Рішення № 51551894, 22.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. справа № 911/3638/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів», Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь

про стягнення 419 893,32 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №236 від 11.12.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2015 Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» (далі-ПАТ «Аграрний фонд»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (далі-ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»/відповідач) про стягнення 419 893,32 грн, з яких: 329 070,00 грн заборгованості за договором про відступлення права вимоги №60-06/14 від 22.08.2014, 46 069,80 грн пені та 44 753,52 грн штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2015 порушено провадження у справі №911/3638/15 та призначено справу до розгляду на 01.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2015 розгляд даної справи було відкладено на 22.09.2015.

В судові засідання 01.09.2015 та 22.09.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»», що підтверджується довідками про розміщення інформації про ухвали господарського суду Київської області від 20.08.2015 та 01.09.2015 у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі «Новини та події суду» 20.08.2015 та 02.09.2015 відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2014 між ПАТ «Аграрний фонд» (далі-покупець) та ТОВ «Таргет сервіс-агро» (далі-постачальник) було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №117Ф, в порядку та на умовах якого постачальник передає покупцю у власність товар, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його.

22.08.2014 між ПАТ «Аграрний фонд» (далі-первісний кредитор) та ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (далі-новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №60-06/14 (далі-договір), відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредиторові, а новий кредитор прийняв право вимог, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 10.02.2014 №117Ф (далі-основний договір), укладеним між первісний кредитором та ТОВ «Таргет сервіс-агро» (далі-боржник).

Пунктами 1.2, 1.3, 2.1 та 5.1 договору передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором.

Первісний кредитор передає новому кредиторові платіжний документ, яким була здійснена попередня оплата за біржовим договором.

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію 329 070,00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, передавши відповідачу, як новому кредитору документи, що підтверджують факт сплати ним 329 070,00 грн попередньої оплати за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 10.02.2014 №117Ф.

22.08.2014 позивачем було надіслано ТОВ «Таргет сервіс-агро» повідомлення про відступлення права вимоги №1653, відповідно до якого позивач інформував боржника про відступлення ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» права вимоги за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 10.02.2014 №117Ф.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Натомість, відповідач свої обовязки за договором в частині своєчасної сплати погодженої сторонами компенсації не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 329 070,00 грн заборгованості, що підтверджується довідкою позивача №02/2145 від 01.09.2015.

Непроведення відповідачем грошових розрахунків за договором підтверджується наданою суду довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України» №16-13/2-2206 від 07.09.2015.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 329 070,00 грн заборгованості за договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата компенсації новим кредитором первісному кредиторові в розмірі передбаченому п. 2.1 цього договору здійснюється протягом 4-х календарних днів після дня набрання чинності цим договором.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірного договору про відступлення права вимоги №60-06/14 без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про погодження останнім з умовами договору та, відповідно, породжує у відповідача обовязок по сплаті погодженої сторонами компенсації у повному обсязі та в строки, передбачені договором, а саме до 27.08.2014.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобовязання за договором не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 329 070,00 грн заборгованості за договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як новим кредитором, своїх грошових зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього:

- 46 069,80 грн пені, нарахованої з 27.08.2014 по 25.02.2015 на 329 070,00 грн заборгованості,

- 44 753,52 грн штрафу із розрахунку 13,6% від 329 070,00 грн заборгованості.

Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що у разі порушення новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, новий кредитор сплачує первісному кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, з який сплачується пеня, від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення.

У разі порушення новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, встановлені цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору одноразово штраф у розмірі 13,6% від суми, зазначеної в пункті 2.1.

Оскільки порядок обрахунку заявлених до стягнення пені та штрафу відповідає вищезазначеним нормам Закону і положенням договору, а їх розмір є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 46 069,80 грн пені та 44 753,52 грн з підстав їх обґрунтованості.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі №910/19082/13.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 230 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 14, ідентифікаційний код 00951971) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880):

- 329 070 (триста двадцять дев'ять тисяч сімдесят) грн 00 коп. заборгованості,

- 46 069 (сорок шість тисяч шістдесят дев'ять) грн 80 коп. пені,

- 44 753 (сорок чотири тисячі сімсот пятдесят три) грн 52 коп. штрафу,

- 8 397 (вісім тисяч триста девяносто сім) грн 88 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.09.2015

Суддя В.А. Ярема