Ухвала суду № 51552140, 12.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.03.2014 р. Справа№ 914/726/14

За позовом: Приватного підприємства “Торгівельно-логістичний центр”, м. Львів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “П.Г.С. – Україна”, м. Львів

про: стягнення 222 483,18 грн. заборгованості

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники сторін в судове засідання не викликались

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “Торгівельно-логістичний центр”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “П.Г.С. – Україна”, м. Львів про стягнення 222 483,18 грн. заборгованості за договорами про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 26/09/01 від 26.09.2012 року, №01/0313 від 13.03.2013 року та №1/14 від 03.01.2014 року.

Ухвалою суду від 06.03.2014 року за даним позовом судом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.03.2014 року.

11.03.2014 року в канцелярію господарського суду Львівської області представником позивача подано заяву про забезпечення позову (вх. №1230/14 від 11.02.2014 року), в якій останній просить суд на час розгляду справи заборонити ТзОВ «П.Г.С. - Україна» здійснювати відчуження у будь-який спосіб рухомого та нерухомого майна товариства та накласти арешт на кошти товариства у межах суми боргу, що знаходяться на рахунках підприємства.

12.03.2014 року представником позивача подано доповнення до вищезазначеної заяви про забезпечення позову (вх. № 10743/14 від 12.03.2014 року), в якій останній зокрема зазначає, що підставою для необхідності забезпечення позову є тривалий і значний розмір заборгованості (і це без врахування штрафних санкцій), а також обґрунтоване припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову значно утруднить виконання рішення господарського суду у майбутньому, оскільки у випадку відсутності заборони відповідачу здійснювати продаж майна та відсутності арешту на рахунки товариства, останнє у будь-який момент, з метою уникнення виплати заборгованості, здійснить реалізацію власного майна та перерахування коштів на користь третіх осіб. За таких обставин, виконання рішення буде неможливим.

Крім того зазначає, що на момент пред'явлення позову, відповідач може вільно розпоряджатися належним йому майном та грошовими коштами. Також, в даній заяві позивач вказує, що додатковою обставиною, яка є підставою для застосування заходів до забезпечення позову, є також незадовільний фінансовий стан відповідача та його умисні дії щодо несплати заборгованості. Зазначене підтверджує наступним:

Відповідно до «Актів про використану електричну енергію», які підписувались відповідачем та позивачем впродовж дії договору, вбачається, що ТзОВ «П.Г.С. - Україна»:

1. Обсяги споживання електроенергії у лютому 2014 року (робота сушильних камер, обладнання щодо деревообробки) зменшились в порівнянні з листопадом 2013 року майже у двічі (з 32080 Квт до 17040 КВт).

2. До звернення з позовною заявою відповідачем справно підписувались «Акти про використану електричну енергію» та Акти про надання послуг, проте за лютий 2014 року відповідач не підписав ні «Акту про використану електричну енергію», ні Акту про надання послуг №5 від 24 лютого 2014 року та почав уникати підписання будь-яких документів.

3. 28 лютого 2014 року, відповідачу припинено електропостачання, проте жодний представник відповідача не з'явився (в період з 26.02.2014 по 28.02.2014} для того, щоб в присутності ТзОВ «П.Г.С. - Україна» здійснити припинення електроенергії {хоча таке припинення без участі представника ТзОВ «П.Г.С. - України» могло завдати шкоди підприємству). Все виробництво відповідача зупинене та без електроенергії. Проте, як зазначено в доповненні до заяви про забезпечення позову, відповідач жодних дій для відновлення життєдіяльності підприємства та виробництва не вчиняє, отже, такі дії ТзОВ «П.Г.С. - Україна», свідчать про повне скорочення та припинення його діяльності.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

У вказаній заяві позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у межах суми боргу, що знаходиться на рахунках підприємства.

Відповідно до п.7.1. Постанови Вищого господарського суду №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Проте, всупереч даним вимогам відомостей про наявність рахунків, їх номерів та назв відповідних установ, в яких вони відкриті заявником не подано.

Згідно п. 4 Постанови Вищого господарського суду №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року, клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи наведене, керуючись п. 7.1 Постанови Вищого господарського суду №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року, ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд Львівської області

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства “Торгівельно-логістичний центр”, м. Львів про забезпечення позову задоволити частково.

2. До вирішення спору у даній справі, заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «П.Г.С. - Україна» (79015, м. Львів, вул. Ліска, 15/2а, код ЄДРПОУ 31290323) здійснювати відчуження у будь-який спосіб рухомого та нерухомого майна товариства.

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття.

Строк пред'явлення ухвали господарського суду Львівської області від 12.03.2014 року у справі №914/726/14 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Деркач Ю.Б.