Постанова № 51513171, 20.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3720/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Драло Лілії Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо"

до: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області

про: скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кредо" (далі - позивач) до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області (далі відповідач) про скасування рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками РУ Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області проведено перевірку АЗС-магазина ТОВ Фірма «Кредо». За результатами перевірки складено акт №028/02/32/2-13330414 від 27.04.2011 року, у відповідності до якого встановлено факт продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів 23 квітня 2011 року без наявності відповідної ліцензії, що підтверджено касовими стрічками. На підставі виявленого порушення відповідачем винесено рішення про застосування до позивача фінансових санкцій №020824, №020825 від 28.04.2011 року.

В підтвердження позовних вимог позивач зазначає, що на момент проведення перевірки він мав дійсну ліцензію серії АГ №252596 від 15.04.2010 р., термін її дії з 23 квітня 2010 року до 23 квітня 2011 року, яку і предявив перевіряючим, а тому вважає оскаржуване рішення протиправним, а застосування фінансових санкцій безпідставним.

В судовому засідання позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Суду пояснила, що рішення є правомірним, а тому немає правових підстав для його скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

27 квітня 2011 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області було здійснено перевірку на АЗС-магазині, за адресою Вінницька область, район автомагістралі Львів-Кіровоград-Знамянка 355+900 км, про що складено акт перевірки №028/02/32/2-13330414 від 27.04.2011 року (а.с.9-12).

За результатами перевірки встановлено, що відповідач здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

На підставі вищезазначеного акту регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області було винесено рішення №020824 та №020825 від 28.04.2011 року про застосування фінансових санкцій за порушення вимог ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 28 279,00 грн. (а.с.13-16).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95 ВР (далі - Закон) роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися субєктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст. 1 Закону - ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право субєкта підприємницької діяльності на провадження одного з зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

У відповідності до ст. 15 Закону, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються терміном на один рік.

Згідно з ч. 14 ст. 15 Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі субєкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обовязковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі субєкта підприємницької діяльності.

За змістом ст. 14 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність субєктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. При цьому орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Закон України Про державне регулювання виробництва і торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями тютюновими виробами не визначає порядок обчислення строків дії ліцензії.

Однак, даним Законом чітко визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються терміном на один рік.

На момент проведення перевірки у позивача були в наявності ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії АГ №252596 від 15.04.2010 р., термін дії з 23.04.2010р. до 23.04.20 р. та ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами серії АГ №269538 від 15 квітня 2010 р., термін дії з 23.04.2010 р. до 23.04.2011 р.

Як вбачається з вище наведених ліцензій, виданих позивачу, дані ліцензії дійсні з 23.04.2010 р. до 23.04.2011 р. Оскільки ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається терміном на 1 рік (365 днів), то останнім днем протягом якого позивач має право здійснювати зазначений в ліцензії вид діяльності є 22.04.2011 року.

Позивач в позовних вимогах зазначає, що термін дії ліцензії, що була видана ТОВ Фірма «Кредо», встановлено один рік, і тому, як він вважає, термін її дії був з 23.04 2010 р. по 23.04.2011 р. включно і недійсна вона стала 24.04.2011 року. При цьому, в обґрунтування позовних вимог посилається на положення Цивільного кодексу України

Суд не погоджується з даним твердженням, адже, як визнає сам позивач, термін дії ліцензій почався з 23.04.2010 року включно. 2010 рік - є не високосний. Так як 1 рік має 365 днів, а перший день року дії ліцензій почався 23 квітня 2010 року, то 365-й день припадає на 22 квітня 2011 року.

Таким чином, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії АГ №252596 від 15.04.2010 р., термін дії з 23.04.2010р. до 23.04.20 р. та ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами серії АГ №269538 від 15 квітня 2010 р., термін дії з 23.04.2010 р. до 23.04.2011 р. - 23 квітня 2011 року є недійсними.

Отже, з урахуванням положень чинного законодавства та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що останній день дії ліцензій був 22.04.2011 року. Перевіряючими було цілком вірно зроблено висновок, що позивач 23.04.2011 року здійснював продаж алкогольних та тютюнових виробів без наявності ліцензій. Виявлене під час перевірки порушення стало підставою для прийняття рішень про застосування фінансових санкцій №020824 з штрафом у розмірі 3 609,00 грн. та №020825 з штрафом у розмірі 24 670,00 грн. від 28.04.2011 р. на підставі акта №028/02/32/2-13330414 від 27.04.2011 року.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність винесення оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій відповідачем доведена.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо" до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області про скасування рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дмитришена Руслана Миколаївна