Постанова № 515183, 11.10.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2006 № 6/381

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів: Гольцової Л.А.

Рябухи В.І.

при секретарі: Решоткіній Т.О.

За участю представників:

від позивача -Ігнатенко Т.В. (дов. від 04.10.06 б/н); Мізецький С.І. (дов. від 12.12.05 № 01/208;

від відповідача: Пенделюк О.І. (дов. від 04.08.06 № 290-08/392);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.06.2006

у справі № 6/381 (Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан"

до Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

про зобов"язання вчинити дії, визнання дій незаконними та стягнення 35 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.06 у справі № 6/381 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково.

Зобов”язано Інститут сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України забезпечити безперешкодний доступ представникам Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕколАН” до частини лабораторно-технічного корпусу експериментального виробництва і прилеглих споруд-автостоянки та спортивного майданчику, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13.

Стягнуто з Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕколАН” 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Повернуто ТОВ „ЕколАН” з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 180 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Інститут сорбції та проблем ендоекології звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки рішення прийняте з неправильним застосуванням та з порушенням норм матеріального права, без досліджень всіх обставин справи.

Свою скаргу заявник мотивує тим, що судом першої інстанції прийнято рішення на підставі єдиного доказу, а саме листа ТОВ “РБСА” від 30.05.06.

На думку відповідача, цей лист не можна розцінювати належним доказом у розумінні ч. 2 ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України, так як відповідно до вказаної статті обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Отже, законодавство не передбачає доказування факту не допуску осіб на певну територію шляхом листів (односторонніх повідомлень, тим більше самих осіб, яких не допускали).

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує і просить суд залишити рішення без змін, оскільки воно відповідає матеріалам справи.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справ, заслухавши пояснення представників сторін і враховуючи, що:

15 січня 2003 року між ТОВ “Екол АН” та Інститутом сорбції та проблем ендоекології НАН України було укладено договір №15-01/03 про пайову участь (додаткові угоди від 10.07.03 та 22.07.04).

Предметом договору є завершення спільними зусиллями сторін будівництва і введення в експлуатацію першого та другого поверху частини експериментального виробництва Інституту сорбції та проблем ендоекології, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13 шляхом його фінансування на умовах пайової участі.

Пунктом 4.4 договору від 15.01.03 №15-01/03 та п. 4.3 додаткової угоди до договору від 22.07.04 передбачено, що Сторона-1(відповідач) забезпечує безперешкодний доступ представникам Сторони-2 (позивача) для виконання будівельно-монтажних робіт під час їх проведення.

Звертаючись (04.05.05) з позовною заявою про усунення перешкод доступу представників ТОВ “ЕколАН” до частини лабораторного корпусу експериментального виробництва і прилеглих споруд, позивач посилався на невиконання відповідачем п. п. 4.3,4.4 договору №15-01/03.

За твердженням позивача, відповідач періодично чинить перешкоди шляхом ненадання вільного проїзду через в’їздні ворота технологічному транспорту підрядників до місця будування.

В обґрунтування таких вимог ТОВ “ЕколАН” надало постанови Начальника Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві від 22, 26 квітня 2005 року якими було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 356 Кримінального кодексу України, постанова про порушення кримінальної справи від 19.02.06 та лист ТОВ “РБСА” від 30.05.06 №79.

Задовольняючи позовні вимоги в частині усунення перешкод доступу до спірних об’єктів, суд першої інстанції оцінив, як допустимий доказ, що підтверджує наявні обставини, лист ТОВ “РСБА” від 30.05.06 №79, посилаючись на ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

З таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки відповідно до вищезазначеної статті обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Правило допустимості доказів на відміну від правила належності застосовується в тих випадках, коли законодавством встановлені певні вимоги щодо оформлення правовідносин.

На думку колегії суддів, законодавство не передбачає доказування факту не допуску осіб на територію шляхом листів, односторонніх повідомлень, тощо.

Крім того, правила допустимості судових доказів, які приписують для встановлення окремих обставин справи використання певних засобів доказування, не звільняє суд від обов’язку оцінювати достовірність таких доказів з урахуванням усієї сукупності зібраних у справі доказів.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не довів те, що відповідач чинить перешкоди щодо доступу до об’єктів.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.06 у справі № 6/381 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.06 у справі № 6/381 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“В позові відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕколАН” (01032 м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13, код 32311731) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 180 грн.”

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕколАН” (01032 м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13, код 32311731) на користь Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (м. Київ, Генерала Наумова, 13, код 05398131) 42 грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Зобов’язати Господарський суд міста Києва видати накази.

4. Матеріали справи № 6/381 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Григорович О.М.

Судді Гольцова Л.А.

Рябуха В.І.