Рішення № 51533146, 08.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2015р. Справа №908/2929/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка

до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь

про:стягнення 722309,81грн. боргу за активну електроенергію, 56627,63грн. боргу за реактивну електроенергію, 9880,32грн. 3% річних, 120476,16грн. інфляційних нарахувань, 85228,96грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.№181114-4/63 від 18.11.2014р.,

від відповідача: не зявився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

08.09.2015р. з 12-20год. до 12-25год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка звернулось з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь про стягнення 722309,81грн. боргу за активну електроенергію, 56627,63грн. боргу за реактивну електроенергію, 9880,32грн. 3% річних, 120476,16грн. інфляційних нарахувань, 85228,96грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір про постачання електричної енергії №99 від 01.08.2003р., додаток №5 та додаткові угоди до Договору; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень грудень 2014 року, а також на рахунки за ті самі періоди тощо.

До позову додає розрахунок сум основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних (а.с.11-14).

Позивач протягом розгляду справи надав:

- з клопотаннями №51юр-1331/15 від 09.07.2015р. та б/н від 17.07.2015р. докази на підтвердження здійснення відповідачем оплат за електроенергію з порушенням строків (а.с.83-91, 96-106);

- пояснення №51юр-1598/15 від 26.08.2015р. по суті спору з копією банківської виписки (а.с.137-138, 143-146),

- клопотанням №51юр-1599/15 від 26.08.2015р. (з додатком) повідомив про зміну власної юридичної адреси (а.с.139-140, 141-142).

Відповідач протягом розгляду справи з супровідним листом №03-818 від 11.08.2015р. надав копії:

- відзиву №03/01/728 від 02.06.2015р. з додатками (а.с.108-127),

- клопотання №03/01/729 від 02.06.2015р. про розстрочення виконання рішення суду (з додатком) (а.с.108-127),

- клопотання №03/1089 від 29.07.2015р. про розгляд справи без участі свого представника (а.с.108-127).

Ухвалою суду від 14.07.2015р. за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (а.с.92, 95).

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, зясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго в особі Донецьких західних електричних мереж (позивач, Постачальник) та Старобешівським ПУВКГ (Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №99 (далі Договір, а.с.15-17).

Додатковими угодами від 26.04.2011р. та від 25.06.2012р. сторони домовились змінити найменування Постачальника на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго, а надалі на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго (а.с.23, 24).

Додатковими угодами №6 від 01.02.2006р. та №8 від 01.01.2008р. сторони змінили найменування Споживача на «Державне обласне комунальне підприємство «Донецькоблводоканал» та на «Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» відповідно (а.с.21, 22).

Таким чином, відбулась зміна найменувань сторін за Договором без зміни їхніх організаційно-правових форм, що не свідчить про реорганізацію підприємств, а Постачальником та Споживачем за Договором є відповідно позивач і відповідач у даній справі.

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику її вартість згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно з підп.2.2.2., 2.2.3. Договору Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», а також оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно з додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії» (відповідно до Методики розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами).

Згідно з підп.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених підп.2.2.2.-2.2.3. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2003р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5. Договору).

Розрахунковим вважається період з 00-00год. 20 числа попереднього місяця до 24-00год. 19 числа поточного місяця (п.1 Додатку №5 до Договору, а.с.18-19).

Пунктом 9 Додатку №5 визначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені Договором та ПКЕЕ, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника, які вказані у розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення (а.с.18, зворотній бік).

За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на відповідний рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника (а.с.19).

Договір, Додаток №5 та Додаткові угоди до нього підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.

Відомості про наявність заяв будь-якої зі сторін про припинення дії Договору або про перегляд його умов у матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за Договором: у червні грудні 2014 року постачав відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого надав суду Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (а.с.35, 38, 41, 44, 47, 50, 52), а також рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію (а.с.33, 34, 36, 37, 39, 40, 42, 43, 45, 46, 48, 49, 50а, 51).

Виставлені рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на них, зроблені уповноваженими представниками Споживача за довіреностями №03-169 від 21.01.2014р., №03-170 від 21.01.2014р., №03-351 від 04.11.2014р. (а.с.53-55).

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі ГК) України.

Заявлені до стягнення суми основної заборгованості суд визнає такими, що відповідають умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.

З урахуванням викладеного суд визнає вимоги позивача про стягнення 722309,81грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період червень, серпень грудень 2014 року та 56627,63грн. заборгованості за спожиту у червні грудні 2014 року реактивну електричну енергію обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідач виконав свій обовязок з оплати спожитої у квітні травні 2014 року активної та реактивної електричної енергії з порушенням строків, визначених Додатком №5 до Договору (а.с.27-32, 85-86, 144-145).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені та 3% річних, була наявна заборгованість перед позивачем, і іншого відповідачем не доведено.

Водночас нарахування пені, річних та інфляційних за період 07.02. 28.02.2015р. здійснене позивачем всупереч вимогам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», якою до 31.12.2015р. встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 07.02.2015р.

Так, з преамбули Договору, а також змісту Актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) вбачається, що енергопостачання за Договором здійснювалось на обєкти відповідача, розташовані в смт.Старобешеве та на прилеглих територіях. З п.3.1 статуту відповідача (а.с.122-124) вбачається, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є виконавцем житлово-комунальних послуг. Через наявність великої кількості відповідних новин, офіційних заяв і повідомлень (зокрема, Штабу АТО, Штабу антитерористичного центру при Службі безпеки України) в мережі Інтернет суд визнає інформацію про проведення АТО на території смт.Старобешеве та на прилеглих територіях загальновідомою. На підставі викладеного суд доходить висновку, що на правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, розповсюджується дія зазначеного вище мораторію.

З огляду на викладене суд відмовляє позивачу у стягненні пені та річних, нарахованих за період 07.02. 28.02.2015р., а також у стягненні інфляційних, нарахованих за період лютий 2015 року.

Позивач з посиланням на підп.4.2.1. Договору і п.9 Додатку №5 до нього просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 85228,96грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені (а.с.12-13), суд встановив, що її нарахування здійснене позивачем відповідно до умов Договору, приписів п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», але суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

З огляду на викладене та приписи ст.6, ч.ч.1, 3 ст.549, ст.627 ЦК України, ст.ст.216-218 ГК України стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 70411,71грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №69/99:

за активну електроенергію:

- за квітень 2014 року у сумі 1482,54грн. за період 30.04.2014р. 30.05.2014р.;

- за травень 2014 року у сумі 94,02грн. за період 04.06.2014р. 05.06.2014р.;

- за червень 2014 року у сумі 14585,26грн. за період 28.06.2014р. 27.12.2014р.;

- за липень 2014 року у сумі 4399,06грн. за період 29.07.2014р. 19.09.2014р.;

- за серпень 2014 року у сумі 16235,30грн. за період 29.08.2014р. 06.02.2015р.;

- за вересень 2014 року у сумі 7899,96грн. за період 30.09.2014р. 06.02.2015р.;

- за жовтень 2014 року у сумі 8040,43грн. за період 29.10.2014р. 06.02.2015р.;

- за листопад 2014 року у сумі 7173,58грн. за період 28.11.2014р. 06.02.2015р.;

- за грудень 2014 року у сумі 4474,63грн. за період 30.12.2014р. 06.02.2015р.;

за реактивну електроенергію:

- за квітень 2014 року у сумі 31,18грн. за період 30.04.2014р. 14.05.2014р.;

- за травень 2014 року у сумі 4,86грн. за період 04.06.2014р. 05.06.2014р.;

- за червень 2014 року у сумі 765,26грн. за період 28.06.2014р. 27.12.2014р.;

- за липень 2014 року у сумі 3746,76грн. за період 29.07.2014р. 28.01.2015р.;

- за серпень 2014 року у сумі 494,75грн. за період 29.08.2014р. 06.02.2015р.;

- за вересень 2014 року у сумі 220,94грн. за період 30.09.2014р. 06.02.2015р.;

- за жовтень 2014 року у сумі 224,63грн. за період 29.10.2014р. 06.02.2015р.;

- за листопад 2014 року у сумі 344,90грн. за період 28.11.2014р. 06.02.2015р.;

- за грудень 2014 року у сумі 193,65грн. за період 30.12.2014р. 06.02.2015р.

Статтею 625 «Відповідальність за порушення грошового зобов'язання» ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9880,32грн. та інфляційні у розмірі 120476,16грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних (а.с.12-13) та встановлено, що він не відповідає приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», про що вже зазначалось у даному рішенні.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 8471,81грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №69/99:

за активну електроенергію:

- за квітень 2014 року у сумі 234,08грн. за період 30.04.2014р. 30.05.2014р.;

- за травень 2014 року у сумі 14,85грн. за період 04.06.2014р. 05.06.2014р.;

- за червень 2014 року у сумі 2132,57грн. за період 28.06.2014р. 06.02.2015р.;

- за липень 2014 року у сумі 527,89грн. за період 29.07.2014р. 19.09.2014р.;

- за серпень 2014 року у сумі 1831,56грн. за період 29.08.2014р. 06.02.2015р.;

- за вересень 2014 року у сумі 878,27грн. за період 30.09.2014р. 06.02.2015р.;

- за жовтень 2014 року у сумі 875,40грн. за період 29.10.2014р. 06.02.2015р.;

- за листопад 2014 року у сумі 768,60грн. за період 28.11.2014р. 06.02.2015р.;

- за грудень 2014 року у сумі 479,43грн. за період 30.12.2014р. 06.02.2015р.;

за реактивну електроенергію:

- за квітень 2014 року у сумі 4,92грн. за період 30.04.2014р. 14.05.2014р.;

- за травень 2014 року у сумі 0,77грн. за період 04.06.2014р. 05.06.2014р.;

- за червень 2014 року у сумі 111,89грн. за період 28.06.2014р. 06.02.2015р.;

- за липень 2014 року у сумі 449,05грн. за період 29.07.2014р. 06.02.2015р.;

- за серпень 2014 року у сумі 55,81грн. за період 29.08.2014р. 06.02.2015р.;

- за вересень 2014 року у сумі 24,56грн. за період 30.09.2014р. 06.02.2015р.;

- за жовтень 2014 року у сумі 24,46грн. за період 29.10.2014р. 06.02.2015р.;

- за листопад 2014 року у сумі 36,95грн. за період 28.11.2014р. 06.02.2015р.;

- за грудень 2014 року у сумі 20,75грн. за період 30.12.2014р. 06.02.2015р.

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних (а.с.13-14) та встановлено, що в частині нарахування інфляційних за період лютий 2015 року він суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», про що вже зазначалось у даному рішенні.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних у загальному розмірі 75255,32грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №69/99:

за активну електроенергію:

- за червень 2014 року у сумі 17830,03грн. за період липень 2014р. січень 2015р.,

- за липень 2014 року у сумі 969,45грн. за період серпень 2014 року,

- за серпень 2014 року у сумі 19286,84грн. за період вересень 2014р. січень 2015р.,

- за вересень 2014 року у сумі 8883,67грн. за період жовтень 2014р. січень 2015р.,

- за жовтень 2014 року у сумі 8658,40грн. за період листопад 2014р. січень 2015р.,

- за листопад 2014 року у сумі 8156,68грн. за період грудень 2014р. січень 2015р.,

- за грудень 2014 року у сумі 4636,49грн. за період січень 2015 року,

за реактивну електроенергію:

- за червень 2014 року у сумі 935,51грн. за період липень 2014р. січень 2015р.,

- за липень 2014 року у сумі 4227,34грн. за період серпень 2014р. січень 2015р.,

- за серпень 2014 року у сумі 587,74грн. за період вересень 2014р. січень 2015р.,

- за вересень 2014 року у сумі 248,45грн. за період жовтень 2014р. січень 2015р.,

- за жовтень 2014 року у сумі 241,89грн. за період листопад 2014р. січень 2015р.,

- за листопад 2014 року у сумі 392,17грн. за період грудень 2014р. січень 2015р.,

- за грудень 2014 року у сумі 200,66грн. за період січень 2015 року.

Викладені у засвідченій копії відзиву №03/01/728 від 02.06.2015р. заперечення щодо стягнення пені у звязку з настанням для відповідача обставин непереборної сили (а.с.108-111) суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 4.3.1. Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобовязань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. Термін виконання зобовязань за Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили. При цьому сторони домовились (п.4.3.2. Договору а.с.16), що сторона, для якої виконання зобовязань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше, ніж через 5 календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий термін та дату припинення дії обставин непереборної сили.

До засвідченої копії відзиву відповідач не надав доказу письмового повідомлення позивача про початок дії обставин непереборної сили або взагалі про їх наявність, а отже, через порушення умови п.4.3.2. Договору у відповідача відсутні підстави посилатися на настання для нього обставин непереборної сили з метою уникнення передбаченої п.4.2.1. Договору та іншої відповідальності.

Відповідно до абз.1, 2 п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» заяву про надання розстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 121 ГПК України.

Частиною 3 ст.22 ГПК України передбачено, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, викладене у засвідченій копії ОСОБА_2 №03/01/729 від 02.06.2015р. (а.с.128-129) клопотання про надання розстрочки виконання рішення на один рік суд залишає без розгляду на підставі приписів ч.3 ст.22, ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57, п.п.1, 6 ч.1 ст.63 ГПК України через неподання доказів надіслання позивачу ОСОБА_2 №03/01/729 від 02.06.2015р. та доданих до нього документів листом з описом вкладення, а також через подання суду копії, а не оригіналу відповідного ОСОБА_2.

Зазначене не перешкоджає повторному (після усунення допущених порушень) зверненню відповідача до господарського суду з заявою про надання розстрочки за правилами ст.121 ГПК України у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що переплачена позивачем сума судового збору в розмірі 0,54грн. може бути повернута ухвалою суду на підставі відповідного клопотання позивача згідно з приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України №192-VIII від 12.02.2015р., що набрала чинності 01.09.2015р.).

На підставі ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 232 Господарського кодексу України; Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань №543-96ВР від 22.11.1996р.; Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VІІІ від 13.01.2015р.; ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р. (в редакції Закону України №192-VIII від 12.02.2015р.); керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 63 (п.п.1, 6 ч.1), 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Краматорськ до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 722309,81грн. боргу за активну електроенергію, 56627,63грн. боргу за реактивну електроенергію, 9880,32грн. 3% річних, 120476,16грн. інфляційних нарахувань, 85228,96грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177а; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8; код ЄДРПОУ 00131268) 722309,81грн. боргу за активну електроенергію, 56627,63грн. боргу за реактивну електроенергію, 8471,81грн. 3% річних, 75255,32грн. інфляційних нарахувань, 70411,71грн. пені, 18661,23грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

ОСОБА_2 №03/01/729 від 02.06.2015р. Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про надання розстрочки виконання рішення на один рік залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.09.2015р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 11.09.2015р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 прим.:

1 до справи, 2 сторонам