРФСР до чотирьох років позбавлення волі, 07 серпня 1997 року Дубенським міським судом за ст. 17, ст. 81 ч. 3 КК України до трьох років чотирьох місяців позбавлення волі, 10 жовтня 2001 року Дубенським міським судом за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81 КК України до п`яти років позбавлення волі,-

до двох місяців 2 (двох) місяців до 16 години 30 хвилин, 16 лютого 2014 року з утриманням в СІЗО м. Рівне.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: А.П. Бандура