Ухвала суду № 51540044, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7045/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача та третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

від відповідача - Пісковенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу первинної профспілкової організації комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року у справі за позовом первинної профспілкової організації комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Федерація профспілок України, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання розпорядження в частині незаконним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати незаконним пункт 2.6 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16 березня 2015 року № 223 та скасувати його в цій частині.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Київською міською радою прийнято рішення «Про реорганізацію комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» від 22 січня 2015 року № 12/887, яким вирішено реорганізувати комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» шляхом приєднання до Театрально-видовищного закладу культури «Київський експериментальний театр «Золоті ворота» (п. 1).

Згідно з п. 2 вказаного рішення встановлено, що театрально-видовищний заклад культури «Київський експериментальний театр «Золоті ворота» є правонаступником всіх прав і обов'язків реорганізованого комунального закладу Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську».

Пунктом 3 вказаного рішення Київської міської ради виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано здійснити організаційно-правові заходи згідно з п. 1 цього рішення.

На виконання рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 12/887, виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) 16 березня 2015 року винесено розпорядження № 223 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 12/887».

Згідно з п. 2 вказаного розпорядження вирішено утворити комісію з припинення комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» шляхом приєднання до театрально-видовищного закладу культури «Київський експериментальний театр «Золоті ворота» (далі - комісія) та затвердити її склад, що додається.

Відповідно до п. 2 розпорядження КМДА від 16.03.2015 № 223 Комісії вирішено доручити:

- здійснювати управління справами комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» відповідно до чинного законодавства (п. 2.1).

- вжити заходів, передбачених чинним законодавством, що пов'язані з припиненням комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» в строк до 20 січня 2016 року (п. 2.2).

- повідомити відповідного державного реєстратора за місцем державної реєстрації комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» про прийняте Київською міською радою рішення та подати в установленому законодавством порядку необхідні документи для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п. 2.3).

- провести інвентаризацію майна комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» (п. 2.4).

- за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов'язки, майно комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську», що переходить до театрально-видовищного закладу культури «Київський експериментальний театр «Золоті ворота» та подати його на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) (п. 2.5).

- в установленому законодавством порядку попередити працівників комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» про припинення діяльності цього закладу, їх наступне вивільнення та забезпечити дотримання їх соціально-правових гарантій у порядку та на умовах, визначених законодавством (п. 2.6).

Пунктом 3 розпорядження департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено передбачити видатки по галузі «Культура і мистецтво» для забезпечення фінансування театрально-видовищного закладу культури «Київський експериментальний театр «Золоті ворота» з урахуванням приєднання комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську».

Посилаючись на ту обставину, що оскільки рішенням Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 12/887 «Про реорганізацію комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» не передбачено вивільнення працівників театру у зв'язку з реорганізацією, п. 2.6 розпорядження КМДА від 16.03.2015 № 223, яким встановлено необхідність попередження працівників комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» про припинення діяльності цього закладу, їх наступне вивільнення та забезпечення дотримання їх соціально-правових гарантій у порядку та на умовах, визначених законодавством, суперечить вказаному рішенню та положенням трудового законодавства, оскільки порушує трудові права працівників театру, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний пункт розпорядження відповідача прийнятий на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених законодавством.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване розпорядження прийнято виконавчим органом Київської міської ради - Київською міською державною адміністрації на виконання делегованих повноважень щодо виконання рішення Київської міської ради 22 січня 2015 року № 12/887 «Про реорганізацію комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську».

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно зі ст. ст. 29, 32 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження прийняте відповідачем в межах повноважень, передбачених Законом.

Перевіряючи доводи відповідача щодо порушення оскаржуваним п. 2.6 розпорядження КМДА від 16.03.2015 № 223 трудових прав працівників комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську», яке позивач обґрунтовує тим, що при реорганізації підприємства працівникам гарантується право на захист від незаконного звільнення, внаслідок чого вважає попередження про можливе звільнення в процесі реорганізації незаконним, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права на працю визначає Кодекс законів про працю України.

Статтею 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Стаття ж 5-1 КЗпП України закріплює гарантії забезпечення права громадян на працю та передбачає, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При цьому, частиною 2 цієї ж статті встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч.1 ст.43 КЗпП України).

Відповідно ж до ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Водночас, згідно із ч.3 ст.49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

З наведеного випливає, що при реорганізації підприємства трудовий договір з працівником може бути розірвано за визначених умов. При цьому обов'язок роботодавця щодо попередження про наступне вивільнення працівників передбачений ч.1 ст.49-2 КЗпП України.

Таким чином, п. 2.6 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16 березня 2015 року № 223, яким визначено обов'язок комісії з припинення в установленому законодавством порядку попередити працівників комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» про припинення діяльності цього закладу, їх наступне вивільнення та забезпечити дотримання їх соціально-правових гарантій у порядку та на умовах, визначених законодавством не суперечить вимогам КЗпП України та ніяким чином не обмежує трудові права працівників підприємства, що реорганізується.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом не встановлено фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, а тому відповідач, приймаючи оскаржуваний пункт розпорядження, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного розпорядження.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що при порушенні трудових прав працівників при звільненні внаслідок порушення норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, такий працівник не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права на працю в порядку, передбаченому ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу первинної профспілкової організації комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. ГубськаУхвалу в повному обсязі виготовлено 28.09.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.