Рішення № 51503377, 29.09.2015, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 666/3042/15-ц

Провадження № 2/666/1644/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.09.2015 р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Коверді А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ФідоБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014-71/545 від 08.11.2006р. станом на 21.05.2015р. заборгованість становить 13119,58 доларів США та 5225,02грн., що складається з: 874,05 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 11367,28доларів США - строкова заборгованість по кредиту; 854,10 доларів США - прострочену заборгованість за відсотками; 24,15 доларів США - строкова заборгованість по відсотках; 5225,02грн. - пеня за порушення графіку повернення кредиту та відсотків.

Крім того, позивач зазначив, що 08.11.2008р. згідно умов вищезазначеного договору, ОСОБА_2 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями позичальника. В позовній заяві позивач вказує, що відповідач не оплатив наданий позивачем кредит, за графіком погашення відсотків та основного боргу, в результаті чого виникла заборгованість. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по кредиту та судові витрати.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідачі не оплатили наданий позивачем кредит, за графіком погашення відсотків та основного боргу, в результаті чого виникла заборгованість. У зв'язку з наведеним позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вищевказану суму заборгованості по кредиту та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, які в письмовому вигляді долучені до матеріалів справи, згідно яких просила стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по кредиту в розмірі 13119,58дол.США та 5025,92грн. пені і стягнути судові витрати в рівних частинах з кожного, які підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях долучених до матеріалів справи, зазначаючи, що позивач не має права вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що між ВАТ «Престиж» правонаступником якого є ПУАТ «Фідобанк», що підтверджується матеріалами справи та ОСОБА_1 08.11.2006 року було укладено кредитний договір № 014-71/545 з кінцевим терміном погашення 07.11.2026р., відповідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 30000,00доларів США, із сплатою 12% на рік з цільовим призначенням - придбання двокімнатної квартири. Розмір заборгованості станом на 21.05.2015р. становить 13119,58 доларів США та 5025,92грн., що складається з: 874,05 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 11367,28доларів США - строкова заборгованість по кредиту; 854,10 доларів США - прострочену заборгованість за відсотками; 24,15 доларів США - строкова заборгованість по відсотках; 5025,92грн. - пеня за порушення графіку повернення кредиту та відсотків.

Крім того, 08.11.2006р. було укладено договір поруки №014-71/545 ОСОБА_2 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями позичальника.

Відповідно Договору відповідачі взяли на себе обов'язок належним чином виконувати зобов'язання за Кредитним Договором, повернути кредит вчасно, сплачувати проценти за користуванням кредитом, сплачувати штрафні санкції у строки та на умовах визначених Кредитним договором. На неодноразові попередження позивача про погашення заборгованості відповідачі не відреагували; позивач виконав свої зобов'язання відповідно укладеного договору; судовий збір в сумі 2782,78грн. сплачено позивачем.

Відповідно ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно ст.527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Відповідно ст.530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.533 ЦК України - Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Відповідно до ст.543 ЦК України - у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно ст.1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно ст.1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно ст.1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

З умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях для придбання нерухомого майна. Таким чином, кредитний договір являється договором споживчого кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно ч.4 в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

Такі самі вимоги викладені в п.2.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою НБУ №168 від 10.07.2007 року. Крім того, в п.2.4. даних Правил зазначено, що банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначається: детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача.

Згідно п.3.4 розділу 3 Правил, Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

З п.3.2. розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року (далі - Правила), вбачається, що кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів укладених із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Відповідно до п. 3.6 постанови НБУ №168 від 10.07.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Однак відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вимог статей 10, 11, 57, 60 ЦПК України зазначені відповідачем викладені обставини не доведені у суді та не підтверджені відповідними доказами.

Тому, оскільки з матеріалів справи не вбачається, обман позичальника банком шляхом приховування від позичальника інформації; спонукання позичальника банком на укладання договору на несправедливих та незаконних умовах, враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки згідно умов договору, позичальник несе відповідальність перед банком за невиконання положень договору. Збитки завдані банку відповідачами внаслідок невиконання положень договору, підлягають негайному безумовному відшкодуванню позичальником за першою вимогою банку.

Керуючись ст.ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 536, 543, 554, 610, 611, 651, 653, 1054-1055 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «ФідоБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ФідоБанк» 13119,58 доларів США (тринадцять тисяч сто дев'ятнадцять доларів США п'ятдесят вісім центів) та 5025,92 гривень (п'ять тисяч двадцять п'ять гривень дев'яносто дві копійки), в рахунок заборгованість за договором № 014-71/545 від 08.11.2006р., яка виникла станом на 21.05.2015р.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1)на користь Публічного акціонерного товариства «ФідоБанк» судові витрати в сумі 1391,39грн. (одна тисяча триста дев'яносто одна гривня тридцять девять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ФідоБанк» судові витрати в сумі 1391,39грн. (одна тисяча триста дев'яносто одна гривня тридцять девять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області.

Суддя Дорошинська В.Е.