Постанова № 51512731, 10.09.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/2452/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Козятинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Козятинська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (надалі - Козятинська ОДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1І.) про стягнення податкового боргу.

Позов мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_1 є платником податків, зборів і на даний час має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за земельні ділянки в сумі 58192,20 грн.

Сторони в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження ( а.с. 40-42 ).

Відповідно до положень частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що сторонами подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 09.02.1999 зареєстрований як фізична особа-підприємець Калинівською районною державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в Козятинській об'єднаній державній податковій інспекції ( а.с. 3 -5 ).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.07.2015 за відповідачем рахується борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки в сумі 58192,20 грн. Дана заборгованість виникла в результаті самостійно поданих ФОП ОСОБА_1 податкових декларацій з плати за землю від 17.02.2015, від 30.12.2014, від 25.01.2013, в яких відповідачем самостійно визначена сума нарахованого податку, проте в добровільному порядку зазначені податкові зобов"язання не сплачено.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості також підтверджується витягом з картки облікового рахунку платника податків ( а.с. 20-25 ).

Судом встановлено, що Козятинською ОДПІ на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 07.02.2014 № 10-15 (а.с. 19), яка була отримана 18.02.2014 року. Проте, на даний час сума заборгованості у повному обсязі не погашена.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом в частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобовязані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України) платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з статтею 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункта14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Несплата ФОП ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за земельні ділянки впливає на виконання дохідної частини Державного бюджету України, чим завдається шкода інтересам держави.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 58192,20 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до місцевого бюджету ( вид бюджету 50 місцевий код платежу 11010500, одержувач - банк ГУДКУ у Вінницькій області 37926680, МФО 802015) кошти в сумі 58192,20 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто дев'яносто дві гривні 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя / підпис / ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар