Ухвала суду № 51553763, 16.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/9991/40439/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Шендрика К.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 по справі №2-а-10507/09/1570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.08.2007 №0000652301/0.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Котовська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби 15.06.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.06.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, пункту 6.1 статті 6, підпунктів 7.3.1, 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини першої статті 71, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 01.04.2007 та валютного законодавства за період з 01.04.2006 по 01.04.2007.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів пункту 6.1 статті 6, підпунктів 7.3.1, 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме товариством не включено суму податку на додану вартість в розмірі 356866,66грн. до податкового зобов'язання у березні 2007 року.

За результатами перевірки Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області складено акт від 08.08.2007 №1379/23-01/26364417 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2007 №0000652301/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану у розмірі 535299,99грн., в тому числі 356866,66грн. - основний платіж, 178433,33грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою для прийняття спірного рішення став висновок податкового органу про не включення позивачем до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість березня 2007 року суми ПДВ з вартості реалізованої товариством продукції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» (комітент) був укладений договір комісії від 27.06.2007 №01/27-06-2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сплав» відповідно до якого комісіонер приймає зобов'язання здійснити продаж висівок пшениці гранульованих, при цьому товар переданий комітентом комісіонеру є власністю комітента та при його продажі (експорту) переходить у власність покупця.

За результатами виконання зазначеного договору комітентом передано товар (висівки пшеничні гранульовані кількістю 847,078т.) на комісію, який у свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Сплав» (комісіонером) повністю був проданий на експорт за зовнішньоекономічним контрактом від 02.07.2007 №020707 з Компанією RG GRAIN TRAIDE LLP (UK). Комісіонером було перераховано позивачу оплату за товар за зовнішньоекономічним контрактом та отримано комісійну винагороду.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків..

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002 №243 визначено, що для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням « 3/8».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт експортування товарів позивача

в межах виконання умов договору комісії та зовнішньоекономічних контрактів підтверджуються належно оформленими вантажними митними деклараціями від 22.06.2007 та від 31.07.2007, які містять відповідний напис про фактичне вивезення за межі митної території України товарів, та засвідчені відповідними печатками митниці.

За таких обставин, застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при здійсненні експорту товарів є правомірним, що свідчить про відсутність заниження товариством суми податкового зобов'язання з ПДВ.

Натомість податковим органом не наведено доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних, а наведені податковою інспекцією у касаційній скарзі доводи є такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 21.08.2007 №0000652301/0 є правильним.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 по справі №2-а-10507/09/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв