Рішення № 51524634, 28.09.2015, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/925/15-ц

Провадження № 2/602/317/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2015 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонській М. М.

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що на її утриманні перебувають неповнолітні діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які потребують матеріальної допомоги, а відповідач, що є батьком дітей, ухиляється від надання такої матеріальної допомоги на їх утримання, хоча працездатний, має нерегулярний, мінливий дохід і за станом здоров'я може надавати матеріальну допомогу, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі - 600 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, однак на адресу суду від неї поступила позовна заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує і просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і пояснив, що в даний час він має змогу сплачувати аліменти в розмірі по 200 гривень щомісячно на кожну дитину, оскільки його заробіток складається лише з неофіційних пасажирських перевезень. Крім того, в даний час він орендує житло і йому потрібні кошти для оплати за нього та комунальні послуги. Також, відповідач ствердив, що він по мірі можливості надає дітям необхідні грошові кошти та забезпечує їх матеріально. Крім того, він залишив дружині та дітям все майно, яке вони нажили.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Так, судом встановлено наступні факти:

Батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 05 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції у Тернопільській області (а.с.4) та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 05 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції у Тернопільській області (а.с.5).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають спільно з позивачем ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 04.09.2015 року №247, виданою Краснолуцькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області (а.с.7).

Згідно Акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 04.09.2015 року №101, сім'я ОСОБА_2 проживає у власному газифікованому житловому будинку старої забудови, який складається з чотирьох житлових кімнат, будинок умебльовано необхідними для проживання меблями. В даний час спільно з нею зареєстровані і проживають малолітні діти: ОСОБА_3, 2004 року народження, та ОСОБА_4, 2007 року народження. Чоловік ОСОБА_1 спільно з сім'єю не проживає (а.с.6).

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених стеттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст.ст.181, 183 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих нормСімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В силу вимог положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов'язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язаний утримувати своїх дітей.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у відповідності до ст.182 СК України не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-XII, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно Закону України «Пpo Державний бюджет на 2015 рік» мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком від 6 років з 01 вересня 2015 року встановлено в розмірі 1455 грн..

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач належну матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, хоча має нерегулярний мінливий дохід.

Таким чином, беручи до уваги те, що вищенаведені встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач в добровільному порядку належного матеріального утримання дітей не надає, а також враховуючи майнове становище відповідача, який має нерегулярний мінливий дохід, його задовільний стан здоров'я, відсутність в нього на утриманні інших осіб, беручи до уваги норму законодавства про рівні обов'язки батьків щодо утримання дитини та те, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходячи з забезпечення інтересів дітей, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, в зв`язку з чим необхідно стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 450 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

При цьому, судом враховано той факт, що відповідач неофіційно працює і має нерегулярний мінливий дохід орієнтовно в розмірі 2000 грн. в місяць. Також, відповідачем не надано суду жодного доказу про свій незадовільний стан здоров'я та про те, що він орендує житло.

Разом з тим, позивачем не наведено, а в судовому засіданні не здобуто доказів, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 600 гривень на кожну дитину.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд, також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 487 гривень 20 копійок судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213 - 215, 292, 367 ЦПК України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 450 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 04 вересня 2015 року до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь держави 487 гривень 20 копійок судового збору, перерахувавши його у Головне управління державного казначейства України у Тернопільській області, р/р 31212206700347, код одержувача 37377870, МФО 838012, призначення платежу: "Судовий збір за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, Лановецький районний суд Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02886628".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А. В. Радосюк