Рішення № 51547987, 17.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.15р. Справа № 904/6460/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (м. Київ)

до Орджонікідзівського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго", (м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область)

про стягнення 193 319,06 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - гол. юрисконсульт (дов. № 14-167 від 11.06.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Орджонікідзівського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" (далі-відповідач) про стягнення 193 319,06 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 7 981,22 грн. - 3% річних, 185 337,85 грн. - інфляційних втрат.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2553/11 від 30.09.11р., а саме, виконуючи свої зобов'язання відповідачем були прострочені строки передбачені умовами даного договору, у зв'язку із чим, позивачем нараховані останньому інфляційні втрати та 3% річних.

Представник позивача у судове засідання з'явився, але витребувані судом документи не надав.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як позивач, компанія, постачальник, та Орджонікідзівським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго", як відповідач, покупець, був укладений договір № 14/2553/11 купівлі-продажу газу.

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язався передати покупцеві природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 293 368,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків передбачених умовами договору.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області у справах № 1/5005/4674/2012 та № 904/7980/14 стягнуто основний борг, штрафні санкції, інфляційні нарахування та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у зв'язку і тим, що відповідачем на день подання позову не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу та рішення господарського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 185 337,85 грн. (період нарахування липень 2014 року по травень 2015 року), а також 3% річних від простроченої суми, розмір яких складає 7 981,22 грн. (період нарахування з 17.07.14р. по 12.06.15р.), відповідно до розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 35).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.12, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, в силу приписів статті 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).

Доказів виконання вищезазначених грошових зобов'язань, відповідачем не надано.

Враховуючи те, що судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 17.07.14р. по 12.06.15р. в розмірі 7 981,22 грн. та інфляційні втрати за період з липня 2014р. по травень 2015р. в сумі 185 337,85 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Орджонікідзівського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" (53330, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Тельмана, 5; код ЄДРПОУ 02128106) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) - 7 981 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 22 коп. 3% річних, 185 337 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 3 867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.09.15р.

Суддя ОСОБА_2