Ухвала суду № 51560746, 25.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/33/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Провадження № 22-ц/773/1412/15 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі Вергуну Т.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Зленка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення грошових коштів, моральної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2015 року в даній справі в позові ОСОБА_3 відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін із таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - АТ«Дельта Банк») та ОСОБА_3 09 грудня 2013 року укладено договір банківського вкладу (депозиту) №10008004855008 "Найкращий від Миколая оn-Line" у гривнях, відповідно до якого ОСОБА_3 розмістила в банку вклад у сумі 500000грн. на строк до 14 грудня 2014 року. 12 грудня 2013 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая оn-Line" у гривнях, згідно якого ОСОБА_3 розмістила в банку вклад на суму 500000грн. по 17 грудня 2014 року.

По угоді №10008004855008 від 09 грудня 2013 року на особовий рахунок надійшли кошти в сумі 500000грн. та 15 грудня 2014 року 500000грн. повернуто по закінченню депозитного договору, виплата нарахованих відсотків проведена 15.12.2014р. По угоді №00001004912546 від 12 грудня 2013 року на особовий рахунок надійшли кошти в сумі 500000грн. 17 грудня 2014 року 500000грн. повернуто по закінченню депозитного договору, виплата нарахованих відсотків проведена 17.12.2014р. На поточний рахунок позивача з використанням платіжної картки НОМЕР_1 відповідачем були перераховані ці кошти з вкладних рахунків.

Відмовляючи в позові про стягнення коштів по вкладах та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання умов депозитних договорів перераховано спірні кошти з вкладних (депозитних) рахунків на поточний рахунок позивача НОМЕР_1, а неможливість зняття коштів не пов'язана з невиконанням відповідачем умов договорів вкладу.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам справи.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Ч.3 ст.1058.

Згідно ч.3 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За матеріалами справи встановлено, що умовами договорів банківських вкладів, укладених між сторонами, - пунктом 1.10 передбачено, що вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п.1.3. даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки НОМЕР_1. Кошти в сумі 1000000грн. були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_3

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 від 02.03.2015 року з 03 березня 2015 року розпочато виведення АТ «Дельта Банк» з ринку шляхом впровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08 квітня 2015 року продовжено тимчасову адміністрацію до 02 вересня 2015 року, 03 серпня 2015 року тимчасову адміністрацію продовжено на строк до 02 жовтня 2015 року включно.

В ст.1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначається, що даним Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами 200 000 грн., встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з п.1 ч.5, ч.6 ст.36 зазначеного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється, в тому числі задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

За умовами ч.5 ст.45 вищевказаного Закону, протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку передбаченому ст.ст. 49-52 даного Закону.

Норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

З 03 березня 2015 року банк фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках клієнтів, у тому числі і здійснювати виплати з рахунку, відкритого на ім'я позивача.

З копії виписки по рахунку, стверджується, що 16.06.2015 року ОСОБА_3 отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти в сумі 200000грн. із її карткового рахунку НОМЕР_1. Також вказані обставини підтверджуються заявою позивача про зменшення позовних вимог на 200000грн.

На час вирішення справи судом першої інстанції, позивачу було виплачено гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення запровадження тимчасової адміністрації. Оскільки існує встановлений спеціальний порядок виплати коштів вкладнику в період дії тимчасової адміністрації та в процесі ліквідації банку, то підстав для стягнення грошових вкладів немає.

Відшкодування моральної шкоди у зв'язку із порушенням договірних зобов'язань у відповідності до ст.611 ЦК України допускається лише у разі, якщо такі наслідки передбачені законом або договором. Разом з тим, як убачається зі змісту укладених між сторонами договорів, в разі порушення їх умов не передбачено такої відповідальності як відшкодування моральної шкоди. Ураховуючи вищевказане,вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді