Ухвала суду № 51538858, 28.09.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"28" вересня 2015 р.Справа № 924/1525/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Субботіна Л.О., суддя Музика М.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Гукало Василя Антоновича, с. Філянівка, Новоушицький район

до 1) Приватного акціонерного товариства „Новоушицьке АТП 16843", смт. Нова Ушиця

2) Приватного підприємства „Яртранс", м. Хмельницький

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Дзекар Сергія Васильовича, смт. Нова Ушиця, Хмельницька область

про визнання договорів купівлі-продажу №589458, №589459, №589460 від 08.10.2013р. недійсними

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Ткачук Ю.Г. - за довіреністю №НАК №199169 від 18.11.2014р.;

Кугаєвський Г.І.- директор ПП „Яртранс";

від третьої особи: Дзекар С.В.

Ухвала виноситься 28.09.2015р., оскільки в засіданні суду 16.09.2015р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Рішенням господарського суду від 04.13.2014р. у справі №924/1525/14 відмовлено у задоволенні позову Гукало Василю Антоновичу до ПАТ „Новоушицьке АТП 16843", смт. Нова Ушиця та Приватного підприємства „Яртранс", м. Хмельницький про визнання договорів купівлі-продажу №589458, №589459, №589460 від 08.10.2013р. недійсними.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач Гукало Василь Антонович звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року залучено Дзекар Сергія Васильовича до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2; розгляд справи відкладено на 19.03.2015 року (т.1, а.с. 197-199).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. рішення господарського суду Хмельницької області від 04.12.2014р. у справі №924/1525/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу Гукала Василя Антоновича - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015р. касаційну скаргу Приватного підприємства „Яртранс" задоволено частково, рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.12.2014р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. у справі №924/1525/14 скасовано, а справу №924/1525/14 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2015р. дану справу передано на розгляд судді Магері В.В. Ухвалою суду від 14.07.2015р. справу прийнято до провадження суддею Магерою В.В.

Ухвалою суду від 20.08.2015р. справу №924/1525/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Магера В.В., судді Субботіна Л.О., Музика М.В., розгляд справи призначено на 16.09.2015р.

02.09.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

09.09.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Представник позивача в засіданні суду 16.09.2015р. підтримав надіслані до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог та про забезпечення позову.

Представник відповідача-1 в засіданні суду 16.09.2015р. усно повідомив суду, що проти поданих позивачем клопотань не заперечує.

Представники відповідача-2 та третя особа в засіданні суду 16.09.2015р. усно повідомили, що заяви позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

В засіданні суду 16.09.2015р. судом було оголошено перерву до 28.09.2015р. з метою з'ясування позиції усіх учасників процесу щодо заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог та про забезпечення позову.

Представники відповідача-2 в засідання суду 28.09.2015р. прибули, проти заяв позивача усно заперечили.

Третя особа в засідання суду 28.09.2015р. прибула, проти заяв позивача заперечила із підстав, викладених у письмових поясненнях. Зокрема, третя особа вважає, що не може бути задоволена заява позивача про забезпечення позову, а саме про накладення арешту на зазначене майно, оскільки вона є безпідставною, надуманою, поданою без врахування положень чинного законодавства та судової практики.

Представник позивача в засідання суду 28.09.2015р. не прибув, разом із тим до суду від останнього надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю участі у судовому засіданні через сімейні обставини.

Представник відповідача-1 в засідання суду 28.09.2015р. не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 28.09.2015р. судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Суд, розглянувши заву позивача про забезпечення позову та оцінивши доводи, викладені у заяві, на відповідність фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, приймає до уваги таке.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 (з подальшими змінами від 12.06.2009р.) „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік заходів до забезпечення позову, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з абз.2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі Постанова Пленуму ВГСУ №16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абз.3 п.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Абзацом 2 пункту 3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 визначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, відповідно до абз.3 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Абзацом 4 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 передбачено, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Судом до уваги приймається, що відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВГСУ №16 обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

Зокрема, п.7.2. Постанови визначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Відповідно до п.9 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ №16 передбачено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно зазначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачами у даній справі є ПАТ „Новоушицьке АТП 16843", смт. Нова Ушиця та Приватне підприємство „Яртранс" та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Дзекар Сергій Васильович. А предметом розгляду справи №924/1515/14 є визнання договорів купівлі-продажу №589458, №589459, №589460 від 08.10.2013р. недійсними.

Водночас, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на майно, яке належить на праві власності Проценко Тетяні Петрівні, яка не є учасником судового розгляду у справі №924/1525/14.

Відтак, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про непов'язаність предмету позову з заходами забезпечення позову, визначеними позивачем. В контексті зазначених вище роз'яснень суд вважає, що заходи забезпечення позову, визначені позивачем, не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, а тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову від 08.09.2015р.

Крім того, третьою особою до суду було подано клопотання від 16.09.2015р. про витребування доказів та долучення їх до матеріалів справи. Згідно даного клопотання третя особа просить суд витребувати від позивача Гукало Василя Антоновича та додати до матеріалів справи докази наявності у позивача згоди третьої особи на збирання, зберігання та використання конфіденційної інформації про неї та її сім'ю та витребувати від ПрАТ „Новоушицьке АТП 16843" докази наявності у товариства згоди третьої особи на використання (передачу іншим особам) конфіденційної інформації про неї та її сім'ю та оригінал договору купівлі продажу частини нежитлових приміщень від 27 грудня 2013 року укладеного між третьою особою та ПП „Яртранс".

При вирішені клопотання відповідача про витребування у позивача вказаних у клопотанні доказів, судом враховується, що відповідно до положень ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зазначені у клопотанні докази не стосуються предмету судового розгляду у даній справі, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи про їх витребування.

Згідно із п.1 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподанням витребуваних доказів.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників позивача та відповідача-1, а також клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, спір, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин відкласти розгляд справи на іншу дату.

Керуючись ст.ст.66,67, п.1 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви позивача від 08.09.2015р. про забезпечення позову.

Відмовити у задоволенні клопотання третьої особи від 16.09.2015р. про витребування доказів.

Розгляд справи №924/1525/14 відкласти на 14:30 "07" жовтня 2015 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя Л.О. Субботіна

Суддя М.В. Музика

Віддруковано 3 примірники:

1 - до матеріалів справи;

2 - позивачу (вул. Маяковського, 14, с. Філянівка, Новоушицький р-н, Хмельницька обл.) рекоменд. з повідомл.;

3 - відповідачу-1 (вул. Подільська, 38, смт. Нова Ушиця, Хмельницька обл., 32600) - рекоменд. з повідомл.