Вирок № 51507623, 28.09.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2105/15-к

Провадження № 1-кп/750/162/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року Деснянский районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді: Кузюри М.М.

при секретарі: Чернобай Н.О., Закупра К.О.

з участю: прокурора: Афоніна М.О.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014270000000287 від 12 грудня 2014 року щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, не судимого, -

за підозрою вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Брянка Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого, -

за підозрою вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, працюючи оперуповноваженим Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-західній залізниці (ЛB на ст. Чернігів ЛB на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ), діючи спільним умислом з ОСОБА_4, начальником лінійного пункту на станції Горностаївка лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-західній залізниці (ЛП на ст. Горностаївка ЛВ на ст. Чернігів ЛВ на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ), внесли пропозицію ОСОБА_5 за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме, слідчим ОСОБА_8, за закриття кримінального провадження відносно його сина ОСОБА_6, та при цьому ОСОБА_3 одержав таку неправомірну вигоду, за наступних обставин.

ОСОБА_3 в період з 30 жовтня 2014 року по 6 січня 2015 року згідно наказу начальника УМВС України на ПЗЗ № 177 о/с проходив службу на посаді о/у ДСБЕЗ ЛB на ст. Чернігів ЛB на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ та мав спеціальне звання - майор міліції.

Наказом начальника УМВС України на ПЗЗ № 169 о/с від 10 жовтня 2014 року майора міліції ОСОБА_4 призначено начальником ЛП на ст. Горностаївка ЛВ на ст. Чернігів ЛВ на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ.

08 листопада 2014 року ЛB на ст. Чернігів ЛB на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ розпочато кримінальне провадження № 12014270290000167 за фактом виявлення біля будинку № 19 по вул. Вокзальній у м. Чернігові, ОСОБА_6 з 15 літрами дизельного пального, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Досудове розслідування по вказаному провадженню здійснювала слідчий СВ ЛВ на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_8, яка доручила проведення слідчих дій співробітникам ЛВ на ст. Чернігів та їх виконання керівництвом ЛВ було покладено на ОСОБА_4 та оперуповноваженого зазначеного відділу міліції ОСОБА_9

08 грудня 2014 року ОСОБА_4 у розмові з ОСОБА_5 в приміщенні ЛВ на ст. Чернігів ЛВ на ст. Дарниця УМВС України на ПЗЗ, маючи умисел на отримання неправомірної вимоги для себе та в інтересах третіх осіб, вніс пропозицію ОСОБА_5, що за отриману неправомірну вигоду вирішить питання про закриття кримінального провадження відносно його сина ОСОБА_6, зазначивши, що деталі закриття провадження йому повідомить їх спільний знайомий ОСОБА_3

Того ж дня, 08 грудня 2014 року ОСОБА_3, виконуючи спільний з ОСОБА_4 план, теж вніс пропозицію ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди, запевнивши його, що для закриття слідчим ОСОБА_8 кримінального провадження відносно його сина ОСОБА_6 потрібно заплатити кошти в сумі близько 1 000 доларів США, зазначивши, що більш детальну інформацію він повідомить ОСОБА_5 після узгодження цього питання з ОСОБА_4

Під час наступних зустрічей з ОСОБА_5 17 та 18 грудня 2014 року в м. Чернігові біля залізничного вокзалу та приміщення ЛВ на ст. Чернігів ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій спільний з ОСОБА_4 умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та пропонуючи її надання повідомив, що кошти він може передати в гривнях по курсу долара США після закриття кримінального провадження № 12014270290000167.

25 грудня 2014 року близько 19 год. 08 хв., в ході зустрічі в гастрономі «П'ятницький» в м. Чернігові по вул. П'ятницька, 50, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що кошти в сумі 15 000 грн. за закриття кримінального провадження необхідно передати в цей же день та для підтвердження своїх слів надав ОСОБА_5 копію постанови про закриття кримінального провадження № 12014270290000167.

Цього ж дня, 25 грудня 2014 року близько 20 год. 15 хв., ОСОБА_3, в автомобілі «Renault Master», держзнак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, на автостоянці біля гастроному «П'ятницький» в м. Чернігові по вул. П'ятницькій, 50, виконуючи спільний з ОСОБА_4 умисел, одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 15 000 грн., після чого був викритий працівниками правоохоронних органів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та суду повідомив, що на посаді оперуповноваженого ДСБЕЗ лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-західній залізниці він призначений з 30 жовтня 2014 року.

На початку грудня 2014 року ОСОБА_10, з яким він знайомий кілька років, по телефону попросив зустрічі, на яку прибув з ОСОБА_5 та познайомив їх і просив допомогти ОСОБА_5 у вирішенні його проблеми. ОСОБА_5 повідомив, що в районі залізничного вокзалу затримали його сина з дизельним пальним та звинувачують у крадіжці. Про ці обставини йому не було відомо, тому він зустрівся з ОСОБА_5 через кілька днів та повідомив, що нічим не може допомогти, так як відомості про злочин уже внесені до ЄРДР і він не має доступу до цього провадження. ОСОБА_5 просив не втручатися в цю справу, але хоча б інформувати його про хід та повідомити про результати її розслідування, обіцяв віддячити, але про гроші мова не йшла.

Періодично він зустрічався з ОСОБА_5, який представляв для нього оперативний інтерес, та намагався схилити його до співпраці. В одній із розмов ОСОБА_5 повідомив, що у нього вимагають гроші за сина, називав суми 5 000, 3 000 та 2 000 доларів США, але не говорив хто вимагає, однак він бачив, що ОСОБА_5 часто ходить до керівництва ЛВ на станції Чернігів. З метою заволодіння довірою ОСОБА_5 та отримання від нього в подальшому оперативної інформації, він порадив ОСОБА_5, що в разі прийняття ним рішення, не варто сплачувати за вирішення питання по його сину більше 1 000 доларів США.

25 грудня 2014 року він був у відпустці та зайшов до оперативного співробітника ЛВ ОСОБА_9 запросити його разом з ОСОБА_4, який був останній день у відпустці, зустрітися та випити спиртного. На столі у його кабінеті він побачив постанову про закриття кримінального провадження щодо сина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 за фактом викрадення на станції дизельного палива та попросив її копію, яку мав намір передати ОСОБА_5, щоб привернути його увагу до себе в оперативних цілях. Після цього зателефонував ОСОБА_10 та попросив організувати зустріч з ОСОБА_5 та пішли з ОСОБА_4 відпочивати.

Через певний час зателефонував ОСОБА_10 та повідомив про зустріч з ОСОБА_5 біля магазину «П'ятницький». При зустрічі він передав ОСОБА_5 у магазині постанову про закриття провадження, а ОСОБА_5, у свою чергу, пообіцяв могорич та сказав, що подивиться, що в нього є вдома і привезе. ОСОБА_4 у цей час пішов за пивом. Він вважав, що ОСОБА_5 привезе білоруську горілку «Бульбаш», так як він часто їздив у Білорусію, і стали чекати з ОСОБА_4

Десь о 20-й годині ОСОБА_5 зателефонував йому та сказав, що з спритним ходити не буде, тому просив підійти до нього. В салоні автомобіля ОСОБА_5 передав йому у руки пакет, де, на його думку, мала бути горілка, але коли ОСОБА_5 попросив порахувати, він зрозумів, що йому передають гроші, тому відповів: «Я не буду рахувати, я тобі вірю» і одразу ж вийшов з автомобіля, залишивши в салоні пакет. Одразу ж біля автомобіля його затримали люди в цивільному, стали говорити за гроші, яких він не бачив, і слідчу дію проводили з порушенням його прав та процесуальних норм.

Просить виправдати його у інкримінованих йому діяннях.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення також не визнав, суду пояснив, що не мав жодного відношення до кримінального провадження щодо крадіжки дизельного пального на залізниці, з ОСОБА_5 ніколи не спілкувався, і з ОСОБА_3 не домовлявся про вчинення шахрайських дій чи отримання неправомірної вимоги. Свій голос на аудіо записах не впізнає і заперечує сам факт таких розмов.

Просить його виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина у вчиненні інкримінованих їм діянь частково знайшла своє підтвердження, а їх доводи спростовуються, наступними доказами.

Свідок ОСОБА_8, слідчий СВ ЛВ на ст. Дарниця УМВС України на Південно-західній залізниці, повідомила, що вона проводила досудове розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 185 КК України по факту викрадення дизельного пального на ст. Чернігів. Особисто оглядала автомобіль, де було виявлено пальне, та проводила інші першочергові слідчі дії. Факт крадіжки не був підтверджений по причині відсутності документального підтвердження залізницею нестачі пального, тому у 20-х числах грудня 2014 року провадження у справі було закрито.

В ході огляду співробітники ЛВ ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 теж були на місці події. Ходом розслідування даного кримінального провадження та його перспективою цікавились начальник слідства та процесуальний керівник, але протиправних вказівок їй не надходило, неправомірної вигоди за закриття провадження їй ніхто не пропонував. Оперуповноважений карного розшуку лінійного відділу ОСОБА_9 просив і отримав від неї копію постанови про закриття кримінального провадження по даній справі для закриття оперативно-розшукової справи по даному факту.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вказаним кримінальним провадженням у неї не цікавились і особисто від неї вказівок на виконання завдань у рамках провадження не отримували, вона направляла такі вказівки начальнику ЛВ на ст. Чернігів, який розподіляв ці завдання серед підлеглих. ОСОБА_5 намагався з'ясувати про хід розслідування та перспективу цієї справи, але вона йому нічого не повідомила. Вдруге зустрічалась з ОСОБА_5, коли повертала каністри з пальним. Про закриття кримінального провадження ОСОБА_5 також не повідомляла.

Свідок ОСОБА_9, оперативний уповноважений карного розшуку ЛВ на ст. Чернігів, суду повідомив, що на початку листопада 2014 року в ході перевірки оперативної інформації щодо можливої крадіжки на залізниці дизельного пального з локомотивів був виявлений біля вокзалу на ст. Чернігів ОСОБА_6 з двома каністрами дизельного пального. Була викликана оперативно-розшукова група. ОСОБА_6 відмовився давати свідчення, а біля місця затримання його батько - ОСОБА_5 керував локомотивом і там було виявлено ще дві каністри. По факту крадіжок він заводив оперативно-розшукову справу, щодо вказаної крадіжки виконував доручення слідчого про допит свідків та проведення інших слідчих дій. Доручення було скеровано начальником підрозділу ЛВ чи його заступником на нього та ОСОБА_4 Особисто ОСОБА_4 їздив до ЛВ на ст. Дарниця для встановлення свідків крадіжок з локомотиву, яким керував ОСОБА_5-старший, а також удвох допитували його.

З приводу розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 до нього не звертались, але ОСОБА_3 просив та отримав у нього копію постанови про закриття кримінального провадження по факту крадіжки, яку він побачив у нього на робочому столі.

З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вони ділились оперативною інформацією і йому було відомо, що ОСОБА_3 мав зустрічі з ОСОБА_5-старшим, при цьому, ОСОБА_3говорив, що передає йому якусь інформацію. ОСОБА_3 особисто до кримінального провадження ніякого відношення не мав.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що по телефону співробітник СБУ ОСОБА_12 запросив його понятим та повідомив, що з підприємця вимагають хабар. 25 грудня 2014 року у післяобідній час він з іншим понятим прибули до приміщення СБУ, звідки на сріблястому мікроавтобусі «Тойота» поїхали по місту за білим мікроавтобусом підприємця. Не могли визначитись з місцем передачі грошей, тому до темна їздили по місту. На Подусівці заїхали в безлюдне місце, де під світлом фар автомобіля перерахували та звірили номери купюр у сумі 15 000 грн, які мали вручатися. При цьому були присутні він з іншим понятим, працівник СБУ ОСОБА_12 та ще чоловік п'ять. Гроші вручили підприємцю і поїхали за ним до ТЦ «Дружба» на вул. П'ятницьку, де мала відбутися передача грошей. Чекали сигналу, за яким підійшли ззаду до автомобіля - мікроавтобуса білого кольору. Біля нього були працівники міліції та люди в цивільному, ОСОБА_3 стояв біля правих дверей автомобіля, а на землі були розкидані гроші. Слідчий оголосив, що проходить затримання, після чого зібрали розкидані гроші. Поїхали до прокуратури, де підписували необхідні процесуальні документи.

Аналогічні свідчення дав свідок ОСОБА_13, який додав, що купюри були розкидані вітром і їх стали збирали та весь процес знімали на відео. Купюри були номіналом по 100 та 500 грн., усього знайшли 14 400 грн, а решту мабуть віднесло вітром і в темряві їх втратили. За номерами купюри відповідали тим, що вручалися підприємцю. ОСОБА_3 заперечував, що гроші належать йому.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що звертався до управління СБУ України в Чернігівській області з приводу незаконного затримання сина за начебто вчинену ним крадіжку дизельного пального із депо. Його викликав начальник та просив не «роздмухувати ситуацію», а заплатити 3 000 доларів США, але він не погодився. Син на той час працював помічником машиніста електровоза і в лінійному відділенні міліції йому теж сказали, що син має звільнитися з роботи, відшкодувати вартість викраденого пального та заплатити 3 000 доларів США, щоб уникнути суду, але не наголошували, кому саме потрібно заплатити. Серед цих працівників міліції були і ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яких він раніше не знав.

Перша зустріч з ОСОБА_3 відбулася через його знайомого ОСОБА_10, який їх познайомив після порушення кримінального провадження. Через місяць до нього звернувся ОСОБА_3 та повідомив, що є варіанти не доводити справу до суду та стверджував, що є людина, яка йому допоможе. Пізніше працівники СБУ повідомили йому, що володіють інформацією про можливе вимагання у нього хабара і він погодився на співпрацю по виявленню цих осіб.

При зустрічі з ОСОБА_4 у приміщенні ЛВ на ст. Чернігів той теж наголосив на тому, що може вирішити питання про закриття справи, не доводячи її до суду, та повідомив, що суму послуги йому озвучить ОСОБА_3, при зустрічі з яким той озвучив суму - 1 000 доларів США. Сказав, що на підтвердження виконання домовленості він надасть відповідний документ, а він має передати йому озвучену суму коштів.

Пізніше при випадковій зустрічі ОСОБА_3 повідомив, що все йде нормально, скоро вони передадуть йому постанову про закриття кримінального провадження по факту крадіжки, та погодився на суму винагороди в розмірі 15 000 грн., оскільки курс долара щодня зростав.

25 грудня 2014 року увечері співробітники СБУ у присутності понятих вручили йому грошові кошти, номери та номінали яких звірили з уже віддрукованим списком і десь о 20 год.-21год 30 хв. він за домовленістю з ОСОБА_3 прибув на вул. П'ятницьку до магазину «Пятницький», де в салоні свого автомобіля «Renault Master», держзнак НОМЕР_1, передав ОСОБА_3 хустинку, в яку були загорнуті 15 000 грн. ОСОБА_3 розкрив хустинку, побачив гроші та сказав, що поділить їх з ОСОБА_4 та ще одним чоловіком, прізвища якого він не запам'ятав. Після затримання ОСОБА_3 він поїхав додому, а наступного дня його викликали до управління СБ підписати протокол.

Грошові кошти, які він вручав ОСОБА_3, йому не належать, він отримав їх від працівників СБУ.

Свідок ОСОБА_12, співробітник управління СБУ в Чернігівській області, повідомив суду, що інформація про намір вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_5 була отримана оперативним шляхом та з метою з'ясування обставин у кінці листопада 2014 року він зустрівся з ним та отримав його згоду звернутися до управління з заявою у разі підтвердження такої інформації. Пізніше ця інформація підтвердилась і ОСОБА_5 по телефону повідомив його, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з ним на контакт.

Протокол вручення грошових коштів друкувався 25 грудня 2014 року завчасно, а саме, з метою економії часу до протоколу були внесені дані про номери, серії та номінали грошових купюр, які мали бути вручені ОСОБА_5, а прізвища понятих, їх підписи та інші записи було внесено чорнилом на місці перерахунку, звірки та вручення коштів. ОСОБА_5 цей протокол підписав наступного дня.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що ОСОБА_5- його друг, з яким він знайомий 15 років. На прохання ОСОБА_5, який цікавився, чи не має він знайомих у ЛВ на ст. Чернігів, у листопаді 2014 року на вокзалі ст. Чернігів він познайомив його з обвинуваченим ОСОБА_3, з яким був знайомий років вісім. ОСОБА_5 говорив, що має якісь проблеми по роботі, але не конкретизував, і розмовляли вони з ОСОБА_3 без його присутності. Пізніше вони зустрічались разом разів 10, при цьому, завжди ОСОБА_3 телефонував йому та просив зателефонувати ОСОБА_5, щоб зустрітися.

25 грудня 2014 року у вечірній час йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив організувати зустріч з ОСОБА_5, сам визначив місце зустрічі - біля магазину «П'ятницький». Через кілька хвилин після зустрічі ОСОБА_5 повернувся до автомобіля з якимись паперами, але їх змісту він не знає.

Винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також наступними доказами:

- рапортом про вчинення кримінального правопорушення та повідомленням про протиправне діяння, що містить ознаки злочину (т. 1 а.п. 100-101);

- витягом про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за фактом вимагання у ОСОБА_5 неправомірної вимоги т. 1 а.п. 102;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 25.12.2014, згідно якого ОСОБА_5 вручено 15 000 грн для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди співробітниками ЛВ на ст. Чернігів (т. 1 а.п. 110-111);

- протоколом обшуку від 25 грудня 2014, згідно якого на автостоянці біля гастроному «П'ятницький» на асфальтовому покритті біля ніг ОСОБА_3 виявлено та поміщено в прозорий поліетиленовий пакет 104 купюри номіналом по 100 грн та 8 купюр номіналом по 500 грн. (т.1 а.п. 113-114);

- протоколом огляду вилучених грошових коштів від 14.012015, яким встановлено співпадіння серійних номерів грошових купюр, вручених ОСОБА_5 (т.1 а.п. 117-138);

- оптичними компакт-дисками до протоколів за результатами негласного розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою № 1842 та додатками до них, дослідженим у судовому засіданні, де відтвореними аудіоозаписами зафіксовано факт пропозиції ОСОБА_5 обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснити вплив за надання їм неправомірної вигоди (т. 1 а.п.)

- протоколами від 29.12.2014: про результати аудіо-, відео контролю за особою (т.1. а.п. 218-219), про результати контролю за вчиненням злочину (т.1. а.п. 220), про результати спостереження за особою (т.1. а.п. 221) та переглянутими в судовому засіданні оптичними дисками;

- протоколом огляду негласних слідчих (розшукових) дій та оптичним компакт-диском, переглянутим у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 передає ОСОБА_5 постанову про закриття кримінального провадження, після чого ведуть розмову щодо суми коштів, які ОСОБА_5 має передати ОСОБА_3, та потім в салоні автомобіля передає йому пакет та просить перерахувати (т. 1 а.п. 222-236);

Аналізуючи в сукупності добуті та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину обвинувачених у вчиненні протиправного кримінально караного діяння, але кваліфікацію дій обвинувачених вважає невірною, виходячи з наступного.

Органом досудового слідства дії обвинувачених кваліфіковані:

обвинуваченого ОСОБА_3:

- за ч. 2 ст. 190 КК України, як умисні дії, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_4;

- за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, як умисні дії, вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом підбурювання ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища;

та обвинуваченого ОСОБА_4:

- за ч. 2 ст. 190 КК України, як умисні дії, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_3;

- за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, як умисні дії, вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_3, шляхом підбурювання ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Таким чином, одні і ті ж дії обвинувачених кваліфіковані як шахрайство, що відноситься до злочину проти власності, та підбурювання до надання неправомірної вимоги, що є злочином у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. На думку суду, таке поєднання кваліфікацій не утворює ідеальної сукупності злочинів і є невірним.

Відповідно до положень ч.ч. 2 та 3 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дій або бездіяльності.

Інкриміновані обвинуваченим дії були вчинені у період листопада-грудня 2014 року і об'єктивна сторона їх дій повністю охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 369-2 КК України «Зловживання впливом», якою Кримінальний Кодекс України доповнений згідно із Законом № 3207-VІ (3217) від 07.04.2011 року, а тому суд визнає необхідним кваліфікувати дії:

- обвинуваченого ОСОБА_3 - за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як пропозиція за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та одержання такої неправомірної вигоди;

- обвинуваченого ОСОБА_4 - за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як пропозиція за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

При цьому твердження сторони захисту про недопустимість таких доказів, як протокол огляду та вручення грошових коштів, де відсутній підпис ОСОБА_5 (т.1. а.п. 110-111), та протокол обшуку території, який, на думку захисту, не передбачений чинним КПК України (т. 1 а.п. 113-114), суд відхиляє з наступних причин.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_12, поняті ОСОБА_11 та ОСОБА_13 не заперечували факту складання протоколу огляду та вручення грошових коштів і не підписав його одразу після виготовлення лише свідок ОСОБА_5, пояснивши тим, що поспішав на зустріч, але підписав його наступного дня. За вказаних обставин суд не вбачає таких порушень КПК України, що давали б підстави визнати вказаний документ недопустимим.

Стосовно допустимості протоколу обшуку території суд виходить з того, що законодавством визначений такий процесуальний документ, як протокол обшуку взагалі. У даному протоколі обшуку території визначені межі цієї території, а саме, автостоянка біля гастроному «П'ятницький», тому суд теж визнає цей документ допустимим.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винних та роль кожного у вчиненні злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судом не встановлено.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті, за якими вони засуджуються, та без спеціальної конфіскації, оскільки отримані ОСОБА_3 кошти вилучені.

При цьому, зважаючи на те, що вчинене обвинуваченими діяння належить до злочину середньої тяжкості, до кримінальної чи адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раніше не притягувались, за місцем роботи характеризувалися виключно позитивно, мають постійне місце проживання, суд вважає можливим, з застосуванням ст. 75 КК України, виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без відбування покарання та з іспитовим строком.

Процесуальні витрати, цивільні позови та майно, на яке накладено арешт- відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 зобов'язання:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_4 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 зобов'язання:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-Грошові кошти номіналом по 100 грн. в кількості 104 штук та номіналом 500 грн. в кількості 8 штук на загальну суму 14 400 грн. - залишити у розпорядженні управління СБ України в Чернігівській області;

-Мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_2 з залишками чіпа оператора стільникового зв'язку «Лайф» - (а.п. 144) - повернути ;

-Компакт-диски для лазерних систем зчитування та аудіозаписи, які містяться на ньому - (т. 1 а.п. 161-162,170-171, 178-179, 216-217, 236-237) та копію постанови від 23 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження № 12014270290000167 (т. 1а.п. 238-239) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Кузюра