Постанова № 51541933, 12.11.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 рокуСправа № 2а-2766/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Похилі В. Д.,

за участю прокурора Остапчука С.О.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в адміністративну справу за позовом в.о. прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обовязки прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про стягнення податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508 382 грн. 42 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової виїзної перевірки Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство», проведеною Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією, оформленої актом № 169\23-00991503, встановлено порушення п.8.1.2 ст.8 та п.п.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року, а саме відповідачем несвоєчасно перераховувались кошти за податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб.

Також позивач зазначив, що відповідач, згідно із пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом, який зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Враховуючи те, що відповідачем податок з доходів фізичних осіб до бюджету не сплачується, тому актом документальної перевірки Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508 382 грн. 42 коп., яке підлягає сплаті до бюджету.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники Ратнівської МДПІ в судовому засіданні позов підтримали повністю з урахуванням поданих до суду письмових пояснень, позов просили задовольнити повністю.

Представники відповідача позов не визнали, в задоволенні якого просили відмовити посилаючись на недотримання позивачем процедури стягнення податкового боргу та пропущення строків звернення до суду із зазначеним позовом.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 169\23-00991503 від 08.07.2010 року, в якому зафіксовано те, що станом на 01.04.2010 року підприємством не перерахований податок з доходів фізичних осіб, який було утримано у період з липня 2008 року по березень 2010 року в розмірі 508 382 грн. 42 коп.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, податкове повідомлення-рішення за результатами акту планової виїзної перевірки № 169\23-00991503 від 08.07.2010 року позивачем не виносилось.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно із п.1.3 ст.1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 цього Закону визначений порядок узгодження податкових зобовязань, а саме як самостійне так і апеляційне узгодження податкових зобовязань. Самостійне узгодження податкового зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Апеляційне узгодження податкового зобов'язання, це податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, яке вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Таким чином, для стягнення податкового боргу, в тому числі і у судовому порядку, необхідними передумовами є його виникнення та узгодження в порядку визначеному Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів формування податкового зобовязання, узгодження податкового зобовязання та вжиття заходів щодо погашення такого зобовязання чи податкового боргу в порядку визначеному, зокрема ст.6, ст.7 та ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181.

Судом встановлено, що як на підставу для формування податкової заборгованості, так і на підставу позову позивач посилається виключно на акт планової виїзної перевірки №169\23-00991503 від 08.07.2010 року, однак зазначена позиція позивача судом до уваги не приймається, оскільки такий акт планової перевірки встановлює лише виявлені порушення під час перевірки, однак не породжує будь-яких правових наслідків для відповідача, не містить змісту управління, здійснення щодо нього влади шляхом встановлення його прав і обов'язків.

Зазначена позиція випливає також і з аналізу Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого Мінюстом України 25.08.2005 року за №925/11205, зокрема, відповідно до п.1.3 якого передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно із п.1.4 зазначеного Порядку, при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки. Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.4.4 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Як випливає із положень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N253, зареєстрованого Мінюстом України 06.07.2001 року за N 567/5758, а саме п.2.6, 6 податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання.

Відповідно до п.3.1 цього Порядку, податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов'язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень. Якщо згідно із законами з питань оподаткування передбачено декілька термінів сплати розрахованого податковим органом податкового зобов'язання, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках податкового повідомлення.

Таким чином, як випливає із аналізу Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого Мінюстом України 25.08.2005 року за № 925/11205 та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N253, зареєстрованого Мінюстом України 06.07.2001 року за N567/5758, позивачу, внаслідок виявлених порушень під час проведеної планової перевірки, необхідно було визначати податкове зобовязання виключно шляхом винесення податкового повідомлення-рішення та узгодити визначену таким рішенням суму податкових зобовязань у встановленому законом порядку, а також вжити вичерпних заходів щодо стягнення узгодженої суми податкових зобовязань у послідовності визначеній Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 і лише після цього звертатись до суду із позовом про стягнення податкової заборгованості.

Позивач податкового повідомлення-рішення про донарахування відповідачу податку з доходів фізичних осіб не надав, суду пояснив, що за результатами проведеної планової перевірки таке рішення не виносилось. Також позивачем не надано і податкових декларацій як доказів самостійного визначення відповідачем податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб.

Згідно із ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивач не довів належними засобами доказування існування податкового боргу у Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508 382 грн. 42 коп., що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову в.о. прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про стягнення податкового боргу в розмірі 508382 грн. 42 коп. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 17 листопада 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю. Ю. Сорока