Ухвала суду № 51532327, 24.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 вересня 2015 року Справа № 914/1053/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г., суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І.

перевірив касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.07.2015р.у справі№914/1053/15 господарського суду Львівської областіза позовомУкраїнсько-німецького спільного підприємства "Агро-Поділля"до відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" 2.Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: 1. ОСОБА_4 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Державної іпотечної установипрозобов'язання до вчинення дій та визнання застави припиненоюВ С Т А Н О В И В:

Подана 17.07.2015р. Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню, з наступних підстав.

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги (подання) додавати до неї докази сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник не надав доказів сплати судового збору, та, посилаючись на положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", вказував, що звільнений від сплати судового збору.

Водночас, пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

За приписами пунктів 6, 16, 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, що безпосередньо пов'язані з процедурою виведення банку з ринку та припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

В пункті 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. зазначено, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі. У вирішенні питання про те, чи здійснюють відповідні органи у спірних правовідносинах свої повноваження, господарському суду слід виходити з норм законів та інших актів законодавства України, якими передбачено такі повноваження. Зокрема, наведене стосується здійснення Національним банком України та його органами функцій кредитора останньої інстанції для банків і організації системи рефінансування (пункт 3 статті 7 Закону України "Про Національний банк України") з наданням відповідних кредитів та здійсненням інших операцій, зазначених у статті 42 згаданого Закону, оскільки у пов'язаних з цим правовідносинах Національний банк України реалізує надані йому законом повноваження. Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Згідно положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З огляду на те, що предметом спору у даній справі, порушеній за позовом Українсько-німецького спільного підприємства "Агро-Поділля" є зобов'язання до вчинення дій, визнання застави припиненою та виключення з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна запису щодо об'єкта обтяження, дана справа не пов'язана зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Дельта Банк", тому ПАТ "Дельта Банк" повинен сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015р. у справі № 910/14490/14.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених в пункті 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку та з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2015р. у справі №914/1053/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик