Постанова № 51552919, 21.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р.Справа № 916/1447/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лавриненко Л.В.

суддів: Жекова В.І., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання - Мельник Ю.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2015 р.

у справі № 916/1447/15-г

за позовом прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" с. Новогригорівка, Миколаївського району, Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської районної державної адміністрації с.м.т. Миколаївка, Одеська область

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

за участю:

прокурора: Закернична І.П.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду повідомлені належнимчином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2015 р. по справі № 916/1447/15-г.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, визначеного ст. 102 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2013 р. визнано недійсною на майбутнє Угоду від 13.02.2012 р. № 81 про добровільне внесення плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету Миколаївського району, укладену між Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроком" с. Новогригорівка, у задоволенні позову прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що прокурором не вірно визначено особу, яка виконує функції держави у спірних правовідносинах та, відповідно на користь якої можуть бути витребувані спірні земельні ділянки.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги повністю.

Так, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2015 р. підлягає скасуванню.

За результатами розгляду матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Одеської області не підлягає задоволенню за наступними підставами.

13 лютого 2012 р. між Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроком" с. Новогригорівка укладено Угоду № 81 про добровільне внесення плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету Миколаївського району, згідно якої Платник добровільно вносить плату за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 150 га, яка розташована на території Шабельницької сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п.1.3 Угоди, остання набирає чинності після підписання сторонами та діє до укладання договору оренди земельної ділянки.

Пунктами 1.2 та 2.1 угоди визначено, що розмір плати за користування земельною ділянкою становить 150 грн. за 1 га, 22 500 грн. на рік.

Плата справляється виключно у грошовій формі і вноситься щомісячно до 15 числа наступного місяця рівними частинами на розрахунковий рахунок Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Відповідно до п.3.2 Угоди вона припиняється у разі укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

У пункті 3.3 Угоди сторони визначили, що Платник зобов'язується протягом шести місяців виготовити і затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічну документацію з нормативної грошової оцінки та укласти договір оренди земельної ділянки.

29 грудня 2012 р. між Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроком" с. Новогригорівка укладено Угоду № 516 про добровільне внесення плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету Миколаївського району, згідно якої Платник добровільно вносить плату за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 150 га, яка розташована на території Шабельницької сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 1.3 Угоди, вона набирає чинності після підписання її сторонами та діє до 30.12.2013р.

Пунктами 1.2 та 2.1 угоди визначено, що розмір плати за користування земельною ділянкою становить 250 грн. за 1 га, 37 500 грн. на рік.

Плата справляється виключно у грошовій формі і вноситься щомісячно до 15 числа наступного місяця рівними частинами на розрахунковий рахунок Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Відповідно до п.3.2 Угоди вона припиняється у разі укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Пунктом 3.3 Угоди встановлено, що Платник зобов'язується протягом шести місяців виготовити і затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічну документацію з нормативної грошової оцінки та укласти договір оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області від 16.03.2015 р. № 16, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агроком" с. Новогригорівка починаючи з 2012 р. до цього часу використовує землі запасу та резерву загальною площею 150 га на території Шабельницької сільської ради на підставі вище зазначених Угод.

В квітні 2015 року прокурор Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" с. Новогригорівка, Миколаївського району, Одеської області, в якому просив:

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" с. Новогригорівка земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 150 га, нормативно-грошовою вартістю 3 213 015 грн., які розташовані на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту , а саме: масиви резерву №4 та №5, масиви запасу №2 та № 3;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком" с. Новогригорівка повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 150 га, нормативно-грошовою вартістю 3 213 015 грн. , які розташовані на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту , а саме: масиви резерву №4 та №5, масиви запасу №2 та №3, до земель державної власності в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області.

02 червня 2015 р. виконувач обов'язків прокурора Миколаївського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" с. Новогригорівка земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 150 га, нормативно-грошовою вартістю 3 213 015 грн., які розташовані на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту, а саме: масиви резерву №4 та №5, масиви запасу №2 та №3.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Згідно зі ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, саме невідповідність змісту правочину Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі спірних угод Миколаївська районна державна адміністрація Одеської області надала Товариству з обмеженою відповідальністю „Агроком" с. Новогригорівка в користування земельні ділянки площею 150 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проаналізувавши зміст спірних угод про добровільне внесення плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету Миколаївського району, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані угоди містять ознаки договору оренди землі, тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України „Про оренду землі" від 08.09.1999 року N 1019-XIV (зі змінами та доповненнями).

За приписами ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Проаналізувавши наведену норму та спірні угоди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторонами не виконано в повному обсязі наведені умови, а саме в спірних угодах сторонами не зазначено: кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки, яка передається в оренду; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови збереження стану об'єкта оренди; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Оскаржувані угоди про надання відповідачу земельних ділянок не містять всіх істотних умов, що передбачені вказаною статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, порядок передачі земельної ділянки у тимчасове користування сторонами не дотримано.

Згідно ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір , який суперечить законодавству.

Враховуючи те, що договори оренди землі відносяться до тієї категорії правочинів, які можуть бути визнані недійсними лише на майбутнє, та враховуючи те, що термін дії угоди від 29.12.2012 р. №516 закінчився 30.12.2013 р., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про те, що підлягає визнанню недійсною на майбутнє лише угода від 13.02.2012р. №81, строк дії якої обмежено укладанням договору оренди земельної ділянки.

Щодо відмови Господарським судом Одеської області у задоволенні позову прокурора Миколаївського району Одеської області суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор Миколаївського району Одеської області обґрунтовує витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" с.Новогригорівка земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 150 га, а саме: масиви резерву №4 та №5, масиви запасу №2 та №3 посиланням на положення ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.

При цьому, прокурор вважає Угоди від 13.02.2012р. №81 та від 29.12.2012р. №516, на підставі яких відповідач використовує зазначені земельні ділянки, нікчемними правочинами.

Суб'єктами права власності на землю, відповідно до ч. 1 ст. 374 Цивільного кодексу України, є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

За приписами ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з Положенням про Головне управління Держземегенства в Одеській області, затвердженим наказом Держземегенства України від 06.07.2012р. №310, зі змінами та доповненнями, Головне управління передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

З огляду на приписи наведених, Головне управління Держземегенства в Одеській області, як орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин наділене правом передавати, виключно, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ст. ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На час розгляду місцевим господарським судом справи, прокурором не доведено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності.

Разом з тим, з письмових пояснень Головного управління Держземагенства в Одеській області вбачається, що за наявною у Відділі Держземагенства у Миколаївському районі Одеської області інформацією, земельні ділянки орієнтовно загальною площею 150 га, на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області, які використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком" с. Новогригорівка, не відносяться до земель колективної власності та згідно державної статистичної звітності (форма 6-зем) обліковуються як землі, які не надані у власність або користування, та перебувають в запасі на території Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Наданий, виконуючим обов'язки прокурора Миколаївського району до суду апеляційної лист Головного управління Держземагенства в Одеській області від 16.09.2015 р. № 10-1519-0.12-981/2-15, відповідно до якого відділ Держземагенства у Миколаївському районі повідомив, що спірні земельні ділянки частково перебувають у державній власності не приймаються до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки прокурором в порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтовано причин неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції.

З огляду на обставини справи, зміст позовної заяви прокурора та приписи наведених вище норм, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прокурором Миколаївського району Одеської області невірно визначено особу, яка виконує функції держави у спірних правовідносинах,

На підставі викладеного, керуючись ст. 85, 91, 93, 99, 101-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2015 р. по справі № 916/1447/15-г залишити без змін, апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2015 року.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді В.І. Жеков

І.Г. Філінюк