Рішення № 51501657, 24.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/810/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко М. В.Номер провадження 22-ц/788/1464/15 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Дубровної В. В. , Шевченка В. А.

за участю секретаря судового засідання -

Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 лютого 2015 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « ВУСО » про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з даним позовом, в якому уточнивши вимоги ( а.с. 187 ) просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « ВУСО » ( далі - ПрАТ ) 172712 грн. 58 коп. відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2012 року№750164-02-19-01. Свої вимоги мотивував тим, що згідно укладеного між сторонами договору, позивач застрахував свої майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом моделі Great Wall Havall Н 5, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 07 червня 2013 року стався страховий випадок, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, проте відповідач не виконує зобов'язання за договором страхування.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин справи які суд вважав встановленими, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове який задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, судом не врахована заява представника відповідача про розгляд справи у його відсутність, що унеможливлює винесення заочного рішення. Зазначає також, що під час розгляду даної справи, ним було зменшено позовні вимоги та надано оригінал оцінки експерта, що складений уповноваженою особою та представником відповідача. Окрім того, вважає, що суд першої інстанції до участі в справі мав залучити ПАТ « Ідея Банк » ( далі - ПАТ ), який є вигодонабувачем по договору страхування у якості третьої особи

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача проти скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає не в повній мірі.

Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається із матеріалів справи, 07 червня 2013 року, близько 04 год. 30 хв., на автомобільній дорозі Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин 140км.+120м. ОСОБА_4, керуючи автомобілем GREAT WALL, д.н. НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку с. Перекопівка з'їхав на ліве узбіччя та перекинувся. В результаті ДПТ, автомобіль отримав механічних пошкоджень ( а.с. 78 ).

Згідно укладеного між ПрАТ та ОСОБА_4 договору добровільного страхування наземного транспорту №750164-02-19-01 від 03 грудня 2012 року, останній застрахував свої майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом моделі Great Wall Havall Н 5, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ( а.с. 4-9 ).

11 червня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ з заявою про проведення страхового відшкодування, проте йому було відмовлено з посиланням на те, що ДТП відбулася внаслідок порушення п. 12.1 та п. 12.6 ( r ) ПДР України, а тому подія не є страховим випадком ( а.с. 13 ). Окрім того, посилався на порушення останнім умов договору що повідомлення страховика про страховий випадок, що є самостійною підставою для відмови.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобіль отримав механічні пошкодження, згідно умов договору страхування від 11 червня 2013 року не є страховим випадком.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитися з такими висновками місцевого суду, так як вони зроблені при неповному з»ясуванні обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, у відповідності до вимог ст. 979 ЦК України, ст. 16 вказаного Закону, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування ( подати допомогу, виконати послугу тощо ), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати ( вигодонабувача ), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування

Стаття 3 Закону у страховому зобов'язанні виділяє два види третіх осіб ( застраховані особи, у житті яких можуть трапитися події, у разі настання яких виникає обов'язок страховика здійснити їм страхові виплати; вигодонабувачі ). Із зазначеного випливає, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього.

Право вимоги позивач ( потерпілий, страхувальник ) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у позові про її стягнення. Вказаний висновок випливає з положень ст.ст. 636, 985 ЦК України, а також ст. 3 Закону.

Виходячи зі змісту пунктів 1-2 договору страхування ( а.с. 4 ), позивач добровільно обрав вигодонабувача - ПАТ « Ідея Банк », якому відповідач мав би сплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. Посилання представника апелянта на п. 7.2 договору не заслуговують на увагу, оскільки виплата страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику законодавчо не виключається, проте пов»язується з певними обставинами, про які йшлося вище.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач жодних клопотань про залучення до участі у справі вигодонабувача - ПАТ не заявляв та думку останнього по суті спору суд не з»ясовував.

На запит суду апеляційної інстанції ПАТ повідомило, що ОСОБА_4 не сповістив вигодонабувача ані про факт ДТП, ані про звернення до суду з позовом про стягнення коштів на свою користь. Окрім того, зазначило, що кредитні зобов»язання перед банком не виконані, тому ПАТ вважає, що страхове відшкодування має отримувати саме товариство як вигодонабувач за договором.

Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості змінювати суб»єктний склад учасників процесу.

Згідно зі ст.ст. 27, 31 та 119 ЦПК України, лише ПАТ може сформувати свої вимоги до відповідача - страхової компанії, визначивши як загальний розмір зобов»язань позивача перед банком, так і складові такої заборгованості ( відсотки, неустойка тощо ). Лише у випадку перевищення розміру суми страхової виплати розміру вимог вигодонабувача, позивач набуває право стягнути різницю на свою користь.

Окрім того, не будучи залученим до розгляду справи, ПАТ був позбавлений можливості досліджувати її фактичні обставини, надавати докази, з»ясовувати, чи є дана ДТП страховим випадком, доводити перед відповідачем та судом переконливість своєї позиції. Як зазначалося вище, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП відбулася внаслідок порушення позивачем п. 12.1 та п. 12.6 ( r ) ПДР України, а тому подія не є страховим випадком. Однак, ці висновки суду не є безспірними, заперечуються позивачем. Останній посилається на ряд наявних у справі доказів.

Отже, причини виникнення ДТП та можливість поширення на неї страхового захисту підлягають перевірці лише за участі усіх зацікавлених у вирішенні спору осіб, зокрема, вигодонабувача ПАТ. Висновки про те, що ДТП не є страховим випадком були зроблені судом першої інстанції без участі у справі особи, якій належить право вимоги у спірних правовідносинах.

За таких обставин, у відповідності до п. 1 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 лютого 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -