Вирок № 51571934, 29.09.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5412/15-к

Провадження № 1-кп/361/351/15

29.09.2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Шевчука М.П.

при секретарі - Івановській П.Г.

з участю прокурорів - Король В.М., Кравець Я.В., Тартасюка В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12015110130001435 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.04.2015 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з повною загальною

середньою освітою, одруженого на утриманні має одну малолітню

дитину 3 - х років від народження , офіційно не працюючого ,

зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 буд.

№ 65 Броварського району Київської області, раніше судимого :-

- 29.04. 2009 року Королівським районним судом м. Житомира

за ст. 186 ч.2 КК України до 4-х років обмеження волі, на підставі

ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з

випробуванням, з іспитовим терміном на 2 роки.

у вчинені кримінальних злочинів передбачених ч.1 ст.185., ч.2 ст. 186 КК України (ред. 2001р.).

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 незаконно, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а також вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, при таких обставинах.

В судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 2015 року, біля 14 години в с.Пухівка Броварського району Київської області, обвинувачений ОСОБА_1 перебував в підсобному приміщенні будинку № 96 СТ «Труд» 4-лінія, який належить потерпілому ОСОБА_2 В подальшому, обвинувачений в підсобному приміщенні, побачивши водяний насос «Gardena-4000/4», і у нього виник злочинний намір, на заволодіння чужим майном. Реалізуючи який, обвинувачений ОСОБА_1 використавши момент, що за його діями ніхто не спостерігає, викрутивши з зажимів, таємно, заволодів водяним насосом «Gardena-4000/4», вартістю 2 407 гривні 67 копійки, який на праві власності належав потерпілому ОСОБА_2 Після вчиненого, обвинувачений з викраденим, залишив вказану територію домоволодіння, зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Своїм незаконним, кримінальним правопорушенням, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2 407 гривні 67 копійки.

Крім того, 20 квітня 2015 року, близько 14 години 40 хвилин, в с. Калинівка Броварського району Київської області, обвинувачений ОСОБА_1 перебував в районі автобусної зупинки на автодорозі «Київ - Чернігів», там же перебував потерпілий ОСОБА_3. В подальшому між обвинуваченим та потерпілим, виник словесний конфлікт, який в подальшому перейшов у штовханину один одного, при якому у потерпілого ОСОБА_3 з кишені одежі, на землю випав його мобільний телефон «Нокіа Х1-01». Після цього, у обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний намір, на відкрите заволодіння чужим майном, коли він побачив вказаний мобільний телефон. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, повторно, відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа Х1-01», вартістю 214 гривні 05 копійки, який на праві власності належав потерпілому ОСОБА_3 Після цього, обвинувачений з відкрито викраденим мобільним телефоном, утримуючи його в руках, зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Своїм незаконним, кримінальним злочином, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 214 гривні 05 копійки.

В судовому засіданні, дії ОСОБА_1 прокурором, кваліфіковано, як вчинення кримінальних злочинів передбачених ст. 185 ч. 1 та ст.186 ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 20.04.2015 року, біля 14 години, перебував в підсобному приміщенні будинку № 96 СТ «Труд» 4-лінія, що в с.Пухівка Броварського району Київської області, який належить потерпілому ОСОБА_2, куди повернувся, щоб забрати риболовні вудочки. В приміщення він зайшов з дозволу власника, так як перед цим був на риболовлі. Побачивши, там водяний насос, у нього виник намір, на заволодіння цим насосом. Використавши момент, що за його діями ніхто не спостерігає, викрутивши з зажимів, він заволодів водяним насосом, після залишив вказану територію домоволодіння, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Крім того, в цей же день 20.04.2015 року, близько 14 години 40 хвилин, він перебував в районі автобусної зупинки на автодорозі «Київ - Чернігів», що в с. Калинівка Броварського району Київської області, там же перебував раніше йому незнайомий ОСОБА_3. В подальшому між ним та потерпілим, виник спір, який в подальшому перейшов у штовханину один одного, при цьому ОСОБА_3 з кишені одежі, на землю випав його мобільний телефон. Після цього, у нього виник намір, на заволодіння вказаним мобільним телефоном. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, він викрав вказаний мобільний телефон, який належав потерпілому. Після цього, з викраденим мобільним телефоном, він пішов з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Розуміє, що поступив не правильно, потерпілому викрадений ним мобільний телефон повернуто. Він добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілим, вони до нього не мають претензій, написали розписки, які він надав до суду. Просить не наказувати його суворо, не позбавляти волі та врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, врахувати що він на утриманні має неповнолітню дитину та надати шанс для виправлення.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого кримінального правопорушення, яке виразилось в незаконному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка) та відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та зясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором, зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого ОСОБА_1 і дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують його особу.

Таким чином, суд аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в вчиненні ним, незаконного таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що спричинило потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2 407 гривні 67 копійки, а також вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 214 гривні 05 копійки - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за ч.1 ст. 185 КК України /в ред.2001 р./, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

- за ч.2 ст. 186 КК України /в ред.2001 р./, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.186 ч.2 КК України, що вказаний злочин відносяться до категорії тяжких, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає такі: як визнання вини та каяття в скоєному, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, що передбачено ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 передбачених ст.67 КК України, в обвинувальному акті затвердженого прокурором не вказано.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він негативно характеризується по місцю проживання, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному, хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, однак в законному порядку був звільнений від покарання, після вчиненого пройшов тривалий час, крім того, матеріальна шкода обом потерпілим добровільно відшкодована, цивільний позов по матеріалах не заявлено, є розписки потерпілих. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання, зі слів неофіційно працює, на утриманні має неповнолітню дитину, що істотно знижує тяжкість вчиненого. Тому, суд приходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Судові витрати по матеріалах провадження : - 245 гривні 52 копійки за проведення судової-товарознавчої експертизи № 5-05/213 від 10.06.2015 року., - 245 гривні 52 копійки за проведення судової-товарознавчої експертизи № 5-05/214 від 10.06.2015 року стягнути з обвинуваченого на користь держави .

Речові докази по справі : - водяний насос, що переданий під збережну розписку власнику, потерпілому ОСОБА_2 після набрання вироком законної чинності, залишити в власності потерпілого ОСОБА_2, та дозволити ним розпоряджатися., - мобільний телефон «Нокіа Х1-01», що переданий під збережну розписку власнику, потерпілому ОСОБА_3 після набрання вироком законної чинності, залишити в його власності та дозволити ним розпоряджатися., - диск «ДВД», після набрання вироком законної чинності, залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винуватим у предявленому обвинувачені за вчинення кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 185., ч.2 ст. 186 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цими статтями:

- за ст.185 ч. 1 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

- за ст.186 ч. 2 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно засудженому ОСОБА_1 покарання у виді 5-ти (пяти) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном - 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави суму - 245 ( двісті девяносто чотири ) гривні 84 коп., які перерахувати р/р 311 111 157000 08, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 судових витрат з позначкою " за проведення судової-товарознавчної експертизи № 5-05/213 від 10.06.2015 року, в тому числі ПДВ".

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави суму - 245 ( двісті девяносто чотири ) гривні 84 коп., які перерахувати р/р 311 111 157000 08, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 судових витрат з позначкою " за проведення судової-товарознавчної експертизи № 5-05/214 від 10.06.2015 року, в тому числі ПДВ".

Речові докази по справі : - водяний насос, залишити в власності потерпілого ОСОБА_2, та дозволити ним розпоряджатися., - мобільний телефон «НокіаХ1-01», залишити в власності потерпілого ОСОБА_3 та дозволити ним розпоряджатися., - диск «ДВД» залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя М.П.Шевчук