Постанова № 51528096, 21.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3332/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулик - Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2015 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1 805 грн 60 коп., посилаючись на те, що вказаний податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань у строк, встановлений Податковим кодексом України.

В судове засідання позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника /а.с. 44/.

Відповідач в судове засідання також не з'явився.

03.09.2015 на запит суду про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 судом отримано довідку адресно-довідкового відділу УДМС України в Полтавській області, відповідно до якої відповідача знято з реєстрації 07.03.2014 із вибуттям до смт. Шишаки Полтавської області /а.с.21/.

Згідно із статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України.

15.09.2015 в друкованому засобі масової інформації "Зоря Полтавщини" № №133-134 (22663-22664) розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання 21.09.2015 /а.с.43/.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) був зареєстрований як фізична особа - підприємець 19.06.2006. 11.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 25870060004001303 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за власним рішенням /а.с.6-7/

19.01.2012 відповідачем подано до Миргородської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012, в якій обрано вид діяльності згідно КВЕД 60.23.0 - "діяльність нерегулярного пасажирського транспорту", ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, 2 група /а.с.8/.

На підставі вказаної заяви відповідачем 24.05.2012 отримано свідоцтво платника єдиного податку серії А № 361683, вид діяльності за КВЕД 49.31 - "пасажирські перевезення наземним транспортом міського та приміського сполучення" /а.с. 14/

Згідно із пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Положенням про єдиний податок, затвердженим рішенням Миргородської міської ради від 16.01.2012, встановлено ставку єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, вид діяльності за КВЕД 49.31 - "пасажирські перевезення наземним транспортом міського та приміського сполучення", у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати /а.с.24-25/.

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з матеріалами справи щомісячний розмір авансового внеску єдиного податку для відповідача на підставі її заяви розраховано податковим органом у розмірі 229 грн 40 коп. щомісячно.

Відповідачем сплата авансових внесків в повному розмірі у встановлений Податковим кодексом України строк не здійснювалася, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1 376 грн 40 коп.

Крім того, Миргородською ОДПІ проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 про результати своєчасної сплати податку, за результатами якої складено акт №72/1620-1701/НОМЕР_1 від 18.07.2013, в якому зафіксовано несвоєчасну сплату єдиного податку по строку сплати 20.03.2012, 20.05.2012, 20.09.2012, 20.10.2012, чим порушено п.295.1, ст. 295 Податкового кодексу України /а.с.9/

На підставі акту перевірки №72/1620-1701/НОМЕР_1 від 18.07.2014 контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0002521701 від 18.07.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 429 грн 20 копійок /а.с.9/.

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 18.07.2013, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 в корінці податкового повідомлення - рішення /а.с.9/.

Доказів оскарження відповідачем вищевказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному або в судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У строк, встановлений пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем суму узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням -рішенням №0002521701 від 18.07.2013, не сплачено.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку в розмірі 1 805 грн 60 коп. в тому числі основний платіж - 1 376 грн 40 коп., та штрафні санкції - 429 грн 20 коп., набула статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

30.09.2013 позивачем виставлено та 02.10.2013 направлено відповідачу податкову вимогу №68-17 на суму 1805 грн 60 коп /а.с.11/.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Таким чином на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 1805 грн 60 коп., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків /а.с. 45-47/.

Суд враховує, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 11.07.2014, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем 25870060004001303, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с.6-7/.

Водночас згідно із частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином у випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ОСОБА_1, незважаючи на реєстрацію припинення його підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, у тому числі, і за зобов'язаннями по сплаті податкового боргу, який виник до припинення його підприємницької діяльності.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.

Отже, ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1805 грн 60 коп.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача податкового боргу у розмірі 1805 грн 60 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, м. Миргород, вул. Багачанська, 106, в/ч, Полтавська область, 37600) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 805 грн 60 коп. (одна тисяча вісімсот п'ять гривень шістдесят копійок) на р/р 31418699700012, код платежу 18050400, одержувач УК Миргородський район /м. Миргород/, код одержувача 37845125, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

СуддяМ.В. Довгопол