Постанова № 51539134, 23.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.09.2015 справа №908/573/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Агапова О. Л., Мартюхіної Н. О.при секретарі судового засідання Максименко Г. П.за участю представників сторін: від позивача:Самокиша В. Ю. - за довір.від відповідача: не з'явились розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ», м. Донецькна рішення господарського суду Запорізької областівід30.03.2015 р. у справі№ 908/573/15-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ», м. Маріуполь Донецької області провитребування майна з чужого незаконного володіння В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 р. у справі № 908/573/15-г задоволений в повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ», м. Маріуполь Донецької області про витребування з незаконного володіння майна, а саме: витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» тандемний каток HD 90 фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1810377.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 р. у справі № 908/573/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Підставами для його скасування відповідач вказує: неповне з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду. Зокрема, на думку апелянта, позивач не довів, що ТОВ «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» є незаконним та недобросовісним володільцем предмету лізингу з огляду на чинність договору лізингу через його поновлення відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України. Також, відповідач вважає, що судом не було досліджено сам факт сплати або несплати ТОВ «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» вартості предмета лізингу, що впливає на перехід права власності на спірне майно.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу б/н б/д доводи апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що додатковою угодою до договору сторони відстрочили виконання зобов'язань, а не змінили строк лізингу, з огляду на таке вважає вірними висновки суду першої інстанції, що строк лізингу закінчився у жовтні 2012 року (згідно до п. 1.1 договору та графіку - Додаток № 1 до Договору).

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р. та від 17.06.2015 р. розгляд справи відкладався.

Відповідачем під час апеляційного провадження заявлялися клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія», м. Донецьк та зупинення провадження у справі № 908/581/15-г до вирішення Господарським судом Запорізької області пов'язаної з нею іншої справи № 908/2274/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія» про витребування майна. Залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія» в якості третьої особи в даній справі, відповідач обґрунтовував тим, що вказане товариство фактично володіє майном щодо витребування якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» заявлені позовні вимоги. Внаслідок чого, відповідач вважав, що провадження у справі № 908/581/15-г підлягає зупиненню до вирішення справи пов'язаної з нею іншої справи № 908/2274/15-г.

Колегією суддів вказані клопотання були відхилені з підстав не підтвердження відповідачем обставин, викладених у клопотаннях.

Ухвалою від 25.06.2015 р. Донецький апеляційний господарський суд апеляційне провадження у справі № 908/573/15-г зупиняв до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія», м. Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2015р. у даній справі, якою була повернута апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія», м. Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2015р. по справі № 908/573/15-г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.08.2015 р. у справі № 908/573/15-г касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія», м. Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2015р. була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Строй Компанія», узв'язку з чим ухвалою від 15.09.2015 р. Донецький апеляційний господарський суд відновив апеляційне провадження у даній справі та призначив справу до слухання.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів з урахуванням думки позивача дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, який прибув в судове засідання, судова колегія встановила наступне.

22.03.2007р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», в якості лізингодавця, і ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», в якості лізингоодержувача, був укладений договір фінансового лізингу № L374-03/07, згідно з п.1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток №2 до цього договору) (предмет лізингу), і лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно Специфікації (Додаток №2 до договору) предметом лізингу є Тандемний каток HD 90 фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, загальною вартістю 564291,84 грн., у т.ч. ПДВ.

Угодою від 14.11.2007р. про внесення змін до договору фінансового лізингу сторонами у зв'язку із збільшенням вартості предмету лізингу за договором купівлі-продажу від 22.03.2007р. №Р363-03/07 та на підставі п.3.2 договору фінансового лізингу від 22.03.2007р. сторони вирішили внести зміни в п.3.1 розділу 3 договору та вказаний пункт викладено у новій редакції: «Вартість предмета лізингу становить 592054,33 грн., у т. ч. ПДВ».

Відповідно до п. 1.2 договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток №1 до договору) та не може бути менше одного року.

Згідно графіку платежів від 22.03.2007р. (додаток №1 до договору) кількість періодів лізингу становить 60 місяців.

Порядок сплати лізингових платежів визначено розділом 4 договору фінансового лізингу.

Згідно п. 5.4 «Загальних умов фінансового лізингу» (додаток №4 до договору), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового платежу згідно графіку платежів і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 8.1 договору фінансового лізингу).

На виконання умов договору, позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продаж та передав у тимчасове володіння та користування відповідачу (Лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 16.10.2007 р.

В подальшому додатковими угодами до договору фінансового лізингу сторонами вносились зміни щодо додатку №1 «Графік платежів».

Додатковою угодою від 28.02.2014р. до договору фінансового лізингу сторони домовились, що підписанням цієї Угоди лізингоодержувач визнає наявність заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов'язується сплатити в розмірі та строк, визначений сторонами цією Додатковою угодою, що наведено в таблиці цієї Угоди.

Згідно з п. 1.3 додаткової угоди від 28.02.2014 р., виконання зобов'язання/боргових зобов'язань лізингоодержувача за договором, з моменту укладання цієї Додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 31.07.2014 р. (зобов'язання повинні бути виконанні не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов'язань).

Згідно п. 2 додаткової угоди від 28.02.2014 р., зобов'язання лізингоодержучава перед лізингодавцем припиняються, після повного та належного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, визначених п. 1.1 цієї Угоди, та у разі сплати викупної вартості предмету лізингу в строк та у розмірі, визначеними договором купівлі-продажу (викупу).

Позивач в позовній заяві посилається на те, що після закінчення строку лізингу відповідач не повернув предмет лізингу позивачеві, а відтак користується ним незаконно, без достатньої правової підстави, чим порушує його право власності, у зв'язку з чим заявляє вимоги про витребування з незаконного володіння відповідача предмету лізингу та повернення його позивачу.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст.1 ЗУ "Про фінансовий лізинг" встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ч.1 ст.16 наведеного вище Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених у графіку платежів (Додаток № 1 до Договору) та не може бути менше одного року.

Так, у графіку сторони погодили, що строк лізингу за Договором складається з періодів лізингу з листопада 2007 р. по жовтень 2012 р.

Відповідно до п. 5.4 «Загальних умов фінансового лізингу» (додаток №4 до договору), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі предмета лізингу за Договором був підписаний 16.10.2007 р., таким чином першим періодом лізингу за Договором є листопад 2007 року, а останнім - жовтень 2012 р.

Згідно п. 8.2.1 «Загальних умов» Лізингоодержувач має право використовувати предмет лізингу протягом строку лізингу.

Відповідно до ч.7 п.2 ст.11 ЗУ "Про фінансовий лізинг" у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів сплати відповідачем лізингових платежів в повному обсязі, викупу предмету лізингу чи доказів зміни (пролонгації) строку лізингу шляхом укладення відповідної угоди, як це передбачено п. 9.2 договору відповідач суду не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту неповернення відповідачем предмету лізингу після закінчення строку лізингу.

Таким чином, позивач відповідно до приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України мав право на звернення до суду за захистом з огляду на наявність порушення зобов'язань з боку Відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 р. по справі № 908/573/15-г.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ», м. Маріуполь Донецької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2015р. у справі № 908/573/15-г.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2015р. у справі № 908/573/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С. А. Малашкевич

Судді: О. Л. Агапов

Н. О. Мартюхіна