Ухвала суду № 51541842, 23.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 139/553/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тучинська Н.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

23 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання протиправними дій відповідача пов'язаних з прийняттям 49 сесією 6 скликання рішення №979 від 5 березня 2015 року про заборону у відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1 та включення її до переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації та визнання протиправним і скасування зазначеного рішення селищної ради.

Поряд з адміністративним позовом позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення 49 сесії 6 скликання Мурованокуриловецької селищної ради №979 від 5 березня 2015 року. Клопотання мотивоване тим, що оскаржене рішення, можливо, матиме значення для судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у разі оскарження рішення Мурованокуриловецького районного суду у справі №139/371/15-ц за позовом ОСОБА_3 про визнання дій службової особи виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради незаконними, зобов'язання вчинити дії та визнання права на приватизацію житла.

Мурованокуриловецький районний суд вінницької області 20 липня 2015 року постановив ухвалу, якою ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 липня 2015 року та постановлення нової ухвали про задоволення клопотання позивача від 10 липня 2015 року про забезпечення адміністративного позову. На думку скаржника оскаржена ухвала незаконна, прийнята без урахування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача.

До суду апеляційної інстанції прибув позивач, доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Відповідач про дату, час та місця розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, до суду не прибув, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи за його відсутності, відповідно до положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та дослідивши позовні матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених частиною 1 статті 195 КАС України, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не належить задоволенню.

Постановляючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, унеможливлення захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а також очевидної протиправності дій та рішення Мурованокуриловецької селищної ради.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах:

- зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

- заборони вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення правам та інтересам позивача; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Неможливість захисту прав може мати місце, зокрема, у разі знищення предмету спору, відчуження його іншим особам; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Спірні відносини склались з приводу правомірності рішення 49 сесії 6 скликання рішення №979 від 5 березня 2015 року про заборону у відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1 вінницької області та включення її до переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.

Зі змісту клопотання позивача випливає, що оскаржене рішення селищної ради №979 від 05 березня 2015 року можливо буде мати значення при прийнятті рішення судовою палатою з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у справі №139/371/15-ц за позовом ОСОБА_3 про визнання дій службової особи виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради незаконними, зобов'язання вчинити дії та визнання права на приватизацію житла, в разі подання апеляційної скарги відповідачами на рішення Мурилокуриловецького районного суду у цивільній справі №139/371/15-ц.

На думку позивача, спірне рішення селищної ради має очевидні ознаки своєї протиправності та може заподіяти шкоди законним правам, свободам та інтересам ОСОБА_3

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується лише як гарантія задоволення законних вимог позивача, останній повинен довести суду очевидність небезпеки, а саме ознаки високого ступеня вірогідності можливості настання таких дій або подій, які безумовно призведуть до порушення правам та інтересам позивача; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Тягар доказування покладається на особу, яка подала таку заяву. Доказування здійснюється за загальними правилами відповідно до статті 71 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком судом першої інстанції стовно того, що подане позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення 49 сесії 6 скликання Мурованокуриловецької селищної ради №979 від 5 березня 2015 року є не обґрунтованим, документально не підтвердженим та таким, що не підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом першої інстанції постановлено правомірно та у відповідності до вимог статтей 117, 118 КАС України, а тому підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Совгира Д. І.