ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2015 р. Справа № 923/1236/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про стягнення 12945 грн. 44 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Колганова Ю.М., представник, дов. № 01-4/56 від 31.12.2014 року;
від відповідача - не прибув.
Строк вирішення спору продовжено до 06.10.2015 року ухвалою суду від 22.07.2015 року.
В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), яким просить стягнути вартість безпідставно набутого майна в розмірі 12945,44 грн. за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 536, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 23, 44 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 22.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.09.2015 р.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Так, ФОП ОСОБА_1 не знаходиться за своїм місцем проживання: АДРЕСА_2, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі витягу з ЄДР про державну реєстрацію та місцезнаходження станом на 15.09.2015 р.), а тому і ухвала про призначення розгляду даної справи в суді була повернута до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ФОП ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, на підставі договору міни від 5 серпня 2002 року, має у власності виробниче приміщення площею 112,2 м. кв., що знаходиться по АДРЕСА_3, яке опалюється внутрішньодомовою системою опалення, підключеною до теплових мереж ПАТ «Херсонська ТЕЦ». В супереч вимогам ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які зобов'язують споживача теплової енергії укласти договір з теплопостачальною організацією на поставку тепла, та незважаючи на листи, які направлялись позивачем відповідачу з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії, відповідач до сих пір відповідний договір не уклав . Відповідно до статті 1 Закону «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.
Господарським кодексом України, Законом «Про ціни та ціноутворення», іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Крім того, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» направляло відповідачу листи повідомлення щодо зміни тарифів №06-1/2898 від 30.12.2014 року та №06-1/655 від 18.03.2015 року.
Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась ПАТ «Херсонська ТЕЦ» протягом у листопаді 2014 року затверджена постановою №595 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 23.05.2014, протягом грудня 2014 - лютого 2015 року постановою №618 від 28.11.2014, протягом березня 2015 року постановою №282 від 27.02.2015 року.
Попри відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, Позивач, в період з листопада 2014 року по березень 2015 року, здійснив поставку теплової енергії (далі за текстом - Товар) Відповідачеві, в наступних об'ємах:
ДатаКількість поставлених Г.кал.Тариф за 1 Г.кал., в грн.Сума, в грн. з ПДВЛистопад 2015 року0,761168,821065,96Грудень 2015 року1,871397,403135,77Січень 2015 року1,951397,403269,92Лютий 2015 року1,611397,402699,77Березень 2015 року1,142027,792774,02на загальну суму 12 945 (Дванадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 44 коп.
Згідно з даними бухгалтерії (розрахунок заборгованості) сума боргу за поставлений товар складає 12 945,44 грн. (Дванадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 44 коп.)
Таким чином, в результаті несплати послуг за централізоване опалення, яким відповідач фактично користувався увесь час, він безпідставно набув майно позивача, вироблене у вигляді теплової енергії. В результаті цього між позивачем і відповідачем виникли позадоговірні цивільно-правові зобов'язання, що регулюються ст. 1212 ЦК України. Так, згідно із вищезазначеною статтею ЦК України, особа, що набула майно або зберігала його без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Але теплова енергія, якою користувався відповідач, не може бути повернута позивачу, а тому у відповідності із п. 2 ст. 1213 ЦК України, останньому повинна бути відшкодована вартість безпідставно набутого майна, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.
Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26036303006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) - 12945 грн. 44 коп. заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26006300006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) - 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.09.2015 р.
Суддя Л.І. Александрова
Судове рішення № 51538793, Господарський суд Херсонської області було прийнято 23.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 923/1236/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: