Ухвала суду № 51510082, 28.09.2015, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4333/15-ц

Провадження № 4-с/740/10/15

У Х В А Л А

28 вересня 2015 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Кобилецького І.Ф.,

при секретарі Кубрак Н.М.,

за участю: заявника ОСОБА_1,

державного виконавця відділу ДВС Ніжинського міськрайонного

управління юстиції ОСОБА_2,

представника стягувача адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними по здійсненню розрахунку заборгованості по аліментам, в межах виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2/740/1081/14; визнати недійсним складений державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам, в межах зазначеного виконавчого провадження; зобовязати державного виконавця Логовець М.О. здійснити перерахунок загального розміру заборгованості по аліментам з урахуванням рішення Ніжинського міськрайонного суду від 05.09.2014 року та Законів України "Про державний бюджет на 2014 рік", "Про державний бюджет на 2015 рік", а також зобовязати державного виконавця надати йому нову довідку про проведення перерахунку.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 05.09.2014 року з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

24.09.2014 року було відкрито виконавче провадження № 44839580 з примусового виконання виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду № 2/740/1081/14 у вказаній справі.

Враховуючи те, що у вересні 2014 року він тимчасово припинив займатись підприємницькою діяльністю, про що повідомив Ніжинську ОДПІ та головного державного виконавця ВДВС Ніжинського МРУЮ ОСОБА_6І, останньою було визначено розмір поточних аліментів у сумі 309,60 грн. за місяць, відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет на 2014 рік", що складає 30% прожиткового мінімуму для дитини до 6 років.

08.09.2015 року державним виконавцем Логовець М.О. йому було надіслано розрахунок заборгованості по аліментах, в якому розмір аліментів обчислювався із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості згідно статистичних даних наданих Управлінням статистики у Ніжинському районі, тобто 514,99 грн. на місяць, у звязку з чим за ним почала рахуватись заборгованість по аліментах у розмірі 5149,90 грн.

Із зазначеним розрахунком він не погоджується і вважає, що державний виконавець порушила вимоги чинного законодавства в частині виконання рішення суду, здійснила розрахунок заборгованості по аліментах та визначила розмір щомісячного платежу виходячи із методики розрахунку, яка не передбачена законодавством.

Крім того ним, за усною домовленістю з ОСОБА_4, було сплачено аліменти в сумі 4391 грн. у вересні та жовтні 2014 року.

Тому станом на 1.09.2015 року в нього існує переплата по аліментам в розмірі 307,06 грн.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав в повному обсязі і пояснив, що у вересні 2014 року він призупинив займатися підприємницькою діяльністю, і тому відповідно до рішення суду, з нього повинні стягуватись аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 309 гривень 60 коп. Проте державним виконавцем Логовець М.О. неправомірно було зроблено розрахунок аліментів, які він повинен сплачувати виходячи з середньої заробітної плати працівника у Ніжинському районі.

У зв"язку з цим просив задовольнити його скаргу.

Державний виконавець відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу не визнала та пояснила, що з урахуванням того, що з вересня 2014 року заявник призупинив займатися підприємницькою діяльністю, то розрахунок заборгованості по аліментам вона обраховувала відповідно до ч.3ст.195 СК України якою передбачено, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Тому розрахунок нею робився виходячи із статистичних даних наданих Управлінням статистики у Ніжинському районі про середню заробітну плату. При розрахунку заборгованості по аліментах нею було враховано добровільну сплату заявником на користь стягувача аліментів у вересні 2014 року в розмірі 2000 гривень та в жовтні 2014 року в розмірі 2000 гривень, і тому в розрахунках станом на жовтень місяць 2014 року за заявником була відсутня заборгованість по сплаті аліментів.

Свої дії вважає правомірними, тому просила скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Представник стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_3 пояснив, що при здійсненні розрахунку заборгованості заявника по аліментам державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, і тому просив відмовити заявнику у задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду скарги суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилось їх стягнення.

Згідно з ч.3 ст.195 СК України, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

В процесі розгляду скарги встановлено, що з вересня 2014 року і на час розгляду скарги заявник ОСОБА_1 не займався підприємницькою діяльністю і доходів не отримував, про що він сам пояснив в судовому засіданні, і що також підтверджується копією довідки з Ніжинської ОДПІ, яка є в матеріалах справи.

Тому державний виконавець Логовець М.О. правомірно провела розрахунок заборгованості заявника по сплаті аліментів відповідно до ч.3ст.195 СК України, з урахуванням даних про розмір середньої заробітної плати працівника в Ніжинському районі.

Посилання заявника ОСОБА_1 на те, що відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду з нього на користь позивачки стягнуто аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є безпідставним, оскільки згідно рішення суду з нього стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дитини в частці від його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Копією розрахунку заборгованості по аліментам, яка є в матеріалах справи, підтверджується, що державним виконавцем Логовець М.О. у розрахунку також врахована сума аліментів у розмірі 4000 гривень, яка була сплачена заявником на користь стягувача ОСОБА_4 добровільно у вересні та жовтні 2014 року.

Відповідно до ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи те, що оскаржувані дії державним виконавцем Логовець М.О. були вчинені відповідно до закону, в межах її повноважень, тому скаргу заявника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 387 ЦПК України ,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п"яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Кобилецький І.Ф.