Рішення № 51552327, 21.09.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2015 р.Справа № 916/2740/15

за позовом: ОСОБА_1 університету "Одеська юридична академія";

ОСОБА_2 гуманітарного університету ;

до відповідачів: ОСОБА_3 акціонерного товариства "Жана";

ОСОБА_4 організації "Рада громадської безпеки";

про визнання недійсним та таким, що не укладався договору,

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача НУ ОЮА: ОСОБА_5 (за довіреністю);

Від позивача МГУ: ОСОБА_5 (за довіреністю);

Від відповідача ПАТ Жана: ОСОБА_6 (за довіреністю);

Від відповідача ГО "Рада громадської безпеки": ОСОБА_7 (за довіреністю);

Суть спору: визнання недійсним та таким, що не укладався договору

ОСОБА_1 університет "Одеська юридична академія" та ОСОБА_2 гуманітарний університет звернулися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Жана" та ОСОБА_4 організації "Рада громадської безпеки" в якому просять визнати недійсним та таким, що не укладався договір №1 оренди нежитлового приміщення від 24.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2015 року порушено провадження по справі № 916/2740/15.

22.07.2015р. за вх.суду№18819/15 від позивача ОСОБА_2 гуманітарного університету надійшло клопотання про залучення доказів в порядку ст.36 ГПК України.

23.07.2015р. за вх.суду№18909/15 та №18910/15 від позивача ОСОБА_1 університету "Одеська юридична академія" надійшли клопотання про залучення доказів в порядку ст.36 ГПК України.

23.07.2015р. за вх.суду№2-4076/15 ОСОБА_1 університет "Одеська юридична академія" звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів.

У судовому засіданні 21.09.2015 року представник позивачів просив не розглядати клопотання про витребування доказів.

09.09.2015р. за вх.суду№22368/15 від відповідача ОСОБА_4 організації "Рада громадської безпеки" надійшов відзив на позовну заяву.

09.09.2015р. за вх.суду№22386/15 від відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Жана" надійшов відзив на позовну заяву.

18.09.2015р. за вх.суду№23076/15 від відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Жана" надійшло клопотання про залучення доказів в порядку ст.36 ГПК України.

21.09.2015р. за вх.суду№23222/15 від позивача ОСОБА_1 університету "Одеська юридична академія" надійшли письмові пояснення.

21.09.2015р. за вх.суду№2-5143/15 позивачі звернулися до суду з заявою про часткову відмову від позову в якій просять припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання договору оренди від 24.07.2015р. №1, таким, що не укладався, позовні вимоги в частині визнання договору оренди від 24.07.2015р. №1 недійсним розглянути в загальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені обставини, розглянувши заяву позивачів про відмову від позовної вимоги щодо визнання договору оренди від 24.06.2015 року таким, що не укладався, суд приймає відмову позивачів від позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Жана" та громадської організації "Рада громадської безпеки" про визнання договору оренди від 24.06.2015 року таким, що не укладався в звязку з чим провадження у справі № 916/2740/15 в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі дії позивача не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином судом розглядаються позовні вимоги до публічного акціонерного товариства "Жана" та громадської організації "Рада громадської безпеки" про визнання договору оренди від 24.06.2015 року недійсним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

06.05.2010р. між ОСОБА_2 гуманітарним університетом в особі ректора ОСОБА_8 та Закритим акціонерним товариством "Жана", в особі голови правління ОСОБА_9 було укладено договір про співпрацю, предметом якого є взаємовигідна, плідна співпраця між університетом та ЗАТ "Жана" з питань організації всіх рівнів освіти, розвитку науки, впровадження правової культури, поліпшення соціально-побутових умов студентів Університету та освітньої, правової, науково-технічної, культурно-виховної підтримки діяльності, поліпшення стану матеріально-технічної бази ЗАТ "Жана" (п.1.1. договору від 06.05.2010р.).

Університет з дозволу ЗАТ "Жана" виконує капітальний ремонт, за рахунок коштів спеціального фонду Університету, відповідно до затвердженої сторонами проектно-кошторисної документації, матеріально-технічної бази ЗАТ "Жана", що знаходиться за адресою: пров. Бісквітний, 3, м. Одеса (п.2.1.13. договору від 06.05.2010р.).

ЗАТ "Жана" на вимогу Університету забезпечує умови для організації та проведення навчального процесу студентів Університету на своїй матеріально-технічній базі, що знаходиться за адресою пров. Бісквітний, 3, м. Одеса (п.2.2.4. договору від 06.05.2010р.).

Пунктом 4.1. договору про співпрацю від 06.05.2010р. сторони передбачили термін дії договору до 06.05.2018р. У випадку, якщо за місяць до кінцевого терміну дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу у письмовій формі про його розірвання, договір вважається продовженим на таких же самий строк та на тих самих умовах.

18.06.2010р. між Одеською національною юридичною академією (правонаступником якої є ОСОБА_1 університет „Одеська юридична академія) в особі ректора ОСОБА_10 ОСОБА_2 гуманітарним університетом, в особі ректора ОСОБА_8 та Закритим акціонерним товариством "Жана", в особі голови правління ОСОБА_9 було укладено договір про співпрацю, предметом якого є взаємовигідна, плідна співпраця між університетом та ЗАТ "Жана" з питань організації всіх рівнів освіти, розвитку науки, впровадження правової культури, поліпшення соціально-побутових умов студентів Університету та освітньої, правової, науково-технічної, культурно-виховної підтримки діяльності, поліпшення стану матеріально-технічної бази ЗАТ "Жана" (п.1.1. договору від 18.06.2010р.).

Пунктом 4.1. договору про співпрацю від 18.06.2010р. сторони передбачили термін дії договору до 18.06.2012р. У випадку, якщо за місяць до кінцевого терміну дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу у письмовій формі про його розірвання, договір вважається продовженим на таких же самий строк та на тих самих умовах.

В подальшому 24.06.2015р. між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Жана" (яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Жана") (Орендодавець) в особі генерального директора ОСОБА_11, який діє на підставі Статуту та ОСОБА_4 організацією "Рада громадської безпеки" (Орендар), в особі ОСОБА_12, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №1 оренди нежитлового приміщення (далі договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 3, розташоване на третьому поверсі (п.1.1. договору оренди).

Загальна площа приміщення складає всю площу третього поверху та 50% приміщення першого поверху з окремим входом, згідно технічного стану (п.1.2. договору оренди).

27.06.2015р. додатковою угодою до договору оренди нежитлового приміщення від 24.06.2015р. сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 24.06.2015р.

В обґрунтування позову позивачі зазначають, що договори про спільну працю від 06.05.2010р. та від 18.06.2010р. між позивачами та відповідачем ОСОБА_3 акціонерним товариством "Жана" станом на день розгляду справи виконані у повному обсязі та є чинними.

Позивачі стверджують, що договір оренди від 24.06.2015р. укладений між відповідачами порушує права та інтереси ОСОБА_2 гуманітарного університету, за рахунок якого був проведений капітальний ремонт та ОСОБА_1 університету „Одеська юридична академія, яка є державною установою.

Крім того, позивачі зазначають, що договір оренди №1 від 24.06.2015р. підписаний генеральним директором ПАТ „Жана ОСОБА_11, який не має повноважень на підписання договору від імені ОСОБА_4 організації "Рада громадської безпеки", що підтверджується Витягом зі Спеціального державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.06.2015р. за №20777216, в якому прізвище, імя, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи зазначена ОСОБА_9 підписант, ОСОБА_9 керівник, а не ОСОБА_11

Відповідачі ПАТ „Жана та ГО "Рада громадської безпеки" проти позовних вимог заперечують посилаючись на те, що договір оренди не житлових приміщень станом на день розгляду справи припинив свою дію у звязку із укладенням між відповідачами додаткової угоди про його розірвання, тобто на день розгляду справи предмет спору між сторонами відсутній у звязку з чим позовні вимоги НУ "Одеська юридична академія" та ОСОБА_2 гуманітарного університету задоволенню не підлягають.

Позивач НУ "Одеська юридична академія", посилаючись на абз.9 п.2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р.Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, зазначає, що розірвання сторонами договору не позбавляє сторони права на звернення з позовом про визнання такого договору недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як видно з матеріалів справи, договір оренди №1 від 24.06.2015р. укладений між публічним акціонерним товариством "Жана" та ОСОБА_4 організацією "Рада громадської безпеки", від імені ПАТ „Жана був підписаний генеральним директором ОСОБА_11 та скріплений печаткою підприємства.

В подальшому зазначений договір було розірвано, укладеною між відповідачами додатковою угодою від 27.06.2015р., яка також підписана від імені ПАТ „Жана генеральним директором ОСОБА_11 та скріплена печаткою підприємства.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Як вбачається зі Спеціального витягу з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день укладання договору оренди від 24.06.2015 року керівником ПАТ „Жана була ОСОБА_9.

Статтею 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання правочину недійсним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей право чин (п.2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами та доповненнями).

Як наголошують позивачі предметом договору оренди від 24.06.2015 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Жана" та ОСОБА_4 організацією "Рада громадської безпеки"є приміщення, якими на даний час користується позивач ОСОБА_2 гуманітарний університет, на підставі договору від 06.05.2010р. укладеним між ОСОБА_2 гуманітарним університетом та Закритим акціонерним товариством "Жана".

Як вбачається з матеріалів справи наступного схвалення ПАТ „Жана правочину (договору оренди від 24.06.2015 року) не відбулось.

В разі, якщо відбулось би наступне схвалення правочину ПАТ „Жана та виконання договору оренди, можливо могли би бути порушені права позивачів, однак оскільки договір оренди було розірвано та не було подальшого схвалення правочину (договору оренди) права та інтереси позивачів не порушені.

Крім того позивачами зазначена як підстава визнання договору оренди від 24.06.2015 року недійсним підписання його неповноважною особою, однак суд зазначає, що саме підписаний договір неповноважною особою не порушую права та інтереси особи, яка не є стороною за цим договором.

Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивачів.

Таким чином, позивачами не доведено порушення їх майнових прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову від позову, а в частині вимог позивачів до публічного акціонерного товариства "Жана" та громадською організацією "Рада громадської безпеки" про визнання договору оренди від 24.06.2015 року таким, що не укладався, провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати покладаються на позивачів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 університету "Одеська юридична академія" та ОСОБА_2 гуманітарного університету - відмовити повністю.

2. Провадження у справі № 916/2740/15 в частині позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Жана" та громадської організації "Рада громадської безпеки" про визнання договору оренди від 24.06.2015 року таким, що не укладався припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 25.09.2015 року.

Суддя Степанова Л.В.