Ухвала суду № 51554135, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/41760/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Чумаченко Т.А.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі №127/31387/13-а за позовом ОСОБА_4 до Вінницької міської ради, третя особа - Головний архітектор Вінницької області Царенко Сергій Олександрович про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Вінницької міської ради, третя особа - Головний архітектор Вінницької області Царенко Сергій Олександрович, в якому з урахування заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Вінницької міської ради №1469 від 25 жовтня 2013 року «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Благодійного фонду «Подільська громада» у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці пам'ятника Т.Г.Шевченку» в частині визнання нечинним рішення виконкому Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394;

- визнати незаконним та скасувати рішення Вінницької міської ради №1553 від 27 грудня 2013 року «Про перейменування площі в місті Вінниці»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Вінницької міської ради №1653 від 27 лютого 2014 року «Про перейменування площі Театральної на площу Майдан Небесної Сотні».

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що всупереч безпосередній вимозі законодавства щодо проведення конкурсу, Вінницька міська рада в односторонньому порядку визнала пропозицію автора пам'ятника, народного художника України ОСОБА_7 як єдину прийнятну. Таким чином, рішення №1469 від 25 жовтня 2013 року є незаконним та підлягає скасуванню. Рішення №1553 від 27 грудня 2013 року повинно бути скасоване, оскільки ґрунтується на незаконному рішенні №1469 від 25.10.13р., а рішення №1653 від 27 лютого 2014 року повинно бути скасоване, оскільки ґрунтується на зверненнях незареєстрованих згідно з чинним законодавством суб'єктів та без обговорення з громадськістю.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.4.2. рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним та скасування п.4.2 рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року залишено змін.

Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що при прийнятті зазначеного судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 «Про реконструкцію площі Театральної та встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку» було, з метою приведення до належного стану центральної частини міста, зокрема площі Театральної, доручено управлінню міського господарства міської ради виступити замовником на здійснення реконструкції площі Театральної, виготовлення і встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку.

Пунктом 3 цього рішення було визначено, що фінансування робіт по реконструкції площі Театральної буде здійснюватись за рахунок коштів бюджету розвитку 2004 року та інших залучених коштів.

Пунктом 4 цього рішення, було зобов'язано Управління економіки міської ради і Фінансове управління міської ради надати пропозиції виконкому та міській раді щодо внесення змін до плану капітального будівництва на 2004 рік та переліку об'єктів, які будуть фінансуватись за рахунок бюджету розвитку.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 було частково виконано, а саме в частині реконструкції площі Театральної відповідно до вихідної проектної документації та було зведено фундамент під постамент пам'ятника Т.Г.Шевченку.

25.10.2013 року 37 сесією 6 скликання Вінницької міської ради було прийняте рішення №1469 «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Благодійного фонду «Подільська громада» у комунальну власність територіальної громади м.Вінниці пам'ятника Т.Г.Шевченку».

Пунктом 4.2. зазначеного рішення Вінницької міської ради рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 визначено таким, що втратило чинність в частині виготовлення пам'ятника.

27.12.2013 року Вінницької міської ради прийняла рішення №1553 «Про перейменування площі в місті Вінниці», яким, у зв'язку з увіковіченням пам'яті Т.Г.Шевченка та прийняттям рішення №1469 від 25.10.2013 року, було вирішено перейменувати площу Музейну в м. Вінниці на площу Т.Г.Шевченка.

27.02.2014 року 45 сесія 6 скликання Вінницької міської ради прийняла рішення №1653 «Про перейменування площі Театральної на площу Майдан Небесної Сотні» з метою увіковічення пам'яті героїв Майдану на підставі ініціативи громадського сектору «Євромайдану» та звернення 14-сотні «Самооборони Майдану».

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що п.4.2 рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року є протиправним, адже не відповідає вимогам законодавства, в той час як рішення 40 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.12.2013 року за №1553 та рішення 45 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.02.2014 року за №1653 є законними та не підлягають скасуванню.

Натомість, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що п.4.2 рішення Вінницької міської ради №1469 від 25.10.2013 року є правомірним та не підлягає скасуванню, а рішення Вінницької міської ради №1553 від 27.12.2013 року та №1653 від 27.02.2014 року прийняті відповідачем у межах його повноважень, на підставі та у спосіб, що не суперечать Конституції та законам України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційного інстанції про відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п.15 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Між тим, пунктом 4.2 рішення Вінницької міської ради №1469 від 25.10.2013 року було визнано таким, що втратило чинність в частині виготовлення пам'ятника рішення виконавчого комітету від 26.02.2004 року №394.

Зважаючи на те, що рішення виконавчого комітету від 26.02.2004 року №394 було визнане частково нечинним, а не скасоване, судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду, що застосування положень п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в даному випадку є помилковим.

Таким чином, п.4.2 рішення Вінницької міської ради №1469 від 25.10.2013 року не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, зокрема, підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.

Згідно з п.41 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Статтею 5.5. Статуту м. Вінниці визначено, що Вінницька міська рада є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування у місті Вінниці, який здійснює від імені та в інтересах міської громади функції та повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1.6 Статуту м. Вінниці, найменування та перейменування територіальних об'єктів міста вулиць, проспектів, бульварів, провулків, майданів (площ), мостів, парків і скверів тощо здійснюються міською радою. Найменування та перейменування територіальних об'єктів здійснюється з врахуванням думки членів територіальної громади міста Вінниці у порядку встановленому Вінницькою міською радою.

За таких обставин, оскаржувані рішення відповідача №1553 та №1653 про перейменування площ у м. Вінниці, прийняті відповідачем у межах його повноважень, на підставі та у спосіб, що не суперечать Конституції та законам України.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: