Вирок № 5154363, 27.03.2008, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 1-68/08

ВИРОК

іменем України

27 березня 2008 року. Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Цюмрака М. Д. при секретарі Стасів С. І. з участю прокурора Чорненького Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жидачеві справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2

АДРЕСА_1, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, раніше не судженого, -

за ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 15 липня 2007 року біля 17 год.30 хв.в смт. Нові Стрілища Жидачівського району Львівської області, під час конфлікту , який виник між ним та потерпілим ОСОБА_2 на грунті неприязних відносин, наніс останньому руками декілька ударів по обличчі та один удар ногою в лівий бік туловища. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи було спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер зліва по передньо-аксілярній лінії, синці на задній поверхні лівого плеча, на лівій боковій поверхні грудної клітки проекції 8-9 ребер, які відносяться до середнього ступеня важкості.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 LP. свою вину у пред"явленому йому звинуваченні визнав повністю і суду пояснив, що 15.07.2007 року він був на футбольному матчі, який проходив в смт. Нові Стрілища Жидачівського району Львівської області, де зустрівся з ОСОБА_4. Разом з ним підсудний підійшов до потерпілого ОСОБА_3 і запропонував останньому відійти в сторону щоб поговорити. Всі троє зайшли в сільський магазин, де підсудний купив три пляшки пива, після чого зайшли в пусте приміщення пекарні, де підсудний почав виясняти в потерпілого чого він приставав до його дружини та виражався в її адресу нецензурними словами. Потерпілий даний факт заперечив, але підсудний йому не повірив і наніс удар кулаком в обличчя, декілька ударів по спині, по нозі, а також один раз вдарив ногою в лівий бік, від чого потерпілий скрикнув. Підсудний зрозумів, що напевно щось потерпілому пошкодив, а тому перестав його бити. Потерпілий підвівся і з приміщення пекарні втік.

Підсудний у вчиненому розкаявся і просить його суворо не карати.

Крім визнання вини самим підсудним, його вина в судовому засіданні доведена поясненнями потерпалого, свідка, іншими письмовими доказами.

Так, з пояснення потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 15 липня 2007 року біля 17 години він був на футбольному матчі в смт. Нові Стрілища в якості бокового судді. В другій половині другого тайму його змінив ОСОБА_5, а потерпілий сів на лавочку і дивився матч. В цей час до нього підійшов підсудний з ОСОБА_4 і запропонували піти з ними в магазин випити пиво, на що потерпілий погодився. Підсудний купив три пляшки пива і вони втрьох пішли в пустуюче приміщення пекарні, де пили пиво. Підсудний почав запитувати потерпілого чому він чіплаеться до його дружини, позичив у неї гроші і не віддає, ображав її в магазині, в якому та працює продавцем. Потерпілий намагався пояснити, що все це вигадки, але підсудний наніс йому удар кулаком в обличчя в область виска з лівої сторони, після чого наніс ще один удар кулаком в обличчя, два удари по спині, а також один удар ногою в лівий бік після чого потерпілий відчув різкий біль та характерний хрускіт кісток і зрозумів, що йому спричинено перелом ребер. Потерпілий зумів втекти в провулок, а звідти додому. Вночі йому стало погано, відчував нестерпний біль, а тому мати викликала швидку медичну допомогу, яка забрала його в Ходорівську лікарню, де потерпілий перебував протягом десяти днів в травматологічному відділенні.

В даний час потерпілий до підсудного жодних претензій не має, оскільки підсудний відшкодував йому в добровільному порядку як матеріальну так і моральну шкоду, а тому просить його суворо не карати.

Вина підсудного доведена в судовому засіданні і письмовими доказами, а саме:

Оголошеними поясненнями свідка ОСОБА_4 з яких вбачається, що 15 липня 2007 року він разом з підсудним сидів на лавочці в парку в центрі смт. Нові Стрілища.В цей час до підсудного по мобільному телефону зателефонувала його дружина і повідомила, що ОСОБА_3 набрав у неї в магазині товару в борг, а коли вона просила оплатити за товар, то він ображав її. Підсудний запропонував свідкові піти на стадіон, де зустріли потерпілого, якого підсудний запросив на пиво. Всі троє пішли в приміщення колишньої хлібопекарні, де підсудний почав виясняти в потерпілого навіщо той ображав його дружину і наніс потерпілому декілька ударів рукою по обличчю. ОСОБА_3 вирвався і втік. На цьому інцидент закінчився;

Висновком судово-медичної експертизи № 220/07 від 12.10.2007 р. з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3 виявлено перелом 8-9 ребер зліва по передньо-аксілярній лінії, синців на задній поверхні лівого плеча, на лівій боковій поверхні грудної клітки проекції 8-9 ребер. Вказані пошкодження виникли від дії тупих предметів і по давності вчинення відповідають 15 липня 2007 року. Перелом ребер відноситься до тілесних ушкоджень середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров"я. Синці і садна відносяться до легкого тілесного ушкодження . Тілесні ушкодження, які малися у громадянина ОСОБА_3 не могли утворитися при одноразовому падінні ( а.с. 16-21).

Оцінивши всі зібрані в ході досудового слідства та перевірені в судовому засіданні длкази в їх сукупності суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя , але таке що спричинило тривалий розлад здоров"я.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, притягується до кримінальної відповідальності вперше, думку потерпілого, який претензій до підсудного немає, оскільки підсудний в добровільному порядку відшкодував йому завдану шкоду, тому до нього слід застосувати покарання у виді обмеження волі, застосувавши ст. 75 КК України.

Заяву прокурора слід задоволити, оскільки потерпілий перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Ходорівської лікарні з 16.07.2007 р. по 25.07.2007 р. на що було витрачено 800 грн.20 коп.(а.с. 96-98).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч.1 КК України і призначити покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Заяву прокурора задоволити. Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Жидачівської РДА (р/р № 31415544600157 УДК у Львівській області ЗКПО 23949563, МФО 825014 ) - 800 грн.20 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів з часу його оголошення шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.