Постанова № 51516849, 25.09.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4131/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Спеціальні технології» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 07 липня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Спеціальні технології» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 07 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму у розмірі 251 588, 00 грн. та №0000682203 від 07 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 279 542, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Спеціальні технології» щодо порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а також вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, відповідачем складено податкові рішення № НОМЕР_1 від 07 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 251 588, 00 грн. та №0000682203 від 07 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 279 542, 00 грн.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі акту перевірки від 25.06.2015 року №4420/15-53-22-03/32146053, висновки якого, на його думку, базуються на припущеннях та спростовуються наступним. Так, позивач вказує, що у періоді, що перевірявся між ПП «Спеціальні технології» та ПП «Буд Системс» було укладено реальний господарський договір на виконання субпідрядних робіт, замовлених у позивача відповідно до договорів підряду з його контрагентами, що підтверджується наданими до перевірки та до суду первинними документами. Всі первинні документи ПП «Спеціальні технології» складені в письмовій формі, мають обовязкові реквізити та є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку. Натомість єдиною підставою для висновків податкової про заниження ПП «Спеціальні технології» податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість стала податкова інформація щодо порушення правил ведення господарської діяльності постачальниками робіт по ланцюгу.

З огляду на зазначене позивач вважає протиправними, незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси ПП «Спеціальні технології» податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 та №0000682203 від 07 липня 2015 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 16 вересня 2015 року не зявився, про дату час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до раніше наданих пояснень та наявних у матеріалах справи заперечень, відповідач позов не визнає, податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та №0000682203 від 07 липня 2015 року вважає обґрунтованими, прийнятими відповідно до положень чинного законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а також вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 167 725 грн. та податку на додану вартість на суму 186 631 грн. за липень, серпень, вересень 2014 року по взаємовідносинам з ПП «Буд Системс».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Так, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

У період з 10.06.2015 року по 18.06.2015 року (термін перевірки продовжувався відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 16.06.2015 року №1001 з 17.06.2015 року тривалістю в 2 робочі дні) на підставі направлення від 28.05.2015 року №001274/917 та згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Спеціальні технології» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з платниками податків відповідно до постанови слідчого Генеральної прокуратури від 20.04.2015 року (а.с. 44, 48).

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Так, судом встановлено, що перевірка позивача проведена на виконання постанови прокурора Генеральної прокуратури від 20.04.2015 року, в межах кримінального провадження №32013170000000044 про призначення документальної позапланової перевірки щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «СПЕЦТЕХНОЛОГІЇ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обовязкових платежів за період часу з 01.04.2014 року по 31.03.2015 року по взаємовідносинам з платниками податків відповідно до постанови (а.с. 17-19, том 4).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 25.06.2015 року №4420/15-53-22-03/32146053, відповідно до висновків якого з урахуванням процесуальних документів висвітлених в акті перевірки та відповідно до яких, надані до перевірки документи не мають ознак первинних документів встановлено порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 167 725 грн., а також вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та заниження податку на додану вартість на суму 186 631 грн. за період липень, серпень, вересень 2014 року (а.с. 29-46, том 1).

На підставі акту перевірки від 25.06.2015 року №4420/15-53-22-03/32146053, а також згідно з п.54.3 ст.54 ПК України, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000682203 від 07 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 279 542, 00 грн., з яких 186 361, 00 грн. за основним платежем та 93 181, 00 грн. за штрафними санкціями;

- № НОМЕР_1 від 07 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму у розмірі 251 588, 00 грн., з яких 167 725, 00 грн. за основним платежем та 83 863 грн. за штрафними санкціями (а.с. 27-27, том 1).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування з підстав наведених у позові.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено взаємовідносини ПП «Спеціальні технології» за період з 01.04.2014 року по 31.03.2015 року з ПП «Буд Системс» код ЄДРПОУ (39097034), яке входить до переліку підприємств, зазначених у постанові Генеральної прокуратури від 20.04.2015 року.

Згідно наданих до перевірки документів, ПП «Спеціальні технології» було укладено з ПП «Буд Системс» договір №67 від 03.07.2014 року на виконання підрядних робіт. Перевіркою встановлено неправомірне віднесення ПП «Спеціальні технології» вартості придбаних робіт по взаємовідносинам з ПП «Буд Системс» до складу витрат операційної діяльності, а до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості цих робіт, що й призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 167 725, 00 грн. та податку на додану вартість на 186 631, 00 грн. Такі висновки відповідача обґрунтовані в акті перевірки тим, що на ПП «Буд Системс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а основним постачальником товарів та послуг для ПП «Буд Системс» було ПП «Хол Авто», по якому вироком Приморського районного суду м. Одеси, який набрав законної сили, особу яка значилася засновником та директором ПП «Хол Авто» визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, перевіряючий дійшов висновку про відсутність реально вчиненої господарської операції між ПП «Спеціальні технології» та ПП «Буд Системс», як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій.

Натомість, позивач з такими висновками податкової не погоджується, вказуючи на те, що господарські взаємовідносини ПП «Спеціальні технології» з ПП «Буд Системс» є реальниму, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які надавались до перевірки, проте не взяті до уваги відповідачем.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

03 липня 2014 року між ПП «Спеціальні технології» (Підрядник) та ПП «Буд Системс» (Субпідрядник) укладено договір №67 на виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання на обєктах Підрядника наступних робіт: а) проектні роботи; б) монтаж обладнання та інженерних мереж будівель та споруд; в) пусконалагоджувальні роботи. Виконання робіт оформлюється актом виконаних робіт (а.с. 121-123, том 1).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів:

- актів приймання виконаних будівельних (форма №КБ-2) №№ 2400, 1713 за липень 2014 року, №№4, 300, 503, 1000, 1203, 1403, 1404, 2104/1, 2104/2 за серпень 2014 року, №№ 104, 105, 204, 4, 205, 304/1, 304/2, 405, 705, 1005, 1105, 1404, 1605, 1703, 2105, 2106, 2203, 2310, 2409, 2410, 2411, 2510, 2843 за вересень 2014 року;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3);

- підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту) (а.с. 124-250 том 1, 1-152 том 2).

З огляду на зазначене, платником податків ПП «Буд Системс» (Субпідрядник) на виконання вимог ст. 201 ПК України, було надано позивачу ПП «Спеціальні технології» (Підрядник) податкові накладні щодо отримання останнім робіт за договором №67 від 03.07.2014 року (а.с. 153-184, том 2).

Форма оплати за договором безготівкова, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії виписок банку по рахункам ПП «Спеціальні технології», з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ПП «Буд Системс» за виконані роботи по договору №67 від 03.07.2014 року (а.с. 185-204, том 2).

Крім того, судом встановлено, що основними видами економічної діяльності ПП «Спеціальні технології» є: 42.21 Будівництво трубопроводів, 33.20 Установлення та монтаж машин та устаткування, 43.22 Монтаж водопровідних мереж ,систем опалення та кондиціювання.

Так, здійснюючи свою господарську діяльність, ПП «Спеціальні технології» виступає Підрядником за договорами підряду:

- з ТОВ «Південьтехнобуд» від 07.05.2012 року №66М на виконання робіт з монтажу каналізаційних колодязів житлового будинку (а.с. 209, том 2);

- з ТОВ «Стикон» від 06 серпня 2013 року №15 на виконання робіт з перенесення тепломережі з під пятна забудови при будівництві багатоповерхового житлового комплексу (а.с. 12, том 3);

- з ПП «ТЕПЛОЕНЕРГО-5» від 03 липня 2014 року №СТ 03/06-2 на виконання робіт з монтажу мереж трубопроводів холодного водопостачання (а.с. 50, том 3); від 17 липня 2014 року №СТ 17/06 на виконання ремонтних робіт (а.с. 62, том 3); від 25 липня 2014 року №СТ 25/07 на виконання ремонтних робіт (а.с. 71, том 3); від 22 липня 2014 року №СТ 22/07 на виконання налагоджувальних робіт (а.с. 81, том 3); від 28 липня 2014 року №СТ 28/07 на виконання ремонтних робіт (а.с. 88, том 3); від 06 серпня 2014 року №СТ 25/07-2 на виконання ремонтних робіт (а.с. 99, том 3); та ін.;

- з ТОВ «ДОБРОБУТ ЛТД» від 04 липня 2013 року № 37М на виконання робіт з монтажу газопроводу (а.с. 164, том 3);

- з КП «БУДОВА» №010814/1 від 01 серпня 2014 року, №010814/2 від 01 серпня 2014 року на виконання робіт з монтажу наружних теплових мереж (а.с. 168, 192, том 3);

- з ПАТ «Аркадия» від 05 вересня 2014 року №79М на виконання робіт з проведення теплотраси (а.с. 232, том 3);

- з ТОВ «Аркадия Плаза» від 13 серпня 2014 року №72М (а.с. 43, том 4) та ін.

З метою виконання зобовязань за вказаними договорами підряду ПП «Спеціальні технології», як Підрядником, було укладено договір субпідряду з ПП «Буд Системс» від 03.07.2014 року №67 на виконання робіт, які замовлені у позивача вищевказаними підприємствами.

У судовому засіданні відповідач щодо фактичного виконання будівельно-монтажних робіт, описаних в наданих первинних документах не заперечував, проте наполягав на тому, що ці роботи виконувались не ПП «Буд Системс», яким виписано податкові накладні та складено акти виконаних робіт, за якими ПП «Спеціальні технології» сформовано спірний податковий кредит та валові витрати, а невстановленими третіми особами або власними силами підприємства.

Однак суд з такими висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків, зобов'язаний, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Дослідивши надані позивачем документи, суд вважає, що вони відповідають вимогам ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, замовника послуг та виконавця, розкривають зміст наданих послуг, який відповідає умовам договорів, період надання послуг, вартість наданих послуг, а також місця де зазначені послуги були надані. Тобто підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку обємі.

З акту перевірки вбачається, що позивач на підтвердження господарських відносин з ПП «Буд Системс» надавав первинні документи, перелік яких відображений в акті. Так в пп. 3.1.2 акту «Документи, щодо виконання договорів та інші документи первинного обліку» зазначено, що до перевірки надано документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, акти виконаних робіт, податкові накладні, тощо.

Тобто, під час перевірки позивачем на підтвердження господарський відносин з ПП «Буд Системс» надано усі необхідні первинні документи, проте які відповідачем не прийняті на підтвердження реальності взаємовідносин між ПП «Спеціальні технології» та ПП «Буд Системс», з огляду на наявну податкову інформацію щодо ПП «Буд Системс».

Так, в п. 3.2 акту перевірки «Опрацювання податкової інформації» йдеться про те, що основним постачальником товарів та послуг для ПП «Буд Системс» за період 01.04.2015 року по 31.03.2015 року було ПП «Хол Авто», по якому вироком Приморського районного суду м. Одеси, який набрав законної сили, особу яка значилася засновником та директором ПП «Хол Авто» визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновків про відсутність реально вчиненої господарської операції між ПП «Спеціальні технології» та ПП «Буд Системс».

Відповідно до положень ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, в силу приписів пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Натомість більша частина акту перевірки від 25.06.2015 року №4420/15-53-22-03/32146053 містить податкову інформацію відносно ПП «Буд Системс» та його контрагента ПП «Хол Авто», а висновки щодо нереальності господарських взаємовідносин ПП «Спеціальні технології» то ПП «Буд Системс» зроблені без належної оцінки наданих позивачем первинних документів, що свідчить про їх необґрунтованість.

Водночас, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом із тим, відповідачем не доведено та судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ПП «Спеціальні технології» вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 167 725 грн., а також вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та заниження податку на додану вартість на суму 186 631 грн. за період липень, серпень, вересень 2014 року. Висновки про зазначені порушення зроблено на підставі перевірки інших юридичних осіб, без належного дослідження первинних документів, що свідчить про їх необґрунтованість.

Натомість, позивачем надані документи, що досліджувались судом та підтверджують здійснення ПП «Спеціальні технології» господарських операцій з ПП «Буд Системс».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податковою безпідставно збільшено ПП «Спеціальні технології» суму грошового зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Буд Системс» за перевіряємий період.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163 КАС України від 06.07.2005 року №2747-IV, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Спеціальні технології» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та №0000682203 від 07 липня 2015 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 07 липня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000682203 від 07 липня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного

Суддя О.В. Глуханчук