Ухвала суду № 51541707, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.Справа № 818/1996/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 818/1996/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " НТП Технолог"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Технолог" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах:

№0003302202 від 30 жовтня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84700 грн.

та №0003312202 від 30 жовтня 2014 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 10390 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Технолог" судовий збір у розмірі 73, 08 грн.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі Відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, не врахуванні доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій, що привело до невірного вирішення справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Технолог" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 11.04.2012 року по 16.09.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.09.2014 № 3866/2202/38136339/387 (а.с. 9-32).

За висновками акту перевірки ТОВ "НТП Технолог" порушено вимоги п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п.186.3, п.186.4 ст. 186, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ в розмірі 67760,00 грн. за березень-травень 2014 року та завищено залишок від'ємного значення по ПДВ в розмірі 10390 грн. за липень 2014 року.

Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області винесено податкові повідомлення-рішення:

-від 30.10.2014 року №0003302202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 84700,00 грн. (67760, 00 грн. - основним платежем та 16940,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 33);

-від 30.10.2014 року №0003312202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10390, 00 грн. (а.с.34).

Підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та призначення штрафу слугували висновки податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій з ТОВ "Скай Буд" та ТОВ "Преміум Трейд", з яких позивачем сформовано податковий кредит березень-травень 2014 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, не доведені належними доказами, позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту, а тому збільшення позивачу грошових зобов'язань, призначення штрафних санкцій та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ спірним рішенням є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є: виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; виробництво кріпильних і гвинтонарізних виробів; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, судами та літаками; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 39).

Так, 10.02.2014р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Преміум Трейд" (продавець) укладено договір № 02-02, за умовами якого позивач придбав центрифугу, електродвигун, корпус підшипника, клапани загрузочні. (а.с.78).

На підтвердження виконання договору як до податкової перевірки так і суду позивачем надано первинні документи, зокрема договір, додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні, специфікації. (а.с. 78-94).

Товар позивачем оплачено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Преміум Трейд", а також оприбутковано в бухгалтерському обліку, що підтверджується обліко-сальдовими відомостями, квітанаціями про сплату.

Станом на час вчинення господарських операцій позивач та ТОВ "Преміум Трейд" мали повний обсяг юридичної правосуб'єктності, були платниками ПДВ.

Також судом встановлено, що позивачем (покупець) з ТОВ "Скай Буд" (продавець), укладено договори № 04-04 від 15.04.2014 року та № 05-05 від 07.05.2014 року за умовами яких позивач придбав ротор до центрифуги, гайки, комплекти до центрифуги, фільтри , підшипник, насос. (а.с.95, 96, 103).

На підтвердження виконання договорів як до податкової перевірки так і суду позивачем надано первинні документи, зокрема договір, податкові накладні, видаткові накладні , специфікації. (а.с. 95-102, 106-111).

Придбаний товар позивачем оплачено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Скай Буд", а також оприбутковано в бухгалтерському обліку, що підтверджується обліко-сальдовими відомостями, квитанціями про сплату.

Отриманий товар ТОВ "НТП Технолог" використано в господарський діяльності, а саме для виробництва компресорного обладнання та іншого устаткування, яке було в подальшому реалізоване ПАТ "Кримський содовий завод" та ТОВ «Колфілд» (а.с. 112, 113, 135).

За умовами договорів з контрагентами позивача , доставка товару здійснена силами продавця.

За результатами господарських операцій з ТОВ "Преміум Трейд" та ТОВ "Скай Буд", позивачем задекларовано податкового кредиту з ПДВ в сумі 67 760,00 грн.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2, ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.5ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Колегія суддів зазначає, що виконання умов зазначених вище договорів підтверджують податкові накладні, видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 201 Податкового кодексу України і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою і, у свою чергу, підтверджують правомірність декларування позивачем податкового кредиту з податку на вартість.

Надані позивачем первинні документи, не містять недоліків форми, або походження, відображають дійсний зміст та обсяг проведених операцій, узгоджуються між собою, тому є належними підставами для формування позивачем податкового кредиту.

Відповідачем не надано доказів, що отримані від контрагентів - ТОВ "Преміум Трейд" та ТОВ "Скай Буд" послуги не використовувалися позивачем у власній господарській діяльності.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаним іншого результату, ніж товар з подальшою його реалізацією.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вищевказаним договором, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Сторонами по справі не спростовується, що позивач, та його контрагент на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів.

Доводи податкового органу про безтоварність господарської операції через не надання позивачем технічних паспортів, сертифікатів якості заводу -виробника або імпортера товару , колегія суддів вважає помилковими, оскільки відсутність таких документів не свідчать про фіктивність поставки.

Відповідно до умов договорів , укладеного з ТОВ « Преміум Трейд» та ТОВ « Скай Буд» продавець зобов'язується гарантувати відповідність наданого товару ДСТУ, ТУ , чертежам заводу виробника.

Зазначене положення договору гарантує позивачу належну якість товару та не передбачає безумовної передачі покупцю технічних паспортів, сертифікатів якості на товар.

Також в якості доказу безтоварності господарської операції між позивачем та ТОВ "Скай Буд" відповідач посилається на акти ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 1648/26-55-22-07/38812986 від 12.06.2014 року та №2482/26-55-22-08/38812986 від 15.08.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Скай Буд"" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року та 04.09.2013 року по 15.08.2014 року., а також відносно ТОВ " Колфід" від 25.07.2014р.

Колегія суддів зазначає, що вказані акти з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010 р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксують факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Жодних належних доказів відсутності контрагента позивача за місцезнаходженням під час здійснення господарських операцій податковим органом не надано.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод, укладених між цим контрагентом та позивачем, оскільки висновки податкового органу про порушення (дотримання) платником вимог законодавства має ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні первинних бухгалтерських та податкових документів такого платника за відповідний період. Проте таких доказів не надано податковим органом.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є фактичне виконання господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують фактичні обставини.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того, податковим органом не надано доказів відсутності контрагента за податковою адресою на час вчинення господарської операції з позивачем.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій, оскільки у ТОВ «Преміум Трейд» 19.05.2014 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, та з лютого 2014р це підприємство не звітує , отже ТОВ "НТП Технолог" завищено податковий кредит.

Так, анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача відбулося після вчинення спірної господарської операції, а тому не створює правових наслідків у вигляді нікчемності, або безтоварності угод, які відбулися в часі раніше.

Крім того, якщо безпосередній контрагент або інші особи по ланцюгу, не виконали свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, допустили інші порушення закону, відповідальність та негативні наслідки у вигляді збільшення податкових зобов'язань, призначення штрафних фінансових санкцій тощо, застосовуються індивідуально виключно щодо особи-порушника, оскільки згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідачем не надано судових рішень, які набрали законної сили, про визнання угод позивача недійсними, удаваними, фіктивними.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09.09.2008 р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010 р. у справі №21-573во10, від 29.10.2010 р. у справі № 21-14а10.

Колегія суддів зазначає, що податкові наслідки у вигляді права на формування податкового кредиту є правомірними лише за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що податкове законодавство не містить вичерпного переліку первинних облікових документів, які є підставою для визнання у податковому обліку витрат платника (у тому числі й по сплаті ПДВ). Основним критеріям є наявність в облікових документах обов'язкових реквізитів, що дозволяють ідентифікувати господарську операцію. При цьому за певних умов відсутність (або неналежне оформлення) окремого первинного документа не може розцінюватися як доказ безтоварності господарської операції за наявності інших доказів на підтвердження протилежного.

Тому, у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Ця позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Відповідачем не надано доказів порушення ні позивачем, ні його контрагентом вимог податкового законодавства.

Судом встановлено, що позивач та його контрагенти на час вчинення господарських операцій були платниками ПДВ, позивач виконав усі необхідні умови передбачені Податковим Кодексом України , які надають йому правові наслідки для нарахування податкового кредиту .

Крім того, ст.198 ПК України не встановлено обмежень включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах, отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів.

Також згідно правової позиції Верховного Суду України , викладеної в постанові від 29.10.2010р. несплата продавцем чи його контрагентом податкову на додану вартість до бюджету, у раз фактичного здійснення господарської операції, не випливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку , якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Премійм Трейд" та ТОВ " Скай Буд" за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень цього не надав доказів на підтвердження правомірності податкових повідомлень-рішень, та на спростування висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірні податкові повідомлення є протиправними.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірного формування позивачем податкового кредиту по господарській операції з ТОВ "Преміум Трейд" та ТОВ "Скай Буд" та неправомірності податкових повідомлень-рішень від 30.10.2014р.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правильно з'ясував обставини та надав оцінку доказам, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 818/1996/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2015 р.