Постанова № 51528057, 22.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/3015/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2015 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 3996,12 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги Закону України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року №5067-VI та Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ, не маючи права отримувати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Зазначав, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 26 серпня 2014 року, якою відповідач підтверджувала, що на момент звернення до служби зайнятості трудовою діяльністю не займається, відповідачу згідно статті 43 Закону України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року №5067-VI надано статус безробітної. У результаті проведеної позивачем перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 під час реєстрації та перебування на обліку у центрі зайнятості була працевлаштована за договором цивільно-правового характеру, у зв'язку з чим сума виплаченої матеріальної допомоги у розмірі 3996,12 грн підлягає поверненню.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 25/.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 27/.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа може бути вирішена за даної явки та на підставі наявних в ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 серпня 2014 року звернулася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості як така, що шукає роботу /а.с. 6/.

Після співбесіди та заповнення картки персонального обліку безробітний дає відповіді на кілька запитань. Зокрема, чи працює він за сумісництвом або чи не є субєктом підприємницької діяльності, чи не укладено договір цивільно-правового характеру. У день надання статусу безробітного у заяві особистим підписом він засвідчує відсутність інших доходів, передбачених законодавством. У заяві від 26 серпня 2014 року ОСОБА_1 зазначала, зокрема, що трудовою діяльністю не займається, постійного або тимчасового заробітку, у тому числі за договорами цивільно-правового характеру не має /а.с. 7, зворотній бік/.

Згідно пункту 2 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказом від 26 серпня 2014 року №НТ140826 відповідачу було присвоєно статус безробітного, наказом від 02 вересня 2014 року № НТ140902 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю /а.с. 17/.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 20 березня 2015 року №НТ150320 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням відповідачем заяви про припинення реєстрації /а.с. 17/.

У подальшому, у ході здійснення перевірки обгрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що відповідач у період перебування на обліку працювала та отримувала дoxід.

Так, 20 травня 2015 року проведено перевірку, за результатами якої складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 20 травня 2015 року №100 та встановлено факт працевлаштування ОСОБА_1 у ТОВ "Торгова група "Відексим" у період з 26 серпня 2014 року по 20 березня 2015 року на підставі цивільно-правового договору /а.с. 10, зворотній бік/.

У Акті перевірки встановлено, що відповідач отримала агентську винагороду за надані послуги у листопаді 2011 року у сумі 58,41 грн, нарахування та виплата якої підприємством проведена у грудні 2011 року та за грудень 2011 року у сумі 278,92 грн, нарахування та виплата якої проведена у січні 2012 року /а.с. 13, зворотній бік/.

Позивачем до матеріалів адміністративного позову залучено копію договору про виконання робіт з марчендайзингу від 21 серпня 2014 року /а.с. 15/, укладеного між ТОВ "Торгова група "Відексим" та ОСОБА_1

Отже, станом на дату звернення до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (26 серпня 2014 року) та під час перебування у центрі зайнятості ОСОБА_1 працювала за договором цивільно-правового характеру у ТОВ "Торгова група "Відексим" та отримувала дохід.

Згідно частиною першою статті 4 Закону України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року №5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 13 лютого 2009 року, №60/62|7-1 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

15 травня 2015 року позивачем прийнято наказ №188 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 /а.с. 9/.

На адресу відповідача надіслано повідомлення про повернення отриманої суми допомоги по безробіттю у розмірі 6346,12 грн /а.с. 11/, яке повернуто відділенням поштового зв'язку у зв'язку з неможливістю вручення адресату /а.с. 11, зворотній бік/.

Згідно розрахунку Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період з 26 серпня 2014 року по 19 березня 2015 року відповідач отримав допомогу по безробіттю у розмірі 6346,12 грн /а.с. 10/.

У добровільному порядку відповідач повернув кошти в сумі 2368 грн 00 коп. /а.с. 18/.

Відповідно до пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю у сумі 3996,12 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: квартал 278, 36, кв. 76, м. Кременчук, Полтавська область) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202, банк ГУДК у Полтавській області, одержувач Кременчуцький МЦЗ, МФО 831019 ЗКПО 22548262 допомогу по безробіттю у розмірі 3996,12 грн /три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень дванадцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

СуддяЛ.М. Петрова