Рішення № 51538897, 28.09.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2015 р.Справа № 924/877/15Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Радчені Д.І., суддів Дячук Т.В., Яроцького А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" м. Київ

до державного підприємства "Нігинський кар'єр" с. Сахкамінь Кам'янець-Подільського району

про стягнення 74 560, 68 грн. боргу

Представники сторін:

від позивача: Макаровець І.В. за дов. № 1423-ю від 16.06.2015р.;

відповідача: Рева В.В. за дов. № 3 від 14.01.2015р.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 28.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - ДТГО "Південно-західна залізниця" м.Київ звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача - ДП "Нігинський кар'єр" с.Сахкамінь 74560,68 грн. боргу за користування залізничними вагонами.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.06.2015 року порушено провадження у справі № 924/877/15.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що в період грудень 2014 року - січень 2015 року на ст.Нігин Південно-Західної залізниці вантажовласнику ДП "Нігинський кар'єр" прибули залізничні вагони, які в подальшому затримані на вказаній станції з причин, що залежали від вантажовласника.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримує, вважає що вимоги заявлені обґрунтовано підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню. Окремо звертає увагу колегії суддів на судову практику, яка склалась по розгляду аналогічних спорів, зокрема це рішення господарського суду Хмельницької області по справі №924/1032/15 від 08.09.2015р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року по справі № 904/5624/14., яке залишене без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2015 року справа № 904/5624/14.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов позовні вимоги не визнає, при цьому зазначає наступне.

Так, ДП "Нігинський кар'єр" є одним із багатьох вантажовідправників по станції Нігин. З жовтня 2014 року ДП "Нігинський кар'єр" відновило господарську діяльність та реалізацію продукції після декількох років простою виробництва. Відповідно темпи реалізації продукції залізним сполученням через станцію Нігин щомісяця збільшувались. Не справляючись з великою кількістю вагонів, які прибували для завантаження на станції Нігин, утворюються простої вагонів. Відповідач стверджує, що відповідно на під'їзних коліях ДП "Нігинський кар'єр" не забезпечувався фронт роботи навантаження рухомим складом так, як вагони на адресу вантажовласника на станції відсутні. Але в цей же час у зв'язку з тим, що станція Нігин не може прийняти порожні вагони через зайнятість станційних колій завантаженими вагонами або порожніми вагонами для інших вантажовідправників. Таким чином Жмеринська дирекція згідно наказів зупиняє пусті вагони на під'їзних станціях і ставить їх на акт затримки, в тому числі, які адресовані для ДП "Нігинський кар'єр". На неодноразові повідомлення, які надають чергові ст. Нігин на адресу поїзних диспетчерів або чергових по відділенню Жмеринської дирекції про те, що під'їзні колії ДП "Нігинський кар'єр" готові прийняти під навантаження порожні вагони, але їх все ж таки ставлять на акти затримки і нараховується плата за користування вагонами з якою відповідач не погоджується в таких випадках. Дані затримки пустих вагонів і не подача їх під завантаження наносить збитки вантажовласнику. Навантаження по ст. Нігин Південно-Західної залізниці здійснюється цілодобово, що призводить до неспроможності станції планово подавати вагони під навантаження або вивантаження. Про викладені обставини свідчить акт від 14.05.2015 р. "Про можливість реконструкції ст. Нігин" відповідно до якого комісія встановила, що колійний розвиток станції є недостатнім в умовах збільшення обсягів навантаження вантажів. Подавання та прибирання вагонів на виставочні колії здійснюється локомотивом залізниці, який більшість часу перебуває на ст. Кам'янець - Подільський та не в змозі своєчасно обслуговувати ст. Нігин. Комісія підтвердила, що головна та дві приймально-відправні колії не дозволяють своєчасно забезпечити приймання вагонів під навантаження та виставлення завантажених вагонів з місць навантаження. Таким чином залізницею не забезпечуються за плановим часом подавання та забирання вагонів на під'їзних коліях ДП "Нігинський кар'єр" створюючи простої які залізниця ставить на акти затримки і нараховується плата за користування вагонами. Отже, простої вагонів на станції Нігин, на думку відповідача, відбулось із-за вини залізниці, яка вчасно не змогла здійснити технологічні операції з вагонами, тим самим не подаючи пусті вагони вантажовласнику.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Підтримуючи позовні вимоги повноважним представник позивача після ознайомлення з запереченням відповідача вважає, що доводи відповідача є не обґрунтованими, по більшій мірі з причин нерозуміння відповідачем технології роботи залізничної станції і не вірного тлумачення нормативно-правових документів, що регулюють процес роботи залізниці в цілому.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін встановлено наступне.

Між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (далі-Залізниця) та Державним підприємством "Нігинський кар'єр" (далі - вантажовласник) укладено договір "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", від 12.04.2012 за №1434, відповідно до умов договору Залізниця надає вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору визначено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці на відповідний рахунок. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Розмір попередньої оплати визначається вантажовласником виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін., оформлених паперовому або електронному вигляді.

Так, у грудні 2014 року та у січні 2015 року на станцію Нігин Південно-Західної залізниці прибули вагони, які в подальшому були затримані на зазначеній станції з причин що залежали від вантажовласника.

Керуючись Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, залізниця 03.12.2014р. повідомила вантажовласника о 19 год. 40 хв. про плановий час подавання вагонів під навантаження або вивантаження о 21год. 40 хв., про що свідчить запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-ц.

У порушення пункту 8 Правил видачі вантажів вантажовласник не розкредитував перевізні документи, тому вагони були затримані на станції з 21 год.40 хв. 03.12.2014р., про що свідчить акт загальної форми ГУ-23 від 04.12.2014р. № 1380, підписаний представниками залізниці та вантажовласника.

Після розкредитування перевізних документів вантажовласником затримка вагонів закінчилась о 11год.30хв. 04.12.2014р., про що свідчить акт загальної форми ГУ-46 від 04.12.2014р. № 1385.

Згідно Пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 № 132, вагони були подані о 17год.15хв. 23.12.2014 року.

Після повідомлення вантажовласника про закінчення вантажних операцій на під'їзній колії вагони були забрані о 19год.30хв. 09.01.2015р., про що свідчить Пам'ятка про забирання вагонів № 16.

На підставі вказаних документів, актів загальної форми №№ 1380,1385, 1386, 1586 станцією складено розрахунок та відомість плати за користування вагонами № 11010011, відповідно до якої загальний час затримки 7 вагонів становить 476 год. враховуючи 20% ПДВ плата за користування вагонами складає 45 937,08 грн.

Вантажовласник відмовився від підпису відомості плати за користування вагонами № 11010011, про що зробив запис „з нарахуванням не згідний".

Згідно положення пункту 2.10, Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, стягнення заборгованості провадиться у претензійно-позовному порядку.

Подібна ситуація була і в подальшому з іншими вагонами, які подавались відповідачу про, що свідчать відомості плати за користування вагонами та акти загальної форми (далі акти на час закінчення затримки) а саме:

- згідно відомості плати за користування вагонами № 28010035 також оформлені акти загальної форми, а саме:

№ 178 за користування 8 вагонами нараховані 52,80 грн. з врахуванням 20% ПДВ.;

№ 208 за користування 6 вагонами нараховані 7086,24 грн. з врахуванням 20% ПДВ.;

№ 209 за користування 1 вагоном нараховані 270,60 грн. з врахуванням 20% ПДВ.;

№ 213 за користування 6 вагонами нараховані 6287,76грн. з врахуванням 20% ПДВ..

- згідно відомості плати за користування вагонами № 29010038 були оформлені акти загальної форми, а саме:

№ 214 за користування 1 вагоном нараховані 604,44 грн. з врахуванням 20% ПДВ.;

№ 215 за користування 3 вагонами нараховані 2168,28 грн. з врахуванням 20% ПДВ.;

№ 223 за користування 3 вагонами нараховані 2212,56 грн. з врахуванням 20% ПДВ.

- згідно відомості плати за користування вагонами № 30010039 оформлені акти загальної форми, а саме:

№ 217 та № 224 за користування 1 вагоном нараховані 589,68 грн. з врахуванням 20% ПДВ.

№ 217 та №225 за користування 5 вагонами нараховані 3022,20 грн. з врахуванням 20% ПДВ.

№ 217 та №228 за користування 7 вагонами нараховані 6094,20 грн. з врахуванням 20% ПДВ.

№ 230 та №232 за користування 1 вагоном нараховані 234,84 грн. з врахуванням 20% ПДВ.

Загалом заборгованість борг відповідача за користування вагонами за вищевказаний період становить 74 560,68 грн.

Оскільки вказані вище відомості плати за користування вагонами були підписані представником відповідача із запереченнями "з нарахуванням не згідний", позивач вимагає стягнути з відповідача зазначену плату за користування вагонами у судовому порядку.

Відповідач доказів про добровільну оплату на користь позивача плати за користування вагонами на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (зі змінами) (надалі - Правила), облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 Правил визначено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил).

Як вище встановлено судом, на підтвердження факту затримки, станцією Нігин Південно-Західної залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, що містяться в матеріалах справи, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки розрахована плата за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 у загальній сумі 74560,68 грн.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а у статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 74560,68 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача в частині стягнення плати за користування вагонами судом до уваги не приймаються, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до 33 та ст. 34 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами про відсутність своєї вини у затримці залізничних вагонів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені правомірно обґрунтовані поданими по справі доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір доведено до розгляду в господарському суду з вини відповідача витрати по оплаті судового збору належить покласти на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" м. Київ до державного підприємства "Нігинський кар'єр" с. Сахкамінь Кам'янець-Подільського району про стягнення 74560,68 грн. боргу задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Нігинський кар'єр" (Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, селище Сахкамінь, вул. Радянська, буд. 1а, ЄДРПОУ 00373741) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м. Київ-30, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 04713033) - 74 560, 68 грн. (Сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят гривень 68 копійок) боргу, та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення виготовлено та підписано колегією суддів 29.09.2015р.

Головуючий суддя Д.І. Радченя

Суддя Т.В.Дячук

Суддя А.М.Яроцький

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи, 2 - позивачу, 01601, м.Київ-30, вул. Лисенка. 6.

3 - відповідачу. 32322, вул.Радянська, 1А, с.Сахкамінь, Кам'янець-Подільського р-у Хмельницької області.