Ухвала суду № 51554286, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2015 р. м. Київ К/800/56885/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Масандрівської селищної ради Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним, недійсним та скасування рішення, скасування державного акту про право власності на землю за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2010 року ОСОБА_4 у Ялтинському міському суді Автономної Республіки Крим пред'явила позов до Масандрівської селищної ради Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним, недійсним та скасування рішення, скасування державного акту про право власності на землю.

Просила:

- визнати недійсним та скасувати рішення 34 сесії 5 скликання Масандрівської селищної ради від 28 грудня 2009 року № 15 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу у АДРЕСА_1, орієнтованою площею

0,0100 га";

- визнати недійсним та скасувати державний акт НОМЕР_1 від 09 квітня 2010 року про право власності на землю.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, позов залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їхні рішення скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті позовних вимог, виходили із того, що даний спір є публічно-правовим й підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий правовий висновок судів не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Кодекс адміністративного судочинства України, нормами якого керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, набрав чинності з 01 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Також згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

З матеріалі справи вбачається, що рішенням Масандрівської селищної ради від 28 грудня 2009 року № 15 затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки та передано громадянину ОСОБА_5 у власність земельну ділянку (кадастровий НОМЕР_2) площею 0,0100 га з земель, що знаходяться в веденні Масандрівської селищної ради, не передана у власність та не надана в постійне користування в межах населеного пункту, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу по АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_5 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 09 квітня 2010 року на земельну ділянку площею 0,0100 га розташовану по АДРЕСА_1

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Тому, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону із закриттям провадження в адміністративній справі

Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Масандрівської селищної ради Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним, недійсним та скасування рішення, скасування державного акту про право власності на землю, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.