Рішення № 51551881, 17.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 911/3597/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролікофф плюс», с.Іваньки, Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 1», с.Бузова

про стягнення 24359,13 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролікофф плюс» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 1» (далі відповідач) про стягнення 24359,13 грн.

Провадження у справі №911/3597/15 порушено відповідно до ухвали суду від 19.08.2015 року та призначено справу до розгляду на 01.09.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.09.2015 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 17.09.2015 року.

В судовому засіданні 17.09.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В судове засідання 17.09.2015 року відповідач повторно не зявився, відзив на позов не надав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 08.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кролікофф Плюч» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №2186 (надалі - Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Товари згідно із замовленнями Покупця (Додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невідємну частину цього Договору, на умовах цього Договору.

22.09.2014 року між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» було укладено Додаткову Угоду про заміну сторони у зобовязанні і усі права по Договору поставки перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1».

Згідно зі ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, за вищенаведеною угодою було здійснено заміну сторони у зобовязанні за Договором.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним 02.04.2015 року, 06.04.2015 року, 09.04.2014 року, 13.04.2014 року, 16.04.2014 року, 20.04.2014 року, 23.04.2014 року, 30.04.2014 року було поставлено Товар для ТОВ «КРАЙ-1», про що підписано видаткові накладні: №1035 від 02.04.2015 року, №1102 від 06.04.2015 року, №1124 від 09.04.2014 року, №1184 від 13.04.2014 року, №1203 від 16.04.2014 року, №1272 від 20.04.2014 року, №1283 від 23.04.2014 року, №1368 від 30.04.2014 року, в яких вказано поставлений товар на загальну суму 24 468,44 грн.

Відповідно до п. 1.1. Додатку №3 Договору поставки Покупець оплачує Товар Постачальнику протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару. Тобто строк оплати за Товар за останньою партією виник 14.05.2015 року.

Однак, відповідач свої зобовязання своєчасно та в повному обсязі не виконав, товар не оплатив. 08.05.2015 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2015 року, згідно з яким сторонами погоджено заборгованість в сумі 24467,95 грн.

ОСОБА_1 того, позивач зазначив, що з 09.03.2015 року ціни на Товар були підвищені, про що було повідомлено відповідача належним чином відповідно до п. 3.6. Протоколу розбіжностей до Договору поставки №2186 від 08.04.2014 року, всі поставки, по яким існує заборгованість, здійснені по новим цінам, діючим з 09.03.2015 року.

Позивач зазначає, що наведену в Акті взаємозвірки суму було скориговано у звязку з останньою оплатою ТОВ «КРАЙ-1» за березень і частковим поверненням товару на суму 108,90 грн. У звязку з чим, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача складає 24 359,13 грн., що ним не заперечено та не спростовано.

Про необхідність сплати заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією, яка залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Бузова, вул.Леніна, будинок 215 А, к. 3, код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролікофф Плюс» (20132, Черкаська обл., Маньківський р- н., с. Іваньки, вул. Леніна, буд. 1-Б, код 38656470) 24 359,13 грн. боргу та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик