Рішення № 51538731, 23.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р.Справа № 922/3960/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Східного казенного підприємства пробірного контролю, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - Ігнатенко Т.В., довіреність № б/н від 06.07.2015 р.

відповідача - Кундіус Є.В., довіреність № 03/3426 від 30.12.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Східне казенне підприємство пробірного контролю" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (відповідача), в якій просить суд (з урахуванням уточнення позовної заяви, а.с. 78-80) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок об'єму природного газу, спожитого позивачем за показниками комерційних вузлів обліку газу за період березень-квітень 2015 року. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що здійснений відповідачем перерахунок об'єму природного газу за період березень-квітень 2015 року в розмірі 5 797,2 м3 є неправомірним і таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки даний перерахунок здійснено без урахування кількості годин роботи газового обладнання позивача, а саме: не враховано однозмінний 8-ми годинний робочий день підприємства позивача при 5-ти денному робочому тижні, неробочі дні 21-22 березня 2015 р., 28-29 березня 2015 р. технологічний процес споживання газу, а також не підтверджено документально роботу газового обладнання підприємства позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Подав до суду клопотання (вх.№38266 від 23.09.2015 р.) про долучення відомостей обліку споживання природного газу за 27 та 28 березня 2015 року, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягає на тому, що здійснений відповідачем перерахунок об'єму природного газу за період березень-квітень 2015 року в розмірі 5 797,2 м3 є правомірним і таким, що не суперечить чинному законодавству. Просить в позові відмовити, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає, ані вимогам статті 16 ЦК України, ані вимогам статті 20 ГК України, ані вимогам договору, а також характеру порушення прав чи інтересів сторін.

Водночас представник відповідача подав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву (вх.№38198 від 23.09.2015 р.), який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.09.2015 р. було продовжено строк розгляду спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 06.08.2015 р. оголошено перерву до 18.08.2015 р., 18.08.2015 р. - 08.09.2015 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

20.12.2012 року між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) був укладений договір №2013/ТП-ПР-20302 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язався протягом 2013 року здійснювати споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. п. 3.3., 3.5. договору кількість реалізованого позивачу газу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених в Додатку 1 до договору. На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку сторонами щомісяця складаються акти приймання-передачі газу.

Пунктом 2.9. договору передбачено, що акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Як свідчать матеріали справи, на виконання договору відповідач у березні-квітні 2015 р. передав, а позивач прийняв природний газ обсягом 6,786 тис.куб.м. на загальну суму 75 740,85 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін і скріпленими їх печатками актами приймання передачі природного газу за № ХРГ00007820 від 30.04.2015 р., № ХРГ00012605 від 30.04.2015 р. (а.с. 45-46).

03.04.2015 року представниками відповідача в присутності представника позивача була проведена перевірка технічного стану вузла обліку, під час якої встановлено сплив строку експлуатації належного позивачеві лічильника газу 0М8-016-32-1/65 (термін повірки минув 21.03.2015 р.) і обчислювача об'єму газу "Гамма-Флоу" (термін повірки минув 20.03.2015 р.). За результатами перевірки складено акт №24322/15 перевірки технічного стану вузла обліку від 03.04.2015 р. (а.с. 47).

За час відсутності засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) відповідачем здійснено перерахунок обсягу споживання природного газу за період з 21.03.2015 р. (9-00 год.) по 01.04.2015 р. (10-00 год.) в розмірі 4 874,4 м3 та з 01.04.2015 р. (10-00 год.) по 03.04.2015 р. (12-10 год.) (складення акту про порушення, момент відключення ЗВТ від газопостачання) в розмірі 922,80 м3, про що свідчать Технічні розрахунки ПАТ "Харківміськгаз" від 03.04.2015 р.(а.с. 43-44).

Позивач вважає, що здійснений відповідачем перерахунок об'єму природного газу за період березень-квітень 2015 року в розмірі 5 797,2 м3 є неправомірним і таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки даний перерахунок здійснено без урахування кількості годин роботи газового обладнання позивача, а саме: не враховано однозмінний 8-ми годинний робочий день підприємства позивача при 5-ти денному робочому тижні, неробочі дні 21-22 березня 2015 р., 28-29 березня 2015 р. технологічний процес споживання газу, а також не підтверджено документально роботу газового обладнання підприємства позивача.

Відповідач наполягає на тому, що здійснений відповідачем перерахунок об'єму природного газу, спожитий позивачем за показниками комерційних вузлів обліку газу за період березень-квітень 2015 року в розмірі 5 797,2 м3, є правомірним, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає, ані вимогам статті 16 ЦК України, ані вимогам статті 20 ГК України, ані вимогам договору.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення), а також взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ, регламентовані "Правилами користування природним газом для юридичних осіб", затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 р. (далі - Правила №1181) та "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005 р. (далі - Правила №618).

Згідно з п. 1.4. Правил №1181 постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві (субспоживачеві) природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач (субспоживач) зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.8 Правил №1181 власник комерційного обліку або суб'єкту господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

Згідно з п. 5.9. Правил №618 власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

За умовами п. 3.12.1. Правил №1181 та п. 5.10. Правил № 618 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби; у разі виникнення між сторонами спірних питань щодо технічних, у тому числі метрологічних характеристик ЗВТ сторони договору мають право вимагати проведення експертиз або позачергової повірки ЗВТ.

Відповідно до п. 3.12.1. Правил №1181 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби. Періодична повірка ЗВТ здійснюється газорозподільним (газотранспортним) підприємством або іншою організацією, яка уповноважена на її проведення.

Згідно з п. 3.4. договору постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

Відповідно до п. 5.3.5. договору споживач зобов'язаний забезпечити допуск уповноважених представників постачальника за пред'явленням ними службового посвідчення на територію об'єктів споживача для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживного устаткування, у тому числі для проведення перевірки, зняття показів, зчитування із ЗВТ (засобів вимірювальної техніки).

Згідно з п. 5.7. Правил №681 ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

За умовами п.6.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2015 року представниками відповідача в присутності представника позивача була проведена перевірка технічного стану вузла обліку, під час якої встановлено сплив строку експлуатації належного позивачеві лічильника газу 0М8-016-32-1/65 (термін повірки минув 21.03.2015 р.) і обчислювача об'єму газу "Гамма-Флоу" (термін повірки минув 20.03.2015 р.). За результатами перевірки складено акт №24322/15 перевірки технічного стану вузла обліку від 03.04.2015 р. Даний акт підписаний уповноваженим представником споживача (позивач) без жодних заперечень та/або зауважень (а.с. 47).

Відповідно до державної повірки лічильник газу 0М8-016-32-1/65 та обчислювач об'єму газу "Гамма-Флоу" пройшли повірку, що підтверджується свідоцтвом ДП "Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації" від 09.04.2015 р. про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, виданого та відміткою у паспорті обчислювача об'єму газу ПС 30.2-31150561.001-2005 від 07.04.2015 р. (а.с. 49-50).

Останньою датою обстеження (повірки) ЗВТ є - 20.03.2015 р., про що свідчить відповідна відмітка у паспорті обчислювача об'єму газу ПС 30.2-31150561.001-2005 від 07.04.2015 р. (а.с. 50).

Таким чином судом встановлено, що позивач прострочив строк проведення періодичної повірки ЗВТ, що не заперечується ані позивачем у позові, ані представником позивача у судовому засіданні.

Згідно з п. 5.13. Правил №681 та п. 3.12.2. Правил №1188 перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу;

- пропущення строків повірки ЗВТ.

Згідно з п. 3.12.2. Правил №1188 після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Таким чином, суд вважає, що відповідач мав достатні правові підстави для проведення перерахунку обсягу спожитого позивачем газу, починаючи з 21.03.2015 р. (наступний день після дати закінчення строку повірки) по 03.04.2015 (дата складення акту про порушення).

Згідно з п. 5.13.2. Правил №681 та п. 3.12.4. Правил №1181 якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Згідно з п.1.3. Правил №1181 дублюючий вузол обліку - це вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку.

Оскільки у позивача відсутній дублюючий вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку, відповідач повинен був здійснити перерахунок обсягу спожитого позивачем газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (п.3.12.4. Правил №1181).

Враховуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок об'єму природного газу, спожитого позивачем за період березень-квітень 2015 року, за показниками комерційних вузлів обліку газу є неправомірними та необґрунтованими.

Крім того, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Загальні способи захисту прав суб'єктів господарювання визначені частиною 2 статті 16 ЦК України і частиною 2 статті 20 ГК України.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 ГК України як способи захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначає: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Зазначений у статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України перелік способів захисту не є вичерпним, з огляду на вміщене у вказаних нормах положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом чи договором.

Однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Щодо обраного позивачем способу захисту права (зобов'язати відповідача здійснити перерахунок об'єму природного газу, спожитого позивачем за показниками комерційних вузлів обліку газу за період березень-квітень2015 року), необхідно зазначити, що вказаний спосіб захисту не відповідає ані вимогам закону (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України), ані умовам договору, ані характеру порушення прав чи інтересів позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок об'єму природного газу, спожитого позивачем за період березень-квітень 2015 р., за показниками комерційних вузлів обліку газу слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись "Правилами користування природним газом для юридичних осіб", затвердженими постановою НКРЕ № 1181 від 13.09.2012 р., "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом Мінпаливенерго України № 618 від 27.12.2005 р., статтями 20, 193 Господарського кодексу України, статтями 6, 11, 16, 509, 525, 526, 611, 628, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко