Ухвала суду № 51569148, 29.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/1059/15-ц Головуючий у 1-й інст. Міхненко С. Д.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.,

при секретарі: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року банк звернувся до суду з вказаним позовом.

Заочним рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 15 червня 2015 року позов задоволено.

26.06.2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 29 червня 2015 року, заява залишена без руху у зв»язку з тим, що не оплачена судовим збором.

Ухвалою судді від 08 липня 2015 року, заяву про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надана заявником квитанція про сплату судового збору не відповідає вимогам Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 довтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

З таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 229 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Стаття 121 ЦПК, зокрема, передбачає що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У відповідності до роз»яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат.

Разом з тим, залишаючи позовну заяву без руху, суддя не зазначив відповідні реквізити сплати судового збору (номер рахунку та назву одержувача, призначення платежу, тощо) та не зазначив конкретний строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали, заявником подана квитанція про сплату судового збору в зазначеній суддею сумі.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з роз»ясненнями пункту 1 вказаної Постанови Пленуму ВССУ, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом з тим, ухвала судді про повернення заяви не містить відомостей, яким вимогам закону або вказаної постанови не відповідає квитанція, а тому колегія суддів вважає що вказана ухвала постановлена з порушенням норм поцесуального права та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.

Ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питаня про прийняття заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді