Ухвала суду № 51546791, 17.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5680/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі судового засідання Лі Н. А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1356 про визнання пункту наказу неправомірним, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А- 1356 про визнання пункту 25 наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09 серпня 2013 року неправомірним (незаконним); зобов'язання виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

15 жовтня 2013 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Вказане клопотання відповідач обґрунтовував тим, що відповідно до вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач дізнався про порушення своїх прав 09 серпня 2013 року, коли був виданий наказ командира військової частини А1356 від 09 серпня 2013 року № 165 та 14 серпня 2013 року, коли підписав грошову відомість про перерахунок коштів згідно наказу командира військової частини А1356 від 09 серпня 2013 року № 165. Однак до суду за захистом своїх прав позивач звернувся 20 вересня 2013 року, тобто, на думку відповідача, з пропущенням встановленого законодавством строку.

Позивач заперечував проти заявленого клопотання та зазначив, що, дійсно, останній дізнався про прийняття оскаржуваного наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09 серпня 2013 року дізнався 14 серпня 2013 року. Разом з тим, у нього виникла необхідність в збиранні доказів порушення своїх прав, а саме: отримання довідок про місце роботи, стосовно виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, вказані довідки отримані позивачем 02 вересня та 16 вересня 2013 року відповідно. З огляду на викладене, позивач вважає, що строк звернення до суду ним не було пропущено.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з позовної заяви предметом даного спору є невиплата позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди в період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року. Вказане порушення прав позивача виникло у зв'язку з затвердженням пункту 25 наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09 серпня 2013 року.

З пояснень сторін вбачається, що з оскаржуваним наказом позивач ознайомився в серпні 2013 року, але не пізніше 14 серпня 2013 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду;

5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Строки звернення до суду визначені положеннями статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В судовому засіданні позивач пояснив, що дізнався про прийняття оскаржуваного наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09 серпня 2013 року 14 серпня 2013 року. разом з тим, у нього виникла необхідність в збиранні доказів порушення своїх прав, а саме: отримання довідок про місце роботи, стосовно виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, вказані довідки отримані позивачем 02 вересня та 16 вересня 2013 року відповідно.

Суд вважає за необхідне зауважити, що наказом командира в/ч А1356 від 18 грудня 2012 року № 280 було вирішено виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, що не перевищує місячне грошове забезпечення, за жовтень-листопад 2012 року /а. с. 10/, наказом від 24 січня 2013 року № 16 за грудень 2012 року, наказом від 19 лютого 2013 року № 34 за січень 2013 року.

09 серпня 2013 року оскаржуваним наказом командира в/ч А1356 № 165 було скасовано пункт 20 наказу командира в/ч від 18 грудня 2012 року № 280, пункт 17 наказу командира частини від 24 січня 2013 року № 16, пункти 11 та 13 наказу командира частини від 19 лютого 2013 року № 34 щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, що не перевищує місячне грошове забезпечення, в тому числі, і ОСОБА_1 за жовтень 2012 року січень 2013 року /а. с. 9/. Суд зауважує, що наказі № 165 від 09 серпня 2013 року, копію якого було залучено до матеріалів справи відповідачем, відмітка про ознайомлення з зазначеним наказом ОСОБА_1 відсутня.

На підтвердження факту утримання з позивача щомісячної додаткової грошової винагороди за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року стала довідка військової частини А1356 від 16 вересня 2013 року № 442, яка була надана позивачем до суду разом з позовною заявою 20 вересня 2013 року.

Згідно вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А1356 про визнання пункту наказу неправомірним, зобов'язання вчинити дії без розгляду, з огляду на поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому клопотання відповідача від 17 грудня 2013 року не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А- 1356 про визнання пункту наказу неправомірним, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20 грудня 2013 року.

СуддяР.І. Молодецький