Справа № 307/3134/13-к
Провадження №1-кп/307/36/14
У Х В А Л А
31 березня 2014 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
суддіГримут В.І.
з участю прокурораТомишинець С.В.
при секретаріПлиска Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого вироком Тячівського районного суду від 18.06.2013 р. за ч. 3 ст. 185, ст. 289 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Тячівського районного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим слідством обвинуваченому ОСОБА_1 предявлено обвинувачення у тому, що він 20 грудня 2012 р. близько 15 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення крадіжки, через незачинені на замок вхідні двері, проник всередину підвального приміщення будинку № 78 по вулиці Грушевського, в с. Нересниця, Тячівського району, належного потерпілому ОСОБА_2, звідки таємно, умисно, викрав 20 пляшок горілки «Байка», об'ємом 0.5 літра кожна, чим спричинив ОСОБА_2, матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.
Прокурор Томишинець С.В. заявив клопотання про заміну щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу на тримання під вартою. Посилається на те, що ОСОБА_1 допустив рецидив злочинів, переховується від суду, чим перешкоджає розгляду даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_1 просив не змінювати йому запобіжний захід на тримання під вартою. Пояснив, що порушив домашній арешт через те, що виїхав на заробітки у м. Київ.
Заслухавши думку обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 21, ч. 2 ст. 318 КПК України явка обвинуваченого в судове засідання є обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу на тримання під вартою відносно обвинуваченого Гасинець суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.
З матеріалів справи убачається, що обвинувачений ОСОБА_1 не зявився у судове засідання 10.09., 17.09., 02.10. та 08.10.2013 року, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 систематично ігнорує судові виклики, не зявляється до Тячівського районного суду без поважних причин, ухвали про його привід виконати неможливо через те, що відповідно до довідки Нересницької сільської ради виїхав за межі території даної ради, не виконав вимоги ухвали суду від 09.08.2013 р. про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово покидати житло за місцем фактичного проживання, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що він ухиляється від суду чим перешкоджає розгляду кримінального провадження, що свідчить про необхідність заміни щодо нього запобіжного заходу на тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 187-191, 193, 318, 323, 333, 335 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 182-183 КПК України ОСОБА_1 визначити розмір застави у сумі тридцять тисяч гривень та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Тячівського районного суду для внесення застави (р.р 3731301800042, МФО 812016, ЄРДПОУ 26213408, банк одержувача ГУДКСУ в Закарпатській області, одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок 37315001003040) та надати суду відповідний документ.
У відповідності до ст. 202 ч. 4 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 звільняється з під варти після внесення вищевказаної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.
У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_1 обовязки у відповідності до ст. 182 КПК України:
- зявлятися на виклик суду, а в разі неможливості зявитися через поважні причини - завчасно повідомити про це суд;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Розяснити ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обовязків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала діє 60 днів до 22.15 год., 29.05.2014 р. та підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її постановлення, а обвинуваченим в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий: В.І. Гримут
Судове рішення № 51517620, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 31.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 307/3134/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: