Постанова № 51541764, 22.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2452/15

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

22 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною вимоги,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною вимоги.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 13.04.2001 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби". Також, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює діяльність на умовах сплати єдиного податку.

Відповідачем сформовано та надіслано на адресу позивача вимогу №Ф-256-23 від 02.06.2015 року про сплату боргу в сумі 1192,03 грн., який виник у зв'язку із несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому дана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Таким чином, умовою для формування та надсилання платнику єдиного внеску є наявність у такого платника недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Фізичні особи-підприємці, в силу ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до матеріалів справи позивач не є пенсіонером за віком, а отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", тобто є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що свідчить про наявність у позивача обов'язку щодо сплати даного внеску та правомірність оскаржуваної вимоги про сплату такого боргу (недоїмки).

Аналогічні висновки містяться також в Постановах Верховного Суду України від 15.04.2014р. по справах №21-70а14 та № 21-59а14.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною вимоги скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.