Ухвала суду № 51540750, 15.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2015 рокусправа № 804/5038/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

при секретарі: Портненко М.В.,

за участю представника позивача Кривошеїної І.О., представників відповідача Гармаш О.О. та Прихленко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2015 року у справі № 804/5038/15 за позовом Публічного акціонерного товариство «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 06.04.2015 р. № 0000074202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6033957 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку даних задекларованих підприємством у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання, сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за грудень 2014 року, за наслідками якої складено акт № 145/28-01-42-02-05393056 від 20.03.2015 року. На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000074202 від 06.04.2015 року. З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, оскільки вважає, що податкові зобов'язання та податковий кредит сформовані у відповідності до діючого податкового законодавства України. Також зазначає, що факт постачання товарів та надання послуг контрагентами підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В4» від 06.04.2015 року № 0000074202.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" (код ЄДРПОУ 05393056) зареєстроване як юридична особа 25.04.1997 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Дніпропетровську.

Посадовими особами відповідача у період з 02.03.2015 р. по 20.03.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року, а також бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 р.

За результатами перевірки складено акт № 145/28-01-42-02-05393056 від 20.03.2015 р., за висновками якого відповідачем встановлено, що всупереч вимогам п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1, п. 200.3, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 6 102 402 грн., в тому числі, за грудень 2014 року на суму 6 102 402 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, які викладені в акті перевірки, звернувся до відповідача із запереченнями № 1827 від 26.03.2015 р.

01.04.2015 р. відповідачем надано відповідь на заперечення від 01.04.2015 р. № 8852/10/28-01-42-02-14 "Про розгляд заперечень", в якому зазначено, що висновки перевіряючих стосовно порушень є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідачем, на підставі акту № 145/28-01-42-02-05393056 від 20.03.2015 р., з урахуванням заперечень позивача, було прийнято податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 06.04.2015 р. № 0000074202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача у розмірі 6 033 957, 00грн.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції, як правильно зазначив суд першої інстанції, є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2014 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Феросплав-компані" (постачальник) укладено договір № 1135/2014 купівлі-продажу товара, за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар на встановлених договором умовах. Додатком № 7 від 06.10.2014 р. (специфікація) сторонами по договору визначено найменування товару, ціну, технічні характеристики, строк поставок, реквізити відвантаження та умови поставки FCA - склад Постачальника; СРТ - Склад Покупця, в редакції "Інкотермс 2010". Додатком № 8 від 10.12.2014 р. (специфікація) сторонами по договору встановлено найменування товару, ціну, технічні характеристики, строк поставок, реквізити відвантаження та умови поставки СРТ - Склад Покупця, в редакції "Інкотремс 2010". На поставлений товар (феросилікомарганець МнС-17, феромарганець ФМн-78) в грудні 2014 р. постачальником (ТОВ "Феросплав - компані") видано позивачу рахунки - фактури, видаткові накладні та податкові накладні, копії яких долучені до другого тому адміністративної справи. Також встановлено, що феросилікомарганець МнС-17, феромарганець ФМн-78 оприбутковано на складі позивача в грудні 2014 р., що підтверджується прибутковими ордерами форми М-4 № 554 від 05.12.2014 р., № 557 від 08.12.2014 р., № 560 від 12.12.2014 р., № 561 від 15.12.2014 р., № 623 від 26.12.2014 р., № 624 від 30.12.2014 р. Позивачем було здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Видача феросилікомарганецю МнС-17, феромарганецю ФМн-78 у виробництво підтверджується накладними-вимогами на відпуск/внутрішне переміщення/ матеріалів форми М-11.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Естіл" (постачальник) укладено договори купівлі-продажу товарів № 450/2014 від 05.02.2014 р. (присад домений вид 34В), № 466/2014 від 25.02.2014 р. (присад доменний марганецьвмісний вид 2), № 483/2014 від 19.03.2014 р. (шлак зварювальний). Відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною зазначених договорів, встановлені умови поставки: СРТ склад Покупця. Ціна шлаку зварювального та доменного присаду вид 34В встановлена без ПДВ.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами, а саме: рахунки, видаткові накладні, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) на доставку товару, податкові накладні. Отримання позивачем в грудні 2014 р. присаду доменного вид 34 В, присаду доменного марганцевмісного, шлаку зварювального підтверджено витратними накладними, прибутковими ордерами тип. ф. "М- 4", видача присаду доменного виду 34 В, присаду марганцевмісного та шлаку зварювального на виробництво підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів тип. ф.М-11, сплата позивачем постачальнику за поставлений товар підтверджується банківськими виписками.

Крім того, надходження товару до позивача підтверджується рапортами його перезважування на автовагах у цеху підготовки виробництва, в яких зазначено, що цей товар (присад доменний) надійшов саме від ТОВ «Естіл».

Також, між ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" (покупець) та ТОВ "Каміс" 23.01.2014 р. укладено договір № 148/2014 на поставку товару. Специфікаціями, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, сторонами обумовлено поставку товару - лом (бой) магнезіальних виробів та встановлено умови поставки: DDP склад Покупця, м. Дніпропетровськ (Інкотермс 2010).

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами, а саме: рахунки, податкові накладні, видаткові накладні. Оприбуткування на складі позивача підтверджується прибутковими ордерами № 13867 від 02.12.2014 р., № 13872 від 09.12.2014 р., № 13873 від 09.12.2014 р., № 13868 від 16.12.2014 р., № 13869 від 16.12.2014 р., № 13871 від 17.12.2014 р., № 14369 від 23.12.2014 р., № 14371 від 23.12.2014 р., № 14464 від 26.12.2014 р., № 14466 від 26.12.2014 р., № 14467 від 26.12.2014 р., оплата позивачем постачальнику за поставлений товар підтверджується банківськими виписками, видача у виробництво підтверджується накладною - вимогою на відпуск/внутрішне переміщення/матеріалів форми М-11 від 31.12.2014 р.

Крім того, надходження товару до позивача підтверджується рапортами його перезважування на автовагах у цеху підготовки виробництва, в яких зазначено, що цей товар (бой магнезіальний) надійшов саме від ТОВ «Каміс».

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Мінерал Груп" (постачальник) 16.07.2014 р. укладено договір № 1191/2014 купівлі-продажу товарів. На виконання умов договору в грудні 2014 р. здійснено поставку товару відповідно до додатків № 4 від 02.12.2014 р. та № 5 від 05.02.2015 р. (специфікації), які є невід'ємною частиною зазначеного договору. У додатках № 4 та № 5 сторонами визначено найменування товару, ціну, технічні характеристики, строк поставок, реквізити відвантаження та умови поставки - СРТ - склад покупця, в редакції "Інкотермс 2010".

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами, а саме: рахунок № 33 від 03.12.2014 р. на суму 160694, 88 грн. (у т.ч. ПДВ - 26782, 48 грн.), видаткова накладна № 31 від 03.12.2014 р., податкова накладна № 1 від 03.12.2014 р., рахунок № 34 від 04.12.2014 р. на суму 181 410, 24 грн. (у т.ч. ПДВ - 30235, 04 грн.), видаткова накладна № 32 від 04.12.2014 р., податкова накладна № 2 від 04.12.2014 р., рахунок № 35 від 05.12.2014 р. на суму 293031, 84 грн. (у т.ч. ПДВ - 48838, 64 грн.), видаткова накладна № 33 від 05.12.2014 р., податкова накладна № 3 від 05.12.2014 р., рахунок № 36 від 08.12.2014 р. на суму 294741, 36 грн. (у т.ч. ПДВ - 49 123, 56 грн.), видаткова накладна № 34 від 08.12.2014 р., податкова накладна № 4 від 08.12.2014 р., рахунок № 37 від 09.12.2014 р. на суму 180404, 64 грн. (у т.ч. ПДВ - 30067, 44 грн.), видаткова накладна № 35 від 09.12.2014 р., податкова накладна № 5 від 09.12.2014 р., рахунок № 38 від 11.12.2014 р. на суму 249992, 16 грн. (у т.ч. ПДВ - 41665, 36 грн.), видаткову накладну № 36 від 11.12.2014 р., податкова накладна № 7 від 11.12.2014 р., рахунок № 39 від 15.12.2014 р. на суму 237422, 16 грн. (у т.ч. ПДВ - 39 570, 36 грн.), видаткова накладна № 37 від 15.12.2014 р., податкова накладна № 8 від 15.12.2014 р. Поставлений товар оприбутковано на складі позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових ордерів № 552 від 03.12.2014 р., № 553 від 04.12.2014 р., № 555 від 05.12.2014 р., № 556 від 08.12.2014 р., № 558 від 09.12.2014 року, № 559 від 11.12.2014 р., № 562 від 15.12.2014 р. Видача у виробництво підтверджується накладними - вимогами на відпуск/внутрішне переміщення/ матеріалів форми М-11. Сплата позивачем постачальнику за поставлений товар підтверджується банківськими виписками.

Крім того, надходження товару до позивача підтверджується рапортами його перезважування на автовагах у цеху підготовки виробництва, в яких зазначено, що цей товар (плавіковий шпат) надійшов саме від ТОВ «Мінерал Груп».

Доводи податкового органу, що автомобіль КАМАЗ д\н НОМЕР_1, яким здійснювалось перевезення товару, відсутній в базі даних ДАІ спростовуються довідкою з центру ДАІ 1203 УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, що вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_4, який мешкає в АДРЕСА_1.

Посилання апелянта на те, що вказаний товар походженням з Монголії не перетинав кордон України є лише припущеннями відповідача і не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, зокрема, довідці митного органу про вказану обставину. Вказаний висновок здійснений апелянтом лише з огляду на те, що контрагент позивача не є імпортером цього товару.

Крім того, між ПАТ "Євраз-ДМЗ ім. Петровського" (покупець) та ТОВ "Вторцветметресурси" (постачальник) укладено договір № KV 222-11 від 05.05.2011 р. Додатком № 34 від 20.10.2014 р. (специфікація), який є невід'ємною частиною зазначеного договору, сторонами визначено найменування товару, ціну, технічні характеристики, строк поставок, реквізити відвантаження та умови поставки - СРТ - склад покупця, в редакції "Інкотермс 2010". Додатковою угодою № 11 від 28.11.2014 р. сторонами встановлено строки поставки: жовтень - грудень 2014 р.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами, а саме: рахунок № 31 від 24.12.2014 р. на суму - 263460, 72 грн. (у т.ч. ПДВ - 43 910, 12 грн.), накладна № 31 від 24.12.2014 р., податкова накладна № 4 від 24.12.2014 р. Оприбуткування на складі позивача підтверджується прибутковим ордером № 14064 від 24.12.2014 р., сплата позивачем постачальнику за поставлений товар підтверджується банківською випискою від 30.01.2015 р.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Арком Трейд" (постачальник) 29.10.2014 р. укладено договір № 1571/2014 купівлі-продажу товару. Специфікацією (додаток № 2 від 29.10.2014 р.), яка є невід'ємною частиною зазначеного договору, сторонами визначено поставку товару (лента красяща для принтера, кість кругла, кість флейця КФ-30, вінчестер, кабель, клавіатура, перехіднік тощо) та встановлені умови поставки: СРТ склад Покупця в ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" (редакція Інкотермс 2010). Пунктом 2 додатку № 2 від 29.10.2014 р. встановлено, що оплата здійснюється на умовах 100% передоплати. Судом встановлено що, 06.11.2014 р. позивачем було здійснено передоплату двома платежами на суму 7 469, 83 грн. (у т.ч. ПДВ - 3147, 34 грн.) та на суму 5 511, 11 грн. (у т.ч. ПДВ - 1244, 97 грн.), що підтверджується банківськими виписками по платіжним дорученням № 4105, 4106.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами, а саме: податкові накладні № 108, № 6, 7. Позивачем при формуванні податкового кредиту встановлено, що податкові накладні заповненні з порушенням, позивач скористався правом, встановленим п. 201.10 ст. 201 ПК України (у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів) та подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - додаток 8).

Поставка товару була здійснена 14.11.2014 р., 21.11.2014 р. та 17.12.2014 р., що підтверджується видатковими накладними № 19 від 14.11.2014 р., № 5 від 21.11.2014 р. та № 49 від 17.12.2014 р., оприбуткування на складі позивача підтверджується прибутковими ордерами від 17.11.2014 р. № 12154, 12155, від 24.11.2014 р. №№ 12420, 12422, від 17.12.2014 р. № 13672. Видача в цех (ДІТ) підтверджується накладними - вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів форми М-11 від 08.12.2014 р., від 15.12.2014 р., від 18.12.2014 р., від 26.12.2014 р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що формування позивачем кредиту в грудні 2014 року з поставок товарів позивач мав господарські взаємовідносини з ПНВП "Інвест - Гарант" № 1688/2013 від 09.10.2013 р., додаткова угода № 12 від 01.12.2014 р. на виконання робіт по технічному обслуговуванню металоконструкцій та обладнання прольотів кіснево - конверторного цеху; з ПП "Проммонтаж - Сервіс" № 1276/2014 від 21.08.2014 р. на технічне переоснащення стана 800, що знаходиться на території ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3; з ТОВ "Коксохімремонт" № 1967/2013 від 04.12.2013 р. на ремонт обладнання та конструкцій цехів підприємства; з ТОВ "Стройенерго" № 1054/2014 від 02.07.2014 р. на виконання робіт по ремонту та обслуговуванню обладнання, конструкцій будівель, монтаж інженерних систем; з ПП "Ресурс М" № 179/2014 від 29.01.2014 р. та договір № ДУ281-11 від 23.09.2011 р. на виконання робіт по демонтажу промислових будівль з порізкою брухту до габаритних розмірів.

Крім того, позивачем надавалися ряд первинних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій, а саме: копії звітів з праці за 4 квартал 2014 року та грудень 2014 року, квитанції про прийняття даних звітів, копію штатного розкладу доменного цеху, штатного розкладу киснево-конвертного цеху, копії витягів про державну реєстрацію будівель та споруд ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», копії технічних звітів киснево-конвертного цеху за грудень 2014 року, технічних звітів доменного цеху за грудень 2014 року.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Щодо порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України стосовно не реєстрації постачальником податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та складання податкових накладних виписаних у період 05.12.2014р., 08.12.2014 р., 12.12.2014 р., 15.12.2014., 26.12.2014 р., та 30.12.2014 р. встановлено, що у відповідності до п. 11 розділу ХХ підрозділу 2 ПК України такі податкові накладні не підлягають в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних по деяким операціям постачання товару, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Законодавством про бухгалтерський та податковий облік не передбачено, що сертифікат, паспорт якості (відповідності) є обов'язковими первинними документами, що підтверджують здійснення між суб'єктами господарювання операцій з поставки товару. Перелічені документи не відносяться до тих, які є підставою для формування податкового кредиту, а тому їх ненадання позивачем для проведення перевірки не є підставою для висновку податкового органу про нереальність здійснених господарських операцій.

З цих же підстав апеляційний суд вважає помилковим посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) під час здійснення транспортування вантажу.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують отримання позивачем товару та його використання в господарській діяльності позивача, що є належним підтвердженням реальності проведених позивачем господарських операцій та формування податкового кредиту за операціями з вказаним контрагентом.

На момент укладення та виконання означених вище договорів, контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст. 203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Крім того, господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Також зазначені вище договори, укладені позивачем, не містить умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства, або порушували публічний порядок.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Посилання апелянта на пояснення певних осіб щодо неможливості здійснення окремих господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв'язку з нездійсненням господарської діяльності останніми (пояснення охоронця бази - контрагент «ТОВ «Феросплав-компані», пояснення працівника ТОВ «Арт-Інвест» ОСОБА_5 - взаємовідносини з ТОВ «Естіл», т. № 1 а.с. 28зв., 71зв.) колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За вимогами частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Свідчення певної особи щодо обставин справи можуть бути прийняті судом в якості доказу у справі якщо ця особа безпосередньо допитана в судовому засіданні як свідок.

Посилання податкового органу в акті перевірки на пояснення, які нібито дали працівникам податкового органу вказані вище особи не можуть бути прийняті судом як доказ у справі, оскільки вони не оформлені та не засвідчені належним чином, їх походження суду взагалі невідомо, як невідомо і в рамках якої процесуальної дії ці особи опитувались чи допитувались. Вільне викладення вказаних пояснень наведено лише в акті перевірки.

Докази наявності кримінального провадження за обставинами, які нібито повідомили вказані особи, податковим органом суду не надавались. У зв'язку з цим колегія суддів пояснення зазначених вище осіб вважає недопустимими доказами і при вирішенні справи їх не враховує.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість здійснено на підставі даних про господарські операції, які підтверджені усіма необхідними первинними і обліковими документами, та є правомірним. Тому у відповідача відсутні визначені законодавством підстави для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6033957 грн. за грудень 2014 року.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 21 вересня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2015 року у справі № 804/5038/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко